ДО РЕЧІ, 20 травня 1922 р. народився Іван Чендей  (1922-2005), український письменник, родом із Закарпаття. Він здобув найвищі літературні нагороди – Національну премію імені Тараса Шевченка та премію Українського фонду культури ім. В.К.Винниченка.

Згадуємо письменника з приводу фільму «Тіні забутих предків». Сценарій написали Іван Чендей, відомий тоді як упорядник закарпатських казок, та  Сергій Параджанов, режисер Київської кіностудії. Параджанов жив у Чендеїв майже місяць. Вчив Марію Чендей робити голубці з виноградного листя. Спав у робочому кабінеті Івана Михайловича. Після вечері лягав на диван і до другої ночі розказував письменникові технології написання сценаріїв. Зачіпав теми, на які подружжя боялося говорити. У часи опали прізвища Івана Чендея у титрах не було.

Починав учитися майбутній письменник у гімназії за демократичної Чехословаччини, та в 1939 р. Угорщина окупувала Закарпаття, і до матеріальної скрути додалися ідеологічні утиски. Та все ж у 1941 р. гімназисти видають літературний альманах, де надруковано його літературні спроби. А в листопаді 1944 р. молодий літератор стає учасником з'їзду народних комітетів, котрий проголосив возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.

У доробку Івана Чендея також повісті «Житіє Антона Кукурічки» (1988), «Далеке плавання» (1989). роман «Скрип колиски» (1989). До 80-ліття письменника вийшов двотомник його творів («Вибране», 2002). Кращі його твори перекладені російською мовою. І сам він активно перекладав з угорської. 

За словами М.Жулинського, письменник «постійно намагався удосконалювати свою літературну майстерність, шукав нові форми, нові художні засоби та прийоми для образного вираження своїх творчих задумів».

Відділ абонемента має у своєму фонді книги українського автора, який чекає на прочитання.

                  

         Обличчя сучасної української літератури

На початку 1990-х років  письменниця з Полісся спокійно і впевнено зійшла на літературний Олімп України і залишилася, немов завжди там знаходилася. 

Валентина Мастєрова відома не лише як талановита журналістка й громадська діячка, а й як визнана майстриня художнього слова. Свідченням цього — перемога в міжнародному літературному конкурсі «Гранослов» і «У свічаді слова», звання лауреата премії імені Василя Стуса та премії Національної спілки письменників «Благовіст», а ще — любов тисяч і тисяч читачів… Для них письменниця відкриває світ сучасного українського Полісся — цього краю Зачарованої Десни з селами, що вмирають, та людьми — з чорними від хліборобської праці руками і чистими, щирими серцями — оберегами цієї споконвічної землі.

 Мастєрова (Шовкун) Валентина Миколаївна народилася 1 березня 1957 року в селі Сивки Чернiгiвського району, Чернігівської області, УРСР.

1974 року закінчила Михайло-Коцюбинську середню школу, рік працювала на Чернігівській кондитерській фабриці кондитером-карамельником. По закінченні радіомеханічного училища при Чернігівському радіоприладному заводі продовжувала трудову діяльність на заводі автозапчастин, фабриці музичних інструментів. Жила в райцентрі Мена та Чернігові.

1987 року закінчила з відзнакою факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

З 1987 до 1993 року завідувала відділом сільського господарства Менської районної газети. З 1996 року — власкор обласної молодіжної газети «Гарт».  По 2013  рік   була  редактором  газети «Наш край» Чернігівського  району. З 2001 року мешкає  в селі Красилівка на Козелеччині.  На початку 90-х видатний  поет Валерій  Ілля написав про неї у журналі «Основа»: «В українську літературу прийшов Майстер. Попросимо Божу поміч до його тривання».  

Член Національної спілки письменників України з 1993 року.

                                                               

    Творчій доробок:

Книги.

Так плакало дерево: оповідання.

Крила: оповідання ; етюди.

Суча дочка: роман.

Смарагд: роман.

Мавра: повість.

Оповідання.

Хижаки.

Ілля Муромець, богатир Чернігівський.

Останній лист.

 «Грішниця» вийшла в люди.

Пізнє кохання: історія з життя. 

Час збирати каміння? Чи розкидати? дворянська  родина  Товстолісів.

