четвер, 2 грудня 2021 р.

"Читач – читачу": що нового? (2.0)

«Читач – читачу» – назва проєкту, який дає змогу почути голос кожного користувача нашого відділу. Зі звичайного щоденника книжкових порад він перетворився на справжