"Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації".   (Ніл Гейман)

 

30 вересня, згідно з Указом Президента України  від 14. 05. 1998 р.,   приходить до бібліотекарів професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек, відзначення якого свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства.

До речі, Всеукраїнський день бібліотек — гарна нагода  взяти свій читацький квиток і завітати до нас і вибрати гарну книгу для себе і своєї родини.

Звичайно, зараз можна завантажити й купити майже будь-яку книгу, але… По-перше, усіх книг не купиш, а в бібліотеці їх можна взяти абсолютно безкоштовно. А по-друге, в бібліотеці є особлива, чарівна «книжкова» атмосфера, яка об’єднує однодумців. Адже, бібліотека — це компанія, гурт живих друзів, особистостей. Ми цінуємо своїх користувачів! 

Ми працюємо для вас!

                                      

 Обличчя сучасної української літератури.

     Коломійчук  Богдан  Вікторович  — український  письменник, журналіст , автор історико-авантюрних, історичних та детективних  романів. 

      Б. В. Коломійчук народився  на Хмельниччині у 1984 році. Має вищу освіту (фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана  Франка). Займається арт-менеджментом. Письменник  полюбляє  подорожувати, цікавиться історичною реконструкцією, захоплюється історією Львова.  Автор проводить ґрунтовне дослідження перед написанням кожної книжки, але його твори не претендують на сувору історичну правдивість. Він знаходить певні  цікавинки  та вплітає їх в канву історії, проте легко поступається фактами заради захопливого сюжету. У творах письменника поєднуються захоплюючий сюжет, містика, гумор та правдиві історичні  факти.  Місцем дії більшості історій  Б. В. Коломійчука  є Львів. Письменник міцно залюблений у таємниці його старовинних вулиць та саме тут шукає натхнення. 

    2013 року видав дебютний  історико - авантюрний роман «Людвисар. Ігри вельмож», що отримав Гран-прі конкурсу «Коронація слова 2013». Наступного року побачила світ збірка детективних оповідань «Таємниця Єви». І так щороку автор видає свої нові твори у видавництвах України. 

Пропонуємо Вашій увазі книги Коломійчука Б. В., які можна знайти у фондах нашої бібліотеки.

Коломійчук, Богдан Вікторович.

Людвисар. Ігри вельмож: [роман] Б. В. Коломійчук ;  худож.-оформ. О. Д. Кононученко. - Харків : Фоліо, 2014. - 352 с. - 2000 пр. - 7 (в палiт.) .

Дія роману відбувається у другій половині XVI сторіччя у Львові. На прохання бургомістра  Якуба  Шольца  місцевий лікар Домінік Гепнер влаштовує... публічний розтин людського тіла. А уночі обурений єпископ тягне бургомістра на Личаківський цвинтар, щоб вистежити того, хто розкопує могили. Бо є підозра, що займається цим сам лікар  Гепнер... І це тільки початок таємничої, загадкової    та містичної історії.

               

Коломійчук, Богдан Вікторович.

Небо над Віднем: [роман; повість] Б. В. Коломійчук ; худож.-оформ. Л. П. Вировець. - Харкiв : Час читати, 2016. - 206 с. - 5015 пр. - (в палiт.) .

До книжки увійшов детективний роман "Небо над Віднем" та повість "Остання справа комісара Вістовича". Роман розповідає про загадкові події, що мали місце у Львові, Будапешті та Відні на початку Першої світової війни. На виставці у місті Лева зникла одна з найцінніших коштовностей Габсбурзької династії, яка до того ж має здатність змінювати плин часу. До справи береться львівська поліція на чолі з комісаром Вістовичем, а протидіє їм російська "охранка".

   

Коломійчук, Богдан Вікторович.

В'язниця душ : [повісті] Б. В. Коломійчук ; худож.-оформ. Л. П. Вировець. - Харків : Факт, 2016. - 222 с. : іл. - (Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга" 2016 р.). - 3850 пр. - (в палiт.).

Книга, в якій автор найкраще проявив себе як майстер детективного жанру. Події у повістях, що увійшли до видання, відбуваються у 1902—1903 рр. у Львові. В основі сюжету кожної повісті — блискуче розслідування заплутаної справи, яке проводить львівський комісар Адам  Вістович. Карколомні пригоди героїв гармонійно доповнює оригінальна містика та зі смаком подана еротика.

