Книга-ювіляр

Олександр Пушкін «Руслан і Людмила»

(200 років від дня публікації)

Олександр Сергійович Пушкін, один з найвідоміших письменників всього світу і найвеличніший російський письменник. Він автор безліч різних творів, які стали світовою класикою. Письменник писав поезії і прозу, і всі його твори неперевершені. Але не завжди вони  знаходили визнання серед критиків. Так було і з поемою «Руслан і Людмила». 2020 рік – ювілейний для поеми «Руслан і Людмила». Минуло 200 років, як твір побачив світ і знайшов своїх перших критиків і шанувальників.

«Руслан і Людмила» - перша закінчена поема російського поета Олександра Пушкіна, чарівна казка, натхненна давньоруськими билинами. Поема була створена в 1818-1820. Олександр Сергійович досить часто говорив, що починав писати її ще в Ліцеї. Перші публікації  уривками  з’явилися на початку весни 1820 року. Повне перше видання побачило світ в травні цього ж року, під час заслання поета на південь. Після публікації  твору величезна кількість критиків почали обурюватися і дорікати О.С. Пушкіну:  для багатьох воно було занадто «непристойним» і навіть «дитячим».  А деякі критики висловлювали думку, що там мало народного і є досить часті іноземні нотки, а точніше французькі. Але простий люд полюбив поему «Руслан і Людмила», і саме з цього твору почали вихваляти поета.

Автор ставив за  мету написати «богатирську» поему-казку, схожою за змістом з твором «Шаленого Роланда» Аріосто. Цей жанр був названий критиками «романтичним». Також О. Пушкіна надихали твори Вальтера і народні російські казки. Поштовхом до написання поеми стала публікація початкових томів «Історії держави російської» Н. М. Карамзина. Саме там поет взяв образи головних конкурентів Руслана - Рогдая, Ратміра, Фарлафа.

О.С. Пушкін описує давно минулі, казкові часи з позицій своєї сучасності. Він дивиться на минуле очима поета-романтика XIX століття. Звідси легка іронія, тонке глузування не тільки над героями, але інколи й над читачами, і навіть над самим собою. Так, наприклад, казкова героїня Людмила раптом з'являється сучасною милою й кокетливою панянкою, а могутній Чорномор - кволим дідком і т.д.

Пізніше, у 1828 році, О.С. Пушкін підготував друге видання поеми, додав епілог і знову написаний знаменитий «пролог» — формально частина Пісні першої («Край лукомор'я дуб зелений …»), підсилив умовно-фольклорне забарвлення тексту, а також скоротив багато еротичних епізодів і ліричних відступів.

Поему перекладено багатьма мовами світу. Українською мовою поему О.С. Пушкіна «Руслан і Людмила» вперше переклав у 1937 році М. Булатович,  пізніше були переклади М.Терещенка, М. Кондратенка, П. Домчука.

Пушкін, Олександр Сергійович.

Руслан і Людмила  : Поема: для мол. та серед. шкільного віку / О.С. Пушкін; пер. М. Терещенко. - К. : Веселка, 2004. - 84 с. : іл.

 

За  сюжетом поеми «Руслан і Людмила» створено оперу (М. Глінка   (1842), балети (А.Глушківського на музику Ф. Шольца (1821) та В. Агафонникова  (1992), художні та анімаційні фільми,  ілюзіоністське шоу (Р. Ціталашвілі).

«Руслан і Людмила» О. Пушкіна -   справжня перлина світової літератури, яка  любима дітьми і їх батьками.