Читай українською мовою переклади з німецької

 

Ґаусс, Карл-Маркус.

Європейська абетка  / К. -М. Ґаусс ; пер. з нім. Ю. Прохаська. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2017. - 192 с.

В «Європейській абетці» автор,  австрійський філософ та історик, доти іронічно перевертає з боку на бік понад 30 понять, поки вони не зрадять свого прихованого значення – це справжній підручник для скептичних європейців. Запрошення до мандрівки континентом, незвіданішим і суперечливішим, ніж підозрюють ті, хто невпинно про нього розводиться.

«Абетка - це відкриття, це просування буквами до значень, смислів, мови, це шлях доступу до інформації, це в якийсь момент збагнути все і дивуватися, як не бачив (-ла) очевидного раніше. Абетка - шлях до комунікації. Це коли територія незвідана стає звичною і пізнаною. Саме такою є і ця абетка. І відкриває вона Європу incognita» (Інґа Кейван).

Ця книжка, поряд з літературною втіхою, подарує читачеві ще й неабиякі інтелектуальні надбання.

 

Дінев, Дімітре.

Янгольські голоси : роман / Д. Дінев ; пер. з нім. В. Кам'янець. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2018. - 512 с. - (Бібліотека німецькомовної літератури "Меридіан серця"). - Парал. тит. арк. нім. мовою.

Іскрен і Светлін зустрічаються вперше на могилі такого собі Міро на одній з най­престижніших алей Центрального цвинтаря у Відні. На могилу до Міро приходять усі, хто сподівається на диво. А Іскрен і Светлін потребують дива, як ніхто на світі, бо мало того, що щастя до них не прихильне, і той, і той ще й потрапили в таке кепське становище, виходу з якого просто не буває. І Іскрен, і Светлін на початку 1990­х рр. втекли з посткомуністичної Болгарії й різними, аж ніяк не легальними шляхами дісталися Відня, щоб зустрітися випадково на цвинтарі, так і не довідавшись, що їхні долі тісно переплетені одна з одною від самого народження. Розлога сімейна сага на тлі болгарської і європейської історії.

«…Роман, поза сумнівом, сприятиме кращому розумінню й усвідомленню також і українського, насамперед комуністичного і посткомуністичного, минулого. Водночас це і європейський роман, тобто роман про континент, розділений навпіл упродовж кількох десятиріч, який досі невпевнено й несміливо, просуваючись часто наосліп, намагається зрозуміти себе як щось ціле.

Для себе я відкрив цей роман завдяки одній з антологій сучасної австрійської літератури» (Володимир Кам'янець). 

 

Морґенштерн, Сома.

В інші часи. Юні літа у Східній Галичині  / С. Морґенштерн ; пер. з нім. Г. Петросаняк. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2019. - 464 с. - (Бібліотека німецькомовної літератури "Меридіан серця"). - Парал. тит. арк. нім. мовою.

У чарівній скриньці пам’яті автора чимало скарбів, якими він ділиться на сторінках своєї автобіографії. Батько його був управителем фільварків у кількох селах на Поділлі. У 1904–1912 роках Сома Морґенштерн навчався у польській гімназії Тернополя. Тому тлом цієї книжки є сільське середовище Поділля в кінці ХIX – на початку ХХ століть, а також життя Тернополя поч. ХХ століття.

Це сповнені любові, мудрості й гумору історії, головними героями яких є родичі й односельчани автора: українці, євреї, поляки. Це розповіді про великі й дрібні події того часу: перший селянський страйк в одному із сіл, прокладання залізничної колії, перший політ аероплана над Тернополем, приїзд до Тернополя сенсаційного цирку Буффало Білла тощо.

Книжка - справжня знахідка не лише для істориків і краєзнавців, але й для широкого кола читачів.

 

Морсбах, Петра.

І раптом вже вечір: роман / П. Морсбах ; пер. з нім. Л. Нор. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2018. - 616 с. - Парал. тит. арк. нім. мовою.

Це історія життя попівської доньки Люсі, яка прагне бути щасливою. Вона шукає порятунку в коханні, однак - можливо, саме тому - залишається здебільшого покинутою сама на себе. До того ж життєві обставини - нелегкі: як і решта її співвітчизників, Люся борсається у в'язкому болоті абсурдної, ригідної системи, що впливає на найінтимніші сфери приватного життя; потрапляє у жорна ідеології, якою, втім, без надмірних сумнівів і застережень намагається послуговуватись. Вона робить помилки, витрачає безліч зусиль, зустрічає інших людей, що також борються - з обставинами й одне з одним; врешті, в підсумку залишаються понівечені долі, життя, країна.

Роман, події якого розгортаються в Ленінграді/Санкт-Петербурзі, - це грандіозна, воістину толстовського масштабу панорама «vitae soyjeticae», 70 років історії Радянської імперії, втіленої в одній жіночій долі. Цей протокол занепаду - рідкісна для західної літератури спроба художнього осмислення гуманітарної трагедії, спричиненої тоталітаризмом, але й водночас історія невтомного духу боротьби, мужності й гумору, любові і дружби - захоплива, дотепна, жахлива, неймовірна історія російської матінки Кураж. Першорядний взірець великої літератури про «маленьку людину», де серед строкатої імперської поліфонії чи не вперше звучить - виразний і трагічний - український голос.

Запитуйте ці книжки у відділі абонемента!