 Доки вогонь листок не перегорне, або од Шевченка до Лютого .

У відділі абонемента є книги сучасної української письмениці.

 Мастєрова, Валентина Миколаївна.

На тому боці: збірка / В. М. Мастєрова. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2017. - 222 с.

Ця збірка сповнена глибиною й легкістю короткої прози. Здається, ніби кожен герой сів і написав про себе руками мисткині, відкрив душу. Дзвенить теплим словом родинний затишок, стугонить біль змарнованого життя, розливається м’який спогад про родичів, зринають давні перекази, легенди й спогади. Магічні події міцно вплетені в повсякдення сільського життя, як воно завжди ведеться на Поліссі. На перший погляд, розповіді містять лише події, але за кожним випадком — цілий оберемок переживань і тривожних роздумів. Їх не треба описувати словами — їх можна лише відчути, прочитавши збірку.

   Мастєрова, Валентина Миколаївна.

  Смарагд: роман / В. М. Мастєрова. - Харкiв :             Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 288 с. 

У хвилину відчаю він, син парторга колгоспу і циганки, що ходила з табором, вигукне: «Я і сам не знаю, хто я, але не злодій – це точно!». Коли в Афганістані смерть зазирне в очі, жалкуватиме лише, що помре, так і не пізнавши справжнього кохання. А коли виживе і кохання постукає у змучене серце — злякавшись своєї немочі, відштовхне вимріяне почуття. Та чи вдасться побороти любов йому, тепер уже ченцю Варфоломію, що дав обітницю служити Господу і людям?

 Мастєрова, Валентина Миколаївна.

Суча дочка: роман / В. М. Мастєрова. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2016. - 240 с. 

Який сором для дівчини – повернутися додому з байстрям! Але якщо… дитина не твоя? Селянки Олена та Люба вирушили до міста в пошуках кращої долі. Та якби Олена знала, що їй доведеться понести не свій хрест! Коли Люба народила хлопчика та, злякавшись осуду і труднощів, кинула його напризволяще, Олена не вагалася. Вона не може вчинити так, як його мати. Вона не залишить немовля. Навіть якщо за це потрібно буде сплатити страшну ціну…

                           Читай українське!

 

«Кожен із нас має власного демона, який їздить на нас верхи й знущається з нас, але врешті-решт ми муситимемо стати з ним до бою» 

                                                                               Дафна дю Мор’є                                  

Дафна дю Мор’є  (1907-1989)  —  одна з найбільш відомих британських письменниць XX століття, яка писала в жанрі психологічного трилера. Більшість творів письменниці отримали безліч премій, лягли в основу фільмів, а роман «Ребекка» (написаний 1938 р.) був екранізований 11 разів.

10 найцікавіших фактів з її біографії!

1. Дафна народилася 13 травня в 1907 році в родині акторів, її дідом був відомий карикатурист і письменник Джордж Дю Мор’є.

2. У дитинстві вона володіла багатою уявою, в своїх фантазіях придумала собі чоловіче alter ego, яке пізніше назвала «хлопчик з табакерки». Згідно з цим образом, Дафна одягалася в хлопчачий одяг.

3. Результатом її перших літературних спроб стала поява збірки з 15 оповідань під загальною назвою «Спраглі», і це у 18 років.

4. У 1931 році Дафна дю Мор'є публікує свій перший роман «Дух любові». Успіх книги дав дівчині можливість знайти фінансову незалежність від сім'ї. Крім того, завдяки цьому роману вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком.

5. У липні 1932 року письменниця вийшла заміж за молодого військового, а пізніше генерал-лейтенанта сера Фредеріка Браунінга. Весілля проходило в Церкві Лантеглос в улюбленому містечку Дафни. У пари народилося троє дітей, дочки Тесса і Флафі і син Крістіан.

6. Незважаючи на заміжжя і народження трьох дітей, Дафна дю Мор’є вела досить заплутане особисте життя. Після її смерті телекомпанією BBC був знятий біографічний фільм «Дафна» (2007), що викликав неоднозначну реакцію у публіки і отримав вкрай негативну оцінку з боку сім'ї письменниці.

7. У 1969 році Дафна дю Мор’є була нагороджена орденом Британської імперії і проведена в ранг дама-командор.

