Засідання книжкового клубу Пере(ПРО)читання. Обговорення роману В.Кожелянка "Срібний павук"

 

     У відділі абонементу відбулось чергове засідання книжкового клубу Пере(ПРО)читання. Цього разу обговорювалась творчість нашого земляка, журналіста, українського поета та письменника  Василя Кожелянка, зокрема  роман «Срібний павук».

  Василь Кожелянко (1957-2008) – український письменник, поет, журналіст, політичний аналітик. Народився і більшу частину життя прожив у селі  Кам’яна Сторожинецького (тепер Чернівецького) району Чернівецької області. Випускник філологічного факультету Чернівецького університету (1988). Працював журналістом у провідних чернівецьких та львівських виданнях. Його вважають засновником жанру «альтер­нативної історії» в українській літературі. Кожелянко — автор 20 творів, а саме романів «Дефіляда в Москві», «Конотоп», «Людинець», «ЛжеNostradamus», «Котигорошко», «Тероріум», «Срібний павук», «Третє поле», «Ефіопська Січ», «Діти застою»; збірок оповідань «Логіка речей», «Чужий».

    Прем’єра вистави «Срібний павук» за однойменним романом  відбулась у 2014 році на сцені Чернівецького академічного музично-драматичного театру  ім. О. Кобилянської   та зібрала аншлаг. Сюжет вистави розгортається в кінці 30-х років ХХ століття в Чернівцях. Тодішній розгул бандитизму й вуличного свавілля мимоволі прирівнював столицю Буковини до американського Дикого Заходу. Тому Василь Кожелянко, автор роману «Срібний павук», охарактеризував свій твір як вестерн по-чернівецьки.

    Це була сповнена емоцій та щирих почуттів зустріч. Спогадами про Василя Дмитровича , як про людину, колегу по роботі поділився журналіст, письменник Петро  Кобевко, та  кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Валентина Чолкан.  Таке спілкування у колі однодумців завжди викликає гарну посмішку, заряджає позитивним настроєм та дарує натхнення. Запрошуємо і вас приєднатись до кола шанувальників книги.

До зустрічі у травні!

Увага! Нові надходження!

 

Події «Дюни», науково-фантастичного шедевру ФРЕНКА ГЕРБЕРТА, розгортаються у далекому майбутньому в розкиданому поміж зорями феодальному суспільстві.

Вони розповідають історію життя Пола Атріда, відколи він з родиною приймає правління над пустельною планетою Арракіс — єдиним джерелом найважливішої та найціннішої речовини в космосі.

Один із найпопулярніших і найулюбленіших серед критиків графічний роман усіх часів, відзначений нагородами шедевр Ніла Ґеймана «СЕНДМЕН» установив нові стандарти для дорослої та ліричної фантастики у галузі коміксів. Проілюстрована популярними художниками жанру, ця серія — насичений коктейль із сучасної та давньої міфології, у який майстерно вплетено сучасну літературу, історичну драму та легенди. Перша з дванадцяти книг, які складають повну серію про «СЕНДМЕНА», відкриває унікальну для графічної літератури сагу і знайомить читачів із чарівним і темним світом снів та жахіть — домом Морфея, Повелителя снів, і його роду, Безмежних.

«Сага» — захоплива історія про молоде подружжя, яке з боєм намагається знайти своє місце у світі, від лауреатів премії Г’юґо Браяна К. Вона («Приватний детектив», «Y: Останній чоловік») і Фіони Стейплз («Норт 40», «Руда Соня»). Юні батьки Марко й Алана прибувають на космічний маяк на планеті Затишшя в пошуках свого літературного кумира, а їхні численні переслідувачі нарешті наближаються до мішені.

Шеннон Месенджер ( 1991, США) — американська авторка. Вона написала серію книг для підлітків Хранителька загублених міст, яка стала бестселером New York Times; Флешбек, сьома книга серії, у 2018 році досягла 17 місця у списку USA Today. 

«Хранителька Загублених міст» — це серія фантастичних книг для підлітків, яка входить до списку бестселерів New York Times. Перша книга серії була рекомендована у 2013 році Асоціацією бібліотечного обслуговування дітей для читання. Сьома книга серії Flashback вперше вийшла накладом 150 000 примірників, а тритижневий тур Messenger з метою промоції книги збирав на кожну подію 200–700 людей.