 

Коломійчук, Богдан Вікторович.

Король болю: авантюрний роман . Б. В. Коломійчук ; худож.-оформлювач В. М. Карасик. - Харків : Фоліо, 2017. - 256 с. - 2000 пр. - (в палiт.) .

Авантюрний роман автора. Дія твору відбувається в XVI столітті у Львові, Поморянах, Кракові та інших містах давньої Речі Посполитої. Тут знову з'являються герої, знайомі читачеві з першої книги автора "Людвисар. Ігри вельмож": майстерний стрілець і фехтувальник Христоф, найманці Казимир та Орест, лікар Домінік Гепнер та інші. В 1572 році помирає король Речі Посполитої Сігізмунд ІІ, забираючи з собою безліч таємниць. Та одну він мусить передати в надійні руки, навіть якщо доведеться домовитися з самою Смертю про ще один день життя… Середньовіччя представлене в романі цікаво та захоплююче, а карколомні містичні та еротичні пригоди персонажів роблять цю книгу однією з найкращих в доробку Коломійчука.

                                                                               

 Коломійчук, Богдан Вікторович.

Готель "Велика Пруссія": [роман] / Б. В. Коломійчук. - Львiв : Вид-во Старого Лева, 2019. - 280 с. - (в палiт.) .

Новий запаморочливий  детективний роман, в якому приголомшливим чином переплетені пригоди, шпигунські таємниці та далекі мандри. Дія оповідання розгортається в 1905 році. Головний герой книги львівський  комісар Адам  Вістович, що вважається одним з кращих слідчих Галичини. Намагаючись допомогти молодшому колезі по роботі, Адам береться за розслідування. І чим далі він заглиблюється в цю справу, тим більше розуміє, що в цьому розслідуванні незвично все, а найважливіше, воно виходить далеко за межі Львова і навіть за межі самої імперії. Таким чином, Вістович опиняється в Пруссії, де... все тільки починається. 

 

                                     Читай українське!

 

Книга-ювіляр

Олександр Пушкін «Руслан і Людмила»

(200 років від дня публікації)

Олександр Сергійович Пушкін, один з найвідоміших письменників всього світу і найвеличніший російський письменник. Він автор безліч різних творів, які стали світовою класикою. Письменник писав поезії і прозу, і всі його твори неперевершені. Але не завжди вони  знаходили визнання серед критиків. Так було і з поемою «Руслан і Людмила». 2020 рік – ювілейний для поеми «Руслан і Людмила». Минуло 200 років, як твір побачив світ і знайшов своїх перших критиків і шанувальників.

«Руслан і Людмила» - перша закінчена поема російського поета Олександра Пушкіна, чарівна казка, натхненна давньоруськими билинами. Поема була створена в 1818-1820. Олександр Сергійович досить часто говорив, що починав писати її ще в Ліцеї. Перші публікації  уривками  з’явилися на початку весни 1820 року. Повне перше видання побачило світ в травні цього ж року, під час заслання поета на південь. Після публікації  твору величезна кількість критиків почали обурюватися і дорікати О.С. Пушкіну:  для багатьох воно було занадто «непристойним» і навіть «дитячим».  А деякі критики висловлювали думку, що там мало народного і є досить часті іноземні нотки, а точніше французькі. Але простий люд полюбив поему «Руслан і Людмила», і саме з цього твору почали вихваляти поета.

Автор ставив за  мету написати «богатирську» поему-казку, схожою за змістом з твором «Шаленого Роланда» Аріосто. Цей жанр був названий критиками «романтичним». Також О. Пушкіна надихали твори Вальтера і народні російські казки. Поштовхом до написання поеми стала публікація початкових томів «Історії держави російської» Н. М. Карамзина. Саме там поет взяв образи головних конкурентів Руслана - Рогдая, Ратміра, Фарлафа.

О.С. Пушкін описує давно минулі, казкові часи з позицій своєї сучасності. Він дивиться на минуле очима поета-романтика XIX століття. Звідси легка іронія, тонке глузування не тільки над героями, але інколи й над читачами, і навіть над самим собою. Так, наприклад, казкова героїня Людмила раптом з'являється сучасною милою й кокетливою панянкою, а могутній Чорномор - кволим дідком і т.д.

