Книга захоплює можливістю ввійти у світ самопізнання, світ, де перетинаються минуле і майбутнє, а найкраща подорож починається, щойно дістаєш шанс повернутися на початок шляху.

«Вважаю, що моя остання книга є реально найкращою. Вона є тим взірцем, на яку я хочу, аби всі мої наступні видання були схожі. Тобто створені на такому ж рівні. Все, що я написав до цього – це, звісно, непогана література, але гадаю, що це своєрідна хитавиця, просто пошук себе. Там я експериментував із жанрами, тематикою, лексикою. Але, зрештою, дійшов висновку, що хочу писати тільки схожі на цю книги», – сказав письменник. 

Байдак, Іван Степанович. 

Чоловік з моїм іменем : повість / І. С. Байдак. - Харків : Віват, 2019. - 144 с.

Родвелл Вільямс, інтроверт і книголюб, у букіністичній крамниці натрапляє на таємничі рукописи. І його життя переплітається із цією знахідкою. Він ітиме шляхами таємничого автора й водночас розплутуватиме плетиво свого минулого. Достоту він знає одне: ми всі змінюємося та з часом стаємо настільки іншими, що, якби зустрілися із собою колишніми, то навряд порозумілися б чи заговорили…

Автор пише: «Ми зупиняємо момент і наводимо об’єктив на Родвелла. Пропоную за ним поспостерігати: молодий худорлявий чоловік, який носить недбалий прасований одяг, не стежить за чистотою взуття, при ході дивиться під ноги. У нього густе чорне волосся, різкі риси обличчя і звичка мружити очі, бо він категорично відмовляється носити окуляри.

Родвелл схильний бурмотіти собі під ніс, що збоку здається мантрою невдоволеності, хоча насправді, якщо існують абсолютно задоволені люди – то це якраз про нього. Він лише повторює думки, які не може у цю хвилину записати, але не хоче їх забути. Імовірно, він найпростіший житель цієї планети, котрий не надто звертає увагу на світ і не надто відкриває свій світ іншим»…  

Головний герой зробив кар’єру, втратив сім’ю, загубив себе і знайшов розгадку життя. Його стосунки із життям, дуже часто нагадують нас самих. Книга для «смакування» поціновувачами серйозної філософської прози.