Цікаво не лише для фахівців

(нові надходження у відділ абонемента від Українського інституту книги за Програмою поповнення бібліотечних фондів)

Дзюба, Іван Михайлович.

Золота нитка: нариси про (не)знаних  / І. М. Дзюба ; упоряд. О. Сінченко. - Київ : Дух і літера, 2020. - 392 с. - (Постаті культури). - Бібліогр. в підстрок. прим.

У цій книжці подано есеї про українських письменників різних часів і різної життєвої та політичної долі — але всі вони створювали ту традицію відповідальності перед своїм народом і пошуку нового слова, яку Ольга Кобилянська назвала «Золотою ниткою» української літератури.

Для широкого кола читачів.

Еверетт, Деніел.

Походження мови. Як ми навчилися говорити  / Д. Еверетт ; пер. з англ. Г. Шпак. - Київ : Наш формат, 2019. - 344 с. : іл. - Парал. тит. арк. англ. мовою.

У всіх мов світу є бодай кілька спільних елементів, наприклад, назви речей або подій, способи поєднання звуків і слів. Утім мови мають між собою більше відмінного, ніж схожого, стверджує автор цієї книжки. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об’єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли людина навчилася говорити? Якою була перша людська мова? Як розвивалися мови світу?  

У цій книжці автор змальовує захопливу еволюцію — від появи перших слів до більш ніж 7000 окремих мов, якими людство спілкується нині.

Сербенська, Олександра Антонівна. 

Голос і звуки рідної мови  / О. А. Сербенська. - Львів : Апріорі, 2020. - 280 с. : табл. - (Сучасна українська лінгвістика).

У книжці  викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи нашого усного мовлення. Подано відомості про таке складне і багатоаспектне явище, як людський голос. Розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати – чути – мовчати. Переборюючи стереотипне уявлення про звук, авторка прагне показати сучасне розуміння цього феномену; звертає увагу на явище звукосимволізму, що десятиліттями було зігнороване як розділ науки про мову.

Значну увагу зосереджено на основних параметрах такої характерної ознаки української мови, як милозвучність, а також на маловідомих нашій освіченій громадськості фактах, пов’язаних з історією створення нашої старослов’янської азбуки – кирилиці.