Пізніше, у 1828 році, О.С. Пушкін підготував друге видання поеми, додав епілог і знову написаний знаменитий «пролог» — формально частина Пісні першої («Край лукомор'я дуб зелений …»), підсилив умовно-фольклорне забарвлення тексту, а також скоротив багато еротичних епізодів і ліричних відступів.

Поему перекладено багатьма мовами світу. Українською мовою поему О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила» вперше переклав у 1937 році М. Булатович,  пізніше були переклади М.Терещенка, М. Кондратенка, П. Домчука.

Пушкін, Олександр Сергійович.

Руслан і Людмила  : Поема: для мол. та серед. шкільного віку / О.С. Пушкін; пер. М. Терещенко. - К. : Веселка, 2004. - 84 с. : іл.

 

За  сюжетом поеми «Руслан і Людмила» створено оперу (М. Глінка   (1842), балети (А.Глушківського на музику Ф. Шольца (1821) та В. Агафонникова  (1992), художні та анімаційні фільми,  ілюзіоністське шоу (Р. Ціталашвілі).

«Руслан і Людмила» О. Пушкіна -   справжня перлина світової літератури, яка  любима дітьми і їх батьками.

 

         Обличчя сучасної української літератури.

Ірен Роздобудько — українська письменниця, поетеса, ілюстраторка та сценаристка, володарка відзнак «Коронація слова», «Золотий письменник України». Номінувалась на Шевченківську премію 2019 року за книгу «Прилетіла ластівочка».  

Ірен Роздобудько народилася 3 листопада 1962 року у Донецьку.  Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету.  Працювала  у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу журналісткою  та дикторкою  радіогазети. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректоркою журналу «Сучасність», оглядачкою на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачкою у газеті «Всеукраїнські відомості», заступницею головного редактора в журналі «Наталі», головною редакторкою у журналі «Караван  історій. Україна»  та журналісткою у журналі «Академія».

Одна з найуспішніших українських письменниць, книги якої не сходять з полиць книжкових магазинів роками, а за її сценаріями знімаються фільми, зізнається, що колись зовсім не володіла українською мовою. Зробивши свідомий вибір, вона рік мовчала, після чого не лише заговорила, а й почала писати виключно рідною мовою.  І.Роздобудько каже, що її надихає до творчості все. Її твори не підходять під канони «соцреалізму», адже в кожному з них вона намагається відійти від злободенної реальності, політики, бідності, і спробувати дещо відволікти читачів. Письменниця у своїй творчості ніколи не обмежувалася якимись одним жанром, вона також сміливо експериментує із стилями, темами та героями і вибудовує власну оригінальну манеру.

 

Пропонуємо Вам добірку книг для гарного дозвілля!

 

                           

Роздобудько, Ірен .

Гудзик : психологічна драма / І. В. Роздобудько ; худ.- оформ. І. В. Осипов. - Х.: Фоліо, 2008. - 222 с. - (Колібрі). - 5000 пр. (в палiт.)

Це роман про любов, вірність, зраду. Про те, що ніколи не варто оглядатись назад, а цінувати те, що існує поруч із тобою – сьогодні і назавжди.

Роман у 2005 році отримав першу премію Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».

                                                          

Роздобудько, Ірен .

Гудзик-2. Десять років по тому: роман / І. Роздобудько. - Київ : Нора-Друк, 2015. - 320 с. - (Читацький клуб). - 7000 пр.

         Колись він втратив все: кохану людину,  смак до життя, сенс працювати в країні, що поволі котиться в прірву... Але життя не зупинилося. Улюблені герої знову зібралися разом: Денис, Ліка, Єлизавета Тенецька. Десять років по тому.                              

                               

Роздобудько, Ірен .

ЛСД. Ліцей слухняних дружин: роман / І. Роздобудько ; авт. передм. Т. Вергелес. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 320 с. (в палiт.).

         Ідеальні дівчата з ідеальним вихованням... Невже вони жертви таємної змови проти людства, яка існує ще з непам’ятних часів? Мета її — виховати слухняних і безпорадних жінок, покірних рабинь для майбутніх чоловіків. Коли гине вихованка одного з елітних навчальних закладів, приховати інформацію не вдається, бо є ті, кому не байдужа доля дівчат...