8. Авторка не любила давати інтерв'ю, а в останні роки життя вела відокремлений спосіб життя. Про публічність вона одного разу висловилася так: «письменників повинні читати, а не чути або бачити».

9. Дафну дю Мор’є  звинувачували в плагіаті. Незабаром після публікації роману «Ребекка» в Бразилії критик Альваро Лінс і багато читачів відзначили велику схожість між її книгою і бразильської письменниці Кароліни Набуко. В основі роману Набуко «Спадкоємиця» лежить схожий сюжет. Дафна дю Мор’є відкинула будь-які звинувачення в плагіаті і копіюванні книги Кароліни.

10.Дафна дружила з відомим кінорежисером Альфредом Гічкоком. 

 «Щастя — це не річ, яку можна отримати у винагороду, це властивість думки, стан душі», так писала письменниця, що прожила яскраве життя та залишила по собі літературні шедеври, з якими можна познайомитись у відділі абонемента.

Морье Дафна Дю.

Не позже полуночи  / Морье Дафна Дю. - Л. : [б. и.], 1989.

До збірки (1971) увійшли п'ять новел, п'ять дивовижних, абсолютно несхожих одна на одну історій. Найзнаменитіша з них «Не озирайся» лягла в основу містичного трилера англійського режисера Ніколаса Роуга ( «А тепер не дивись»,1973). В кожній історії автор підводить героїв до інтуїтивного або свідомого вибору, нерідко небезпечного.

Морье Дафна Дю.

Птицы  / Морье Дафна Дю. - СП : [б. и.], 1997.

Це — історія фермера, його сім'ї та поселення, які зазнали нападу зграй морських птахів. Події відбуваються  в Англії незабаром після закінчення Другої світової війни. До кінця оповідання стало ясно, що вся Великобританія є об'єктом повітряного нападу.  Розповідь надихнула Альфреда Гічкока на створення однойменного фільму, випущеного в 1963 році. 

Морье Дафна Дю.

Трактир Ямайка  / Морье Дафна Дю; пер. с англ. Е. Калинина. - Москва : Вагриус, 1995. - 320 с.

Героїня роману Мері Йеллан після смерті матері відправляється в далеку подорож до рідних. Вже по дорозі вона дізнається, що трактир, який тримає чоловік її тітки, користується в окрузі поганою славою… За однойменною книгою режисер А. Гічкок в 1939 році зняв пригодницький фільм. 

Використано матеріал із Інтернетвидань.

 

«ДРУГА СВІТОВА – ВИМІР ПАМ’ЯТТЮ»

З метою популяризації фонду та промоції читання відділ абонемента до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні пропонує користувачам бібліотеки INFO-огляд «Друга світова – вимір пам’яттю».

Людина на війні – головний сюжет рекомендованих книг зарубіжних авторів, які не тільки засуджують фашизм, але й будь-який прояв насильства. Чимало письменників пройшли це пекло, тому їм  знайомі страждання, мужність, відчай і надія. Друга світова, попри її широке висвітлення, й до сьогодні є подією, яка потребує свого осмислення. Географія сюжетів охоплює всі континенти, а героями виступають діти, жінки, старше покоління, солдати, що засвідчують непереможність людяності і приреченість фашизму. До теми війни зверталися В. Бредель, Г. Бьолль, К. Воннегутт, А. Зегерс, Е.М. Ремарк, А. де Сенкт-Екзюпері,  І. Шоу, М.В. Шульц та інші письменники. Це реальні  та особливі історії, достойні, варті прочитання.

Акерман, Діана.

Дружина доглядача зоопарку  / Д. Акерман ; пер. з англ.: К. Дем'янчук, О. Бершадської. - Київ : BookChef, 2020. - 336 с. - (# 1 New York Times Bestseller).

У книзі "Дружина доглядача зоопарку" авторка яскраво, реалістично, відверто й украй співчутливо до своїх героїв втілила справжню історію війни і велечі людського духу. Це розповідь про героїчне подружжя Жабінських, власників Варшавського зоопарку, які під часу Другої світової  переховували у зруйнованих вольєрах людей, які втікали чи то від облав, чи то із єврейського гетто, і таким чином врятували близько трьохсот життів. Це приголомшлива і зворушлива історія про людей і тварин, про глибину зв'язків між людиною і природою 

Алексієвич, Світлана. 