Серія розповідає історію Софі Фостер, дванадцятирічної старшокласниці зі здатністю читати думки. Вона завжди почувалася самотньою, аж поки загадковий хлопчик на ім'я Фітц Вакер не розповів їй, що є місце, куди вона належить, а перебування там, де вона є, призведе до страшної небезпеки. Вона змушена залишити позаду все, що знала, і розпочати нове життя у Загублених містах. Тільки тоді вона усвідомлює, що їй були надані надзвичайно потужні здібності — а також смертельні таємниці, приховані в її підсвідомості — заради яких дехто готовий піти на вбивство.

Марія Підгірянка. Магія педагогіки та любові до дітей.

      

        

                                                  Марійка Підгірянка 

          ( Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська; 1881–1963)

       З нагоди 145-річного ювілею та на вшанування пам’яті про   відому українську поетесу, педагогиню та культурно-освітню діячку, людину, яка створила не лише вірші, а й гімн вчителів, абетку і сучасну форму шкільних оцінок та уроків. Марійка Підгірянка присвятила дітям усе життя: і своїм чотирьом, і тисячам своїх школяриків. 40 років пропрацювала вчителем у школах Галичини, Прикарпаття і Закарпаття, зокрема, й на шкільних курсах для українських біженців шкільного віку. Під час Першої світової війни Марійка Підгірянка потрапила у спеціальні табори для переселенців в Австрії. Про всі жахіття перебування там пізніше написала в поемі “Мати – страдниця».  Вчителька за покликанням, заради учнів  й захопилася віршуванням ще дужче, щоб у віршованій формі діти могли краще запам’ятовувати букви та засвоювати арифметичні дії. Новаторка освіти, авторка шкільних підручників, віршованих збірок.  Разом з чоловіком видала Буквар для українських шкіл. Ім’я Марійки Підгірянки носить премія , заснована Івано-Франківським обласним товариством української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта» у 1991 році в галузі літератури і мистецтва , а також театри, вулиці та сквери. 7 травня 1991 року Марію Підгірянку занесено до Книги Пам’яті, заснованої товариством "Просвіта" в Ужгороді.

 Плине життя і плине

 мов по воді.

 Відпливли вже від мене

 дні молоді.

 Коли я в ніч темнісеньку

 у сяйві мрій

 Співала першу пісеньку

 Землі своїй.

Обговорення збірки Наталії Кобринської «Блудний метеор». Засідання книжкового клубу Пере(ПРО)читання.

        22 лютого учасники книжкового клубу Пере(ПРО)читання зібралися у відділі абонемента, щоб поговорити про збірку «Блудний метеор» Наталії Кобринської, української письменниці, громадської  діячки та зачинательки жіночого руху. Вона видала перший альманах на тему гендерної рівності, обстоювала права жінок на освіту.

       «Блудний метеор»  –  перша збірка творів Н. Кобринської, яка вийшла в Україні за часів незалежності, що надає їй особливого значення. В книгу увійшли найкращі твори письменниці, які дозволяють повністю розкрити талант і глибину мислення письменниці. Глибиною своїх поглядів і розмахом світогляду Н. Кобринська так сильно випереджала свій час, що була незрозумілою для багатьох її сучасників, та й досі ще почасти непрочитана й незбагненна.

Незважаючи на понад столітній вік, її твори є актуальними й торкаються  таких важливих тем, як рівноправ’я, самовизначення жінки та боротьба за внутрішню свободу. Книга викликає потужні емоції та змушує замислитися над багатьма питаннями. Як не зламатися під тиском суспільства? Як жінці зберегти власну гідність і самоповагу в часи воєнних потрясінь? Ці питання залишаються болючими та актуальними донині.

Як завжди, обговорення пройшло жваво і цікаво. Під час заходу учасники говорили про збірку та про цікаві фати з життя і творчості авторки.

Чергове засідання відбудеться у березні, темою для обговорення буде твір зарубіжного письменника. Якого? Слідкуйте за анонсами на телеграм-каналі бібліотеки та в інстаграмі клубу (@pereprochytannya).

Модераторка: Марина Горбатюк. 

 

Майстер-клас з Галиною Українець

 11 лютого у відділі абонементу відбувся майстер-клас буковинської майстрині, колекціонерки старожитностей, етнографині, засновниці етногалереї "Спадкоємці" Галини Українець.  Підопічні відділення  денного перебування Комунального центру "Турбота" навчалися початковій техніці вишивання бісером. Творча ідея та задум дуже цікаві - вишита карта України. Тож побажаймо задуманому здійснитися!

Рекомендація читача. Марина Горбатюк про книгу О. Ірванця "Загальний аналіз"

 

Ірванець минув якось повз мене, я знала його як Підскарабія з «Бу-ба-бу», читала трохи віршів, ну і чула, що у нього цікава проза. А в листопаді гуляла собі поміж стелажами, ця книжка тааак подивилась на мене, що я не стрималась і взяла. 