                                  

 Роздобудько, Ірен .

Прилетіла ластівочка : роман / І. Роздобудько. - Київ : Нора-Друк, 2018. - 304 с. - 3000 пр. 3 (в палiт.)  . .

         Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом відомого українського композитора – справжнього автора різдвяної пісні, відомої в світі під назвою Carol of the Bells.

Після російської революції 1917 року Україна заявила про свою незалежність, але зазнала поразки у війні з більшовицькою Росією, і в Україні надовго запанувала радянська влада. У 1921 році композитора Леонтовича вбили чекісти у будинку його батька за загадкових обставин.

Авторка роману  запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

                        

Роздобудько, Ірен .   

Все, що я хотіла сьогодні. Лікарняна повість / І. Роздобудько ; авт. передм. Л. Воронина. - 2-е вид., стереот. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 240 с. - 3000 пр. (в палiт.).

       Цей сонячний день — останній день її життя, й вона мусить присвятити його собі... Що вона зробить, якщо вона — звичайна молода жінка, життя якої замкнено на простих і зрозумілих речах: дім, робота, чоловік? А всі мрії, бажання і почуття давно вкрилися кригою?   Може, цей останній день стане для неї першим?

                          

Роздобудько, Ірен .

Арсен: повість [для дітей серед. шк. віку] / І. Роздобудько. - [2-е вид., без змін]. - К. : Грані-Т, 2013. - 222 с. - 3700 пр. (в палiт.).

      13-річний Арсен піклується  про маму сам, адже тато їх давно покинув. Однак хлопець вірить, що мама ще знайде надійного й порядного  чоловіка. А найбільше він мріє про мандри, пригоди і таємниці, бо сидіти всеньке літо за компом у київській квартирі — це, погодьтеся, важко назвати незабутніми канікулами. Тому Арсен і зважився гайнути в село, до бабці з дідом, яких не бачив після розлучення батьків. І там багато про що Арсенові довелося поміркувати — особливо про те, що він має бути справжнім чоловіком; чимало здолати — образу на тата, відчуття своєї непотрібності в татовій родині та ревнощі до маленької зведеної сестрички, яка «забрала» в нього тата; чимало дізнатись — адже історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головне – Арсен закохався. Вперше і, можливо, назавжди…

                  

Роздобудько, Ірен .

 Пригоди на острові   Клаварен: [повість; для дітей мол. та серед. шк. віку] І. В. Роздобудько ; худож. Н. Дойчева-Бут. - Київ : Грані-Т, 2011. - 120 с. : кол. іл. - 2000 пр. - (в палiт.) .

         Коли ти сядеш на надувний човен і попливеш шукати пригод, то неодмінно потрапиш на невідомий острів. І неодмінно зустрінеш там знімальну групу. Хоча може з'ясуватися, що перед тобою не актори, а... справжнісінькі пірати. А от чи пощастить тобі від них утекти?  Повість про Клаву і Рено, невідомий острів і справжнісіньких піратів.   

 

Читай українське!

 

        Обличчя сучасної української літератури

           Макс  Кідрук  - український письменник, мандрівник  і                                                популяризатор науки.    

Народився 1 квітня 1984 року в селищі  Володимирець  Рівненської області . В школі навчався  у фізико-математичному класі з посиленим вивченням іноземної мови, яку закінчив  із золотою медаллю. Має вищу освіту  (Рівненський університет водного господарства, спеціальність «Теплоенергетика»).  2005 переїхав до Києва. Вступив до аспірантури НТУУ «КПІ».  

2007 році  М. Кідрук  виграв грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту. Почав мандрувати Європою. Побував у Фінляндії, Норвегії, Італії, Франції, Балтійських країнах.

           Влітку 2008 року  письменник  вирушає у тривалу подорож Мексикою. Вона стала першою великою мандрівкою за океан. Результатом поїздки стала книга «Мексиканські  хроніки.  Історія однієї Мрії», яка у 2009 здобула ІІ премію на конкурсі «Коронація слова». За словами автора, ця країна мала для нього важливе значення. «Далека латиноамериканська країна випалювала мозок, надила, немов кароока східна красуня спокушала своїми розкішними принадами. І тоді я остаточно зрозумів: у мене є Мрія, ім'я її — Мексика». 