Останні свідки. Соло для дитячого голосу / С. Алексієвич ; пер. з рос. Л. Лисенко. - Київ : Дух і літера, 2016. - 368 с. - (Бібліотека спротиву. Бібліотека надії).

         Спогади про Другу світову війну на теренах СРСР тих, кому під час війни було 6—12 років — найменш заангажованих і водночас найвразливіших її свідків. Маленькі розповіді маленьких дітей, яким довелося подорослішати добре якщо в 12—14 років, а комусь і в п’ять або в сім. Письменниця брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця — жахлива правда про ту війну, як її бачили діти.

Белль, Генріх.

Груповий портрет з дамою: [роман] / Г. Белль ; пер. з нім.: Є. Поповича, Ю. Лісняка. - Івано-Франкiвськ : Вавилонська б-ка, 2017. - 368 с.

Хто така Лені Пфайфер? Уже з першого речення ви дізнаєтесь про її вік, зріст, колір очей та волосся. Та це лише зовнішні ознаки. Малюючи її портрет, автор проводить своєрідне журналістське розслідування: він спілкується з друзями і колегами Лені, з її сусідами і ворогами. Кожен із них додає нові штрихи до образу цієї жінки. Так твориться роман – епічне полотно. Адже історія Лені – це не лише біографія однієї людини, а життєпис цілої нації, країни, епохи. Ви побачите довоєнну Німеччину часів Другої світової і повоєнну. Це роман про покоління, які пройшли крізь найтяжчі роки ХХ століття, про людей, що живуть у непростий час, у дивний і дивовижний час.

Блум, Марта.

Горіхове дерево  / М. Блум ; пер. з англ., ред. Л. Будної. - Чернівці : Друк Арт, 2016. - 304 с.

Це історія молодої єврейської жінки Сюсел: про її дитинство та юність у Чернівцях на початку 20-го століття, про руйнування заподіяні Другою світовою війною, про силу духу та всепереможну силу кохання.

Гармел, Крістін. 

Солодкі чари забуття: [роман] / К. Гармел ; пер. з англ. І. Гнатковської. - Харків : Віват, 2019. - 400 с. - (Художня література).

Гоуп, розлучена молода жінка, власниця кондитерської, яку заснувала її бабуся Роз, мешкає неподалік від Бостона разом із дочкою. Але через фінансові й особисті проблеми Гоуп почувається нещасною і самотньою. Якось бабуся просить онуку довідатися, що сталося з їхньою сім’єю, про яку вона ніколи до того не згадувала. Виконуючи її прохання, дівчина дізнається про драматичну долю бабусі, яка мусила втекти з Франції від жахіть війни й голокосту. І відтоді життя Гоуп несподівано змінюється…

Дорр, Ентоні.

Все те незриме світло: роман / Е. Дорр. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 352 с. - (Бестселер The New York Times).

Роман 2015 року став володарем престижної премії імені Джозефа Пулітцера. Захоплива та зворушлива історія сліпої французької дівчинки і боязкого німецького хлопчика, які під час Другої світової намагаються, хто як може, вижити у круговерті війни, не втратити здатність любити і врятувати найдорожчих людей… Це книга про кохання і смерть, про те, що з нами робить війна, і про те, що невидиме світло переможе навіть найбезнадійнішу темряву.

Ішіґуро, Кадзуо.

Художник хиткого світу: [роман] / К. Ішіґуро ; пер. з англ. Т. Савчинської. - Львiв : Вид-во Старого Лева, 2020. - 232 с.

Друга світова війна забрала у славетного художника Оно Масудзі сина і дружину. Митець постарів і вже не малює. Він, мов привид, блукає «кварталами насолоди» своєї молодості, де вже немає гейш і не чути натхненних голосів його учнів. Оно заново проживає свою особисту, часом суперечливу історію. Єдине, що залишилося Оно зараз, — видати заміж дочку, але задля цього він мусить зректися минулого, в якому так важко зрозуміти, де межа між зрадою та відданістю і наскільки велика відповідальність митця перед викликами історії. Та чи можливо переосмислити спогади і через забуття віднайти щастя? Чи корегує час «правильність» вчинків та дій і чи може перетворити праведника на зрадника, коли хиткий світ навколо змінюється і змінюються його ідеали?