Будь першим!

Саме для тебе вперше українською мовою!

Ліспектор, Кларісе.

Сімейні узи : [новели] / К. Ліспектор ; пер. з португал. Н. Пнюшкова. - Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2009. - 144 с. - Парал. тит. арк. португал. мовою. 

Збірка малої прози бразильської   письменниці українсько-єврейського походження, що складається з тринадцяти новел. Кожна історія виявляє невидимі й спонтанні порухи людського єства, які визначають стратегію поведінки або напрям розмови.

Книжка, у якій показано нестабільність людської психіки, її вразливість, підступність і травмованість; людська натура — багатовимірний і неоднозначний феномен, її вчинки неможливо передбачити й від них неможливо уберегти себе.

Книжка розрахована на широке коло читачів.

Книга-ювіляр

Майн Рід «Вершник без голови»

(155 років від дня публікації)

Майн Рід – великий творець «романів пригод і подорожей». Навряд чи знайдеться читаюча людина, якій не було б відоме це ім'я. Книги «капітана Ріда», як любив себе називати письменник, приваблюють романтикою пошуків в ім'я високої ідеї, мужнім подоланням труднощів на шляху героя,  напруженими діалогами, несподіваним розвитком сюжету.

Народився Томас Майн Рід 4 квітня 1818 року в ірландському селі Балліроні у сім’ї вихідців з Шотландії. Його батько був пресвітеріанським пастором, мати – дочкою священника. Отримавши добру класичну освіту, Майн Рід деякий час працював приватним учителем у заможних сім'ях. Однак юнаком володіла спрага до подорожей і романтичних пригод, він мріяв вирушити до Америки і в 1840 р. Майн Рід прибув у Новий Орлеан. Під час своїх мандрів по великим і маленьким містам змінив декілька професій, побував у кількох тривалих торгових і мисливських експедиціях вглиб прерій. Багаті враження від цих подорожей згодом були використані ним у літературній творчості.  

Переїхавши до Філадельфії, Майн Рід вирішив спробувати себе на журналістському терені. Він писав нариси, кореспонденції, розповіді, вірші. Згодом Майн Рід став кореспондентом однієї з найбільших нью-йоркських газет. Однак журналістська кар'єра незабаром перервалася війною США з Мексикою (1846–1848 рр.), і молодий журналіст опинився в лавах американських військ. В одному з боїв Майн Рід був тяжко поранений, товариші вирішили, що він загинув і залишили його на полі бою. Минуло чимало часу, перш ніж він був знайдений і доставлений в госпіталь. Хибна звістка про його смерть прийшла і до США. Друзі оплакували молодого письменника, в деяких газетах з'явилися некрологи. Для всіх було дивом повернення Майна Ріда до життя. З властивим йому почуттям гумору він називав себе «людиною, яка померла двічі».

Не залишився письменник осторонь і від революційних подій, що охопили Європу в 1848–1849 рр. Для нього це були роки великих надій і гірких розчарувань, які все ж не згасили його віру в краще майбутнє. У 1850 році Майн Рід оселився в Англії, неподалік від Лондона. Тут і почалася його серйозна професійна літературна діяльність. У столиці Великобританії він знайшов не тільки письменницьку славу, а й дружину Елізабет, яка розділила з Майн Рідом всі радощі і тяготи його неспокійного життя.

Творив Майн Рід своєрідно: він майже ніколи не сідав за письмовий стіл; його робочим місцем була кушетка, на якій він напівлежав, одягнувши халат і пантофлі; до губ була приклеєна сигара, про яку він забував в запалі натхнення, і вона постійно гасла: вся підлога навколо кушетки була усипана горілими сірниками ...

У 1865 році з-під пера Майн Ріда вийшов найбільш відомий його твір – «Вершник без голови». Як тільки роман було написано, видавничий дім «Сhapman & Hall» розпочав його публікацію, як серію щомісячних випусків. Перший випуск було надруковано 1 березня 1865 року. Всього вийшло 12 випусків.  А в 1866 році видавництво Ричарда Бентлі опублікувало перше окреме видання «Вершника без голови».

Рід, Томас Майн

Вершник без голови : дивовижна техаська історія: роман / Т. М. Рід ; пер.з англ. В. І. Митрофанова ; худ. Є. В. Вдовиченко. - Х. : Фоліо, 2007. - 512 с. : іл. - (Бібліотека пригод) (Випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за програмою "Українська книга").

З перших сторінок цієї книжки читача захоплює майстерно побудований сюжет, що ґрунтується на розкритті загадкового злочину. Разом з тим, розвиваючи заплутаний сюжет, ведучи читача від епізоду до епізоду, Майн Рід змальовує досить правдиву картину життя Техасу 50-х років, куди переїжджає родина плантатора Вудлі Пойндекстера. Їхнє знайомство з Морісом Джеральдом, мустангером, стає фатальним, адже, попри його допомогу родині у преріях, кохання до Луїзи призводить до загибелі її брата.

Цей класичний авантюрно-детективний роман, насичений таємницями, перевидавався по всьому світу незліченну кількість разів  і також кілька разів був екранізований. Український переклад вперше здійснив Володимир Митрофанов, книжку видано видавництвом «Веселка» (м. Київ) у 1983 році.

         «Вершник без голови» змушує читача щиро переживати події роману в усіх перипетіях. Ця книга цікава для будь-якого віку.