            Влітку 2009 здійснюється ще одна велика подорож — до Південної Америки (Еквадор, Перу, Чилі) та острова Пасхи, де Макс  став першим офіційно зареєстрованим українцем. Після цієї мандрівки було написано книгу «Подорож на Пуп Землі». У ній автор розказує про причини, що спонукали  покинути навчання в аспірантурі і повернутися зі Швеції до України. Автор наголошує: «Швеція дала мені багато чого. Швеція змінила мене. Можливо, допомогла стати таким, яким я мріяв стати все своє життя. Попри це я залишав Стокгольм. Я свідомо відкидав усі перспективи — оті казкові шведські перспективи на легке, розмірене та забезпечене життя — і повертався в Україну». І була тому одна єдина причина: нудьга не має перспектив.Того ж року «Мексиканські хроніки» займають друге місце у конкурсі «Книга року від журналу  «Корреспондент». 

       Всі  свої мандри  Макс Кідрук описує у своїх творах. Так подорож до Пантаналу  (Бразилія) лягла в основу книги «Любов і піраньї». Далі були подорожі країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Йорданія та Єгипет). Цілий місяць проводить у пустелі Сахара, відвідавши всі п'ять оаз: Дахла, Аль-Харґа, Фарафра, Бахарія та Сива. Потім він вирушає до Нової Зеландії, Намібії та Анголи. Підсумком цих подорожей стала автобіографічна книга «На Зеландію!». 

     На початку 2012 Максим  Кідрук  завершує роботу над першим українським  технотрилером під назвою «Бот».   Роман стартував на 16-му місці у ТОП-20 мережі книгарень «Є». Після двох тижнів продажів книга піднялась на 2-гу позицію.

У 2013 році було опубліковано технотрилер  «Твердиня». Роман було презентовано на 20-му Форумі видавців у Львові, та у Києві в книгарні «Є». З цією книгою автор відвідав 28 міст України і провів 38 презентацій. 

        У  2015 році на замовлення польського видавництва Akurat побачила світ публіцистична книга «Ja, Ukrainiec», українське видання вийшло під назвою «Небратні» у видавництві «Клуб сімейного дозвілля». У книзі аналізується історія відносин України та Росії від визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до Євромайдану та війни на Сході.

Кідрук  співпрацює з українськими журналами, в яких опублікував більше 40 статей про подорожі.  

Для користувачів відділу абонемента пропонуємо книги з наших фондів:  

 Кідрук, Макс.

Жорстоке небо : роман / М. Кідрук. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 608 с. + 4 л. іл. - 5000 пр. (в паліт.)  

В паризькому аеропорту сталася жахлива катастрофа. Літак, що впав, був розроблений і зібраний в Україні. Дочка авіаконструктора намагається розібратися в причинах аварії. Вона будь-що намагається дізнатися правду, незважаючи на те, до яких наслідків це може призвести.                 

  Кідрук, Макс.

Твердиня: роман / М. Кідрук ; авт. передм. Г. Пагутяк. - Х. : Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 592 с. - 3000 пр (в палiт.) .

Багато поколінь намагалися розгадати загадку загубленого міста інків Паїтіті. Згідно з легендами, саме в ньому старовинні племена заховали найбільші запаси золота. П’ятеро друзів вирушають на пошуки цього таємничого міста і, як не дивно, знаходять його. Та чи вони перші, хто доклав зусиль для того, щоб легко розбагатіти? Вони ще не знають, що з цих місць ніхто не повертався живим…

Кідрук,Макс. 

Небратні/ М. Кідрук. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 302 с. - 6000 пр. - (в палiт.) .

Автор простежує відносини українського і російського народів, починаючи з часів Хмельниччини, стверджуючи, що незалежність та свободу вибору народ повинен відстоювати сам, не сподіваючись на чиюсь допомогу. У творі М. Кідрук роздумує про історію виникнення слов`янських мов, русифікацію України, Будапештський меморандум 1994 року, газові війни 2004–2009 років, захоплення Криму росіянами, «сім`ю» Януковича, майдан 2013–2014 років, війну на сході України тощо.