Квінн, Кейт.

Мережа Аліси: [роман] / К. Квінн ; пер. з англ. В. Ярмольчук. - Харків : Віват, 2019. - 496 с. - (Художня література) (Бестселер The New York Times та Usa Today).

У цьому романі йдеться про сміливість і незламність жінок, їхню жертовність заради країни та вірних друзів, а ще про подвійні стандарти, з якими вони стикались у Першій та Другій світових війнах. Двох зламаних, але водночас відважних жінок пов’язує жорстока боротьба за життя та один спільний ворог. Жахіття війни не знищили їх, а натомість зробили сильнішими. Тепер героїні ладні на все, щоб помститися ворогу й повернути собі надію на майбутнє. Ця книжка — мандрівка у складні й небезпечні часи, коли сильні жінки намагалися налагодити своє життя в повоєнні роки й, перебираючи своє минуле, дошукатися в ньому істини.
Кулін, Айше.

Останній потяг до Стамбула : роман / А. Кулін ; пер. з англ. Н. Хаєцької. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2020. - 384 с.

Сельва — дочка одного з останніх оттоманських пашів. Ця дівчина має все — статки, розкіш, чудову освіту. Вона може вийти заміж за будь-кого, але серце її належить Рафаелю Альфандарі, сину відомого у Стамбулі лікаря-єврея. Вони прагнуть бути разом, навіть проти волі своїх родин. Закохані вирушають до Парижа, де хочуть почати нове життя і бути щасливими. Та у Францію приходять нацисти. Смертельна небезпека загрожує тепер їхнім життям… Долаючи кордони та перетинаючи континенти, заступаючи за лінії долі та лінії розмежування, ризикуючи всім, вони сідають у той останній потяг, який зможе повернути їх додому. Чи збереже для них життя щасливий квиток і шанс на свободу?

Мак'юен, Ієн.

Спокута: [роман] / І. Мак'юен ; пер. з англ. О. Смольницької. - Київ : КМ-БУКС, 2018. - 416 с. - (Бестселер "Нью-Йорк Таймз").

Спекотного літнього дня 1935 року тринадцятирічна Брайоні Толліс стає свідком мимолітного флірту своєї старшої сестри й одного з її давніх друзів. Не до кінця розуміючи дорослу поведінку, Брайоні, схильна до літературних фантазій, звинувачує хлопця у злочині. Отак несвідомо зламавши одразу три життя, Брайоні шукає шляхів для спокути, а в цей час світ вибухає Другою світовою війною. Блискучий роман Ієна Мак'юена — це симфонія, в якій поєднані кохання і війна, провина і прощення, багатий стиль і провокація — все, чого й варто очікувати від цього англійського майстра слова. Від лауреата Букерівської премії!

 Однойменна екранізація отримала велику кількість номінацій найпрестижніших нагород. У тому числі й Оскар!

Ондатже, Майкл.

Англійський пацієнт: роман / М. Ондатже ; пер. з англ. Є. Даскал. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 304 с. - (Переможець Букерівської премії).

Милуючись дивом уцілілими фресками в соборах чужої віри, сапер Кіп розміновує заховані серед садів, будинків і фонтанів вибухові пастки-вбивці. Самовіддано доглядає свого останнього пацієнта медсестра Хана, чия душа понівечена війною, як і тіло обгорілого безіменного льотчика. А він, її англійський пацієнт, пам'ятає лише єдину жінку, яку кохав і втратив, — чужу дружину Кетрін Кліфтон. Старому шукачу пригод і кохання — колишньому шпигуну Караваджо, — щоб існувати, потрібен щоденний укол морфію. Їхній душевний біль — поза межами людських можливостей. І в цьому болі, у муках народжується нове кохання, як оаза серед випаленої війною пустелі...

Петровська, Катя.

Мабуть Естер : історії / К. Петровська ; пер. з нім. Ю. Прохасько ; післям. П. Рихла. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2015. - 228 с. : іл. - (Бібліотека німецькомовної літератури) (Меридіан серця).

Книга має ознаки сімейного роману, в якому крізь образи представників великої родини, розпорошеної по багатьох країнах Європи, просвічують події епохального значення.  Авторка пропонує нам інтимну мозаїку доль своїх близьких, які стали героями й заручниками часу. Від їхніх незвичних, карколомних життєвих кульбітів забиває подих.