Ловлю флешбеки до своїх 16–17-ти, бо тоді книжки цієї серії були чи не єдиними, на які у мене вистачало грошей. Саме в такому форматі я прочитала свого першого Жадана – і понеслось

Читається дуже легко. Навіть після тривалої павзи, я змогла пригадати оповідання, на якому зупинилась. Ірванець іронічний, дотепний, специфічний (у хорошому сенсі). Вам треба ця книжка, якщо хочете чогось легкого й динамічного.

Оповідання і повість, вміщені в книзі, написані від нульових до десятих. Кладовище з живими мерцями, приміська електричка, катакомби, дивне житло нічного сторожа-колекціонера в музеї, психлікарня, лабіринти, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – усі події відбуваються в місцях, які розхитуються під ногами від найменших змін у стані головних героїв. 

Велетенська Очамимря, яка проковтує людей із величного Града, в образі якого закодований Київ (я б навіть сказала, він там на поверхні) – чи то середньовічний, чи сучасний, з Трухан-Айлендом, Янками-растаманками і різними іншими декораціями. Вчора мені підказали, що це написано на основі казки про Кожумʼяку.

Всі тексти обʼєднує те, що головні герої або перебувають під дією алкоголю або наркотиків, або хтось із оточення, хто оповідає свою історію, на момент описуваних подій перебував під їх дією.

Це дуже зручний і дуже складний прийом. Зручний – бо автор завжди може відступити і зробити оповідача ненадійним наратором, а складний – бо мотивація вчинків персонажів, репліки, рухи, сприйняття зовнішнього світу дуже змінена, і прописати це так, щоб читач вірив і співпереживав – це реально виклик. 

Бонусом: герої Ірванця – не типові маргінали. Він не прописує деталі чи бекґраунд, але й без цього зрозуміло, що ті люди цілком можуть бути викладачами, письменниками чи просто поважними у соціумі людьми. Вони залишаються інтелігентнами навіть у стані вкрай зміненої свідомості. 

Ну майстер, що скажеш. 

Сама збірка мені на 4/5. Тут все, як має бути в постмодернізмі – багато алюзій, інтертекстів, іронія на межі з сатирою, літературне бешкетування і тд. Ірванець сильний стиліст, його описи – дуже реалістичні. Але ну чогось мені все одно не вистачило…(

Деякі оповідання обривалися так, наче це не відкритий фінал, а автор просто вичерпав слова, деякі лінії могли бути напруженішими, деякі паралелі Київ ХХІ століття // Град Х чи якого там століття – більш обґрунтовані. В «Очамимрі» мені сподобалась ідея, але щоб зануритись у художню дійсність, я витратила 50+ сторінок і вже була, очевидно, роздратована на цю історію.  Треба буде колись ще раз перечитати.

                                                                                             Марина Горбатюк.

 

Увага! Новинки!

 

    "Харизмат. Pro domo sua. Книга 1"- новий містичний психологічний роман Люко Дашвар (2025), перша частина масштабної дилогії про силу родової пам'яті, страх і смерть. Сюжет розгортається у гірському містечку Чарин, де відбуваються загадкові вбивства, що розкривають таємниці минулого. Історія про вибір, боротьбу зі злом та спадок, залишений пращурами.

   Графічне видання- комікс орієнтоване на дорослих читачів, які прагнуть вивчити українську мову і більше дізнатись про Україну. Супроводжується ігровими мовними завданнями та інтерактивними доповненнями. Стане в нагоді людям з проблемами читання, бібліотекарям та вчителям.

    Ця книга есеїв присвячена духовному відродженню України крізь призму Гуцульщини. Основним автором і героєм збірки є Дмитро Пожоджук - визнаний класик національної гуцульської вишивки, заслужений майстер народної творчості України, відомий письменник, етнограф, фольклорист, писанкар.

   Чи завжди книжки - це лише втеча від реальності? А що, якщо сторінки починають писати тебе? Історія книжкової блогерки - страх, таємниці, загадки... Чим ближче до розгадки - тим більша загроза нависає над життям...  Закручений сюжет від Віталія Дуленка в "Там, де живуть книжки".

   

"Там, де заходить сонце"- книга-пластир на кожне зранене серце та водночас надзвичайно чесна оповідь про життя на його заході. Це твір, котрий проникає в серце своєю витонченою душевністю та глибокою філософією. Що приховують самотні старечі серця? І які труднощі здатне витримати материнське серце? 

До зустрічі у відділі абонементу! Читаємо українське разом!