Кідрук,Макс. 

Не озирайся і мовчи : роман / М. Кідрук. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 512 с. - Авт. зазнач. на обкл. - 3000 пр. (дод. наклад) (в палiт.) .

Уявіть, що на Землі існує місце, яке ніби застигло в часі. Місце, здатне сховати будь-кого, хто прагне втекти від реальності. Уявіть, що для того, аби туди потрапити, достатньо не озиратися й мовчати. Є лише одна проблема: в такому місці часом з’являються речі, страшніші за те, від чого ховаєшся. Життя сім’ї Грозанів раптово змінюється. Вони переїжджають до нового будинку, і...      

Кідрук,Макс.
Зазирни у мої сни : роман / М. Кідрук. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 528 с. - 6000 пр. - (дод. наклад) (в палiт.) .

На що здатний батько заради порятунку сина, якого поглинає примара, що оселилася у снах?.. Очевидно, на світі немає дитини, яка б не бачила моторошних снів. Але що робити, якщо жах зі сновидіння поступово переповзає в реальне життя? У дворічного Тео під час нескладної операції раптово зупинилося серце. Упродовж тридцяти шести секунд малюк тримався на межі між світом мертвих і живих. А тоді повернувся. Спливло два роки, перш ніж Мирон Белінський зрозумів, що його син повернувся не сам. Щось прийшло разом із Тео: учепилося і прослизнуло у свідомість, поки хлопчак перебував по той бік лінії, яку більшість із нас перетинає лиш один раз. У відчайдушних намаганнях урятувати сина Мирон виїжджає до Америки, де найновіші досягнення нейротехнологій дають змогу зазирнути в людський сон. Він не здогадується, що бажання допомогти веде до катастрофи, адже найгірше почнеться, щойно той, хто оселився у снах маленького Тео, збагне, що за ним спостерігають.         

Кідрук,Макс.

Де немає Бога: роман / М. Кідрук. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 480 с. - (в палiт.) .

Рейс 341. Пасажири займають свої місця. Жінки, чоловіки, діти заповнюють салон. Кожен думає про своє, трошки хвилюється, трошки боїться.  Усі ці люди - незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них - рейс 341. Літак набирає висоту. За бортом уже починають розширюватися мікротріщини на обшивці. Пасажири ще кілька хвилин перебуватимуть в приємному незнанні, бо потім - літак розіб'ється. Він як мертвий птах лежатиме серед гірських хребтів. З нього вибиратимуться ті, хто вижив… Їм буде здаватися, що найгірше - позаду. Але насправді - все ще попереду. Тут, де вони опинилися, немає нічого, тільки холодні верхівки гір. Так, вони вижили під час катастрофи. Але чи зможуть залишитися людьми там, де немає навіть бога? Де кожен сам собі бог…

Кідрук,Макс.

Заради майбутнього : оповідання / М. Кідрук. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 304 с. (дод. наклад) (в палiт.).

Це збірка різних історій. Реально різних. Більшість написано задовго до виходу книги, найдавніші — ще 2011-го, і лише три з десяти — «Р61», «Знову і знову» та «Заради майбутнього» — опубліковано вперше. Решта були надруковані у різноманітних колективних збірках і журналах. У збірці є все: горор, техно, містика, гостросоціальні та гумористичні оповідання. Не раз упродовж читання у вас паморочитиметься голова від зміни настрою та темпу оповіді. Але зрештою хороша збірка оповідань  якраз і має вражати своєю неоднаковістю, інакше це вже буде не збірка, а… 

«Просто перегорніть першу сторінку і почніть. А я, поки ви читатимете, піду працювати над новим романом…», — Макс Кідрук

Читай українське!

 

Олександр Купрін: доля і творчість

(до 150-річчя від дня народження) 

Олександр Іванович Купрін… Бурхливе, яскраво-строкате, насичене зустрічами та враженнями, щирою дружбою та глибоким коханням життя видатного російського письменника і його блискучі твори посіли своє особливе місце в класичній літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть.

Творчість письменника тісно пов’язана з Україною, тому в рік 150-річчя від дня його народження хочеться нагадати користувачам про основні твори та життєвий шлях О. Купріна.