Шеффер, Мері Енн. 

Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння : роман / М. Е. Шеффер, Е. Берровз ; пер. з англ. Т. Скрипник. - Харків : Віват, 2019. - 272 с. - (Світовий бестселер).

Джулієт — молода письменниця. Вона шукає сюжет для нової книжки. Та краще їй бути обачнішою. Не відповідати на листи незнайомців із острова Ґернсі. Не радити їм хороші книжкові крамниці у повоєнному Лондоні. Краще взагалі оминати цю тему. Бо так дівчина ризикує дізнатися про «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». Виникне безліч запитань, і Джулієт напише листа у відповідь. Її життя перевернеться догори дриґом.  Героїня з головою порине в карколомні пригоди. Там буде все: війна та похмурі часи німецької окупації, заборонене товариство, де збиратимуться ті, хто не втратив надії, а ще дивакуваті книголюби, що знають, якою має бути надзвичайна книжка. Саме такою, як ця...

Ця література – гірка правда, яку важливо знати, щоб не допустити повторення жахливих подій у майбутньому.

Маємо надію, що кожна книжка знайде свого читача.

 

Книжка, що прожила багато життів

«Усім відданим вчителям, які досі піднімаються цими сходами,

що ведуть униз.

І всім їхнім учням, теперішнім та майбутнім» 

Бел Кауфман (Белла Михайлівна Койфман; 1911-2014) — американська письменниця і педагог, онука класика єврейської літератури Шолом-Алейхема (по материнський лінії). Її батьки — американські літератори і журналісти Михайло Якович Койфман і Ляля (Сара Соломонівна) Рабинович. 

Народилась письменниця 10 травня в Берліні (батько вчився на медичному факультеті Берлінського університету). Дитинство минуло в Одесі, де 1921 року журнал «Дзвіночки» надрукував її перший літературний твір — поему «Весна». 1922 року родина емігрувала у США. Вона закінчила Хантерський коледж в Нью-Йорку в 1934-у, потім магістратуру в Колумбійському університеті в 1936 році. Протягом десятиліть працювала вчителем англійської мови в середніх школах, потім в університеті Нью-Йорка. З кінця 1930-х років почала публікувати коротку прозу, у 1940-х  — розповіді і скетчі в журналі «Есквайр» , взявши літературний псевдонім.

Міжнародна популярність до письменниці прийшла з публікацією в 1965 році роману «Вгору сходами, що ведуть униз». У журнальному варіанті він був спочатку надрукований в Saturday Review в номері від 17 листопада 1962 року.

Кауфман, Бел.

Вгору сходами, що ведуть униз : [роман] / Б. Кауфман ; пер. з англ. І. Серебрякової. - Львiв : Вид-во Старого Лева, 2020. - 472 с.

Книжка, дуже незвична за формою і водночас зрозуміла кожному. Цей роман складається з папірців, нібито знайдених у сміттєвому кошику, переписок на шкільній дошці, уривків щоденника, безглуздих директив, звітів, оголошень та планів уроків.

         Ця мішанина голосів творить кумедну і зворушливу історію про молоду недосвідчену вчительку-ідеалістку, яка прагне змінити життя своїх учнів. І про учнів, яким, як і їхній наставниці, треба ще вижити в бюрократичному хаосі та безглуздій жорсткості системи освіти. Чи готова міс Баррет боротися за кожного свого учня? Як захистити підлітків від наркотиків, расових упереджень, криміналу? І чи знайдеться у цій історії місце для любові? І якщо так, то для якої?

Роман був екранізований режисером Робертом Малліганом в 1967 році з Сенді Денніс в головній ролі. На основі твору в 1969-му  Бел Кауфман видала однойменну п'єсу.

Кауфман також належить роман  «Кохання, і так далі»  («Love, Etc»,1979), в 2004 році вийшла її  ілюстрована книга спогадів про дитячі роки в Одесі «Odessa Memories».

Померла письменниця у Нью-Йорку 25 липня 2014-го, у віці 103 роки.

В передмові до книжки авторка писала: «Зазвичай я легко припиняю боротьбу, але цю історію чомусь не могла полишити».