Народився О. І. Купрін 26 серпня (7 вересня) 1870 у с. Наровчат Пензенської губернії в родині дрібного чиновника. Рано залишившись без батька, провів безрадісне «казенне» дитинство спершу в Будинку для вдів у Москві, де перебувала його мати, потім у Розумовському благодійному сирітському пансіоні. У 10 років його віддали у гімназію, яка незабаром була реорганізована у кадетський корпус із суворим солдатським режимом і тілесними покараннями. Непокірливий хлопчик зазнав багато лиха через жорстокі корпусні порядки. «Трирічним хлопчиськом мене привезли до Москви, і з цього віку аж до дев'ятнадцяти років я не виходив з казенних закладів» - згадував письменник. З дитинства О. Купрін зненавидів насильство, став чуйним до чужого страждання. Осудом сваволі і мрією про свободу перейнято вже перші вірші Купріна-кадета. У вісімнадцятирічному віці О. Купрін вступив до московського Олександрівського військового училища. Тут він написав і анонімно опублікував перше оповідання «Останній дебют». Цей твір про красу й силу почуттів простої людини визначив наперед одну з провідних тем у творчості Купріна.

Після закінчення училища майбутнього письменника у чині підпоручика було направлено у 46-й піхотний Дніпровський полк, що стояв у Проскурові Подільської губернії (нині м. Хмельницький). Будні глухого містечка, побут і звичаї здичавілого заштатного офіцерства, провінційних міщан описав він згодом у оповіданнях «Дізнання», «Похід», «Прапорщик армійський», «З вулиці», «До слави», «Напівбог», у повісті «Поєдинок».

У 1894 році, не потрапивши в Академію Генерального штабу (Петербург), Олександр Іванович їде до Києва, де співпрацює в київській щоденній пресі. У 1897році відвідав Одесу, потім мандрував Поліссям.  Виступав у житомирських, одеських, ростовських, поволзьких газетах. Фейлетони, судова хроніка, оповідання, передові статті, вірші, нариси, театральні рецензії – такий діапазон газетяра О. Купріна. За час свого перебування в Україні, він друкувався в газетах «Киянин», «Київське слово», «Волинь» (Житомир), «Одеські новини». Написані для київських газет нариси склали цикл «Київські типи», що викликають інтерес і донині.

«Я штовхався усюди і скрізь нюхав життя, чим воно пахне. Серед вантажників в одеському порту, злодіїв, фокусників та вуличних музик зустрічалися люди  з найнесподіванішими біографіями – фантазери і мрійники з широкою та ніжною душею» - так згадував і розповідав дружині про початок свого літературного життя Олександр Купрін.

Плідною та цікавою для молодого письменника стала поїздка по Донецькому  вугільному басейну навесні 1896 року. Приїхавши в Донбас із записною книжкою кореспондента київських газет, Купрін вивозить звідти не тільки захоплююче і жваво написані нариси про південну промисловість, а й цілу серію оповідань.

Всеросійську популярність принесла О. Купріну повість «Молох». Назва повісті символічна: головний «герой» твору – завод, що поглинає «двадцять років людського життя в добу», – уподібнюється ідолу Молоху.

Наприкінці ХІХ століття писав оповідання та опублікував повість «Олеся».  Деякий час займався акторством у драматичній трупі В. Вікторова в Сумах, був суфлером українського  театрального гурту в Києві. У  1901 році потоваришував з А. П. Чеховим, у його ялтинському будинку працював над оповіданням "В цирке". На борту чорноморського пароплава "Св. Николай" познайомився з Л. М. Толстим , який схвально характеризував літературну майстерність молодого письменника.

У цьому ж році О. Купрін переїжджає до Петербурга і працює редактором у белетристичному відділі журналу «Світ Божий», стає учасником «літературної дружини». У травні 1905 у шостій книзі збірника «Знання» з'явилася його повість «Поєдинок». Того ж року О. Купрін став очевидцем розстрілу матросів на крейсері «Очаків», допомагав переховувати кількох матросів, які врятувалися із крейсера, написав нарис «Події в Севастополі», через який був вигнаний з міста. У роки першої російської революції  Олександр Іванович переживає почуття розгубленості перед життям, революція уявляється йому з одного боку неминучою, а з другого – він боїться її («Огидне неуцтво покінчить з красою і наукою...»).

У роки громадянської війни письменник разом із військами, що відступали, опинився в Ямбурзі, а потім через Фінляндію дістався до Парижа. В еміграції він створює повість «Колесо часу», книгу «Купол святого Ісаакія Далматського».  О. Купріна завжди приваблювали герої, які хоча б раз у житті пережили миті «щасливих гармонійних станів», коли в людині поєднуються «розум, сердечне почуття і добрий інстинкт життя». Така гармонія, на його думку, властива насамперед «стихійним душам», людям, якими керують природні, несвідомі, але щирі й добрі пориви.

Життя в еміграції було важким. Бідував. Від І. Рєпіна, з яким листувався, одержав у подарунок кілька картин, але  через матеріальну скруту продав. Проживши  близько  20 років у Франції, Олександр Іванович так і не зміг адаптуватися за кордоном.  І туга за Батьківщиною... О. Купріна вона дуже гнітила. Почуттям ностальгії, смутком за минулими молодістю і здоров'ям, силою і надією пройнятий єдиний великий і значний твір, створений Купріним за кордоном, – роман «Юнкера».

Мрія Олександра Купріна про повернення додому збулася, але, на жаль, занадто пізно. Смертельно хворий він приїхав додому помирати. Проживши в рідній країні трохи більше року, Купрін Олександр Іванович помер 25 серпня 1938 р.

Його сучасники справедливо відзначали, що він далекий від суворого толстовства, похмурості психологічних безодень Достоєвського, вересаєвської замисленості, андріївської пристрасті до нерозв'язних питань. У своїх кращих творах О. Купрін проспівав гімн життю: коханню, природі, поезії, цінності людської особистості, пошуку, "природній людині", яка не зіпсована цивілізацією. Герой О. Купріна ввійшов у літературу як правдолюбець, романтик, сильний своєю натхненністю, бунтар проти вульгарності і нелюдяності.

За творами О. Купріна в Україні знято фільми: «Напередодні», «Білий пудель», «Олеся», «Яма», «Гамбрінус», «Господня риба» тощо. Його твори можна почитати у нашій бібліотеці як в оригіналі, так і в українському перекладі.

 

Купрін, Олександр Іванович.

Вибрані твори  / О. І. Купрін ; авт. передм. С. В. Кучерявенко ; упор. А. М. Михайлян. - К. : Україна, 2011. - 480 с. - (Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга" 2011 р.). - До 140-річчя від дня народження. - 2000 пр.

До книги увійшли кращі твори письменника, які посіли унікальне місце в класичній літературі кінця ХІХ – початку ХХ століть.

 Купрін, Олександр Іванович.

Олеся : повість / О. І. Купрін ; пер. з рос. М. П. Лещенко ; іл. М. А. Прокопенко. - К. : Молодь, 1965. - 157 с. : ил.

За визнанням автора — цей твір один з його найулюбленіших.  Сюжет повісті розгортається у глухому українському селі на околиці Волинського Полісся.   Головна тема — трагічна любов міського пана Івана Тимофійовича і молодої дівчини Олесі.

 

Купрін, Олександр Іванович.

Поєдинок  : повість / О. І. Купрін ; пер. з рос.: Н. Гордієнко-Андріанова, О. Пархомовська ; худож. О. І. Івахненко. - К. : Дніпро, 1981. - 319 с. : ил.

У повісті описується історія конфлікту молодого підпоручика Ромашова зі старшим офіцером, який розвивається на фоні зіткнення романтичного світогляду інтелігентного юнака зі світом глухого піхотного полку, з його провінційними звичаями, муштрою і вульгарністю офіцерського суспільства.

 Купрін, Олександр Іванович.

Білий пудель  : для серед. шк. віку / О. І. Купрін ; пер. з рос., упор., передм. О. Таранченко. - Київ : Нац. кн. проект, 2011. - 192 с. : іл. - (Бібліотека шкільної класики. Позакласне читання. 6 клас).

Автор розповідає про собаку Арто, якого на забаганку вередливого панича хотіли відібрати у бродячої циркової трупи, що заробляє собі на життя, даючи вистави у панських маєтках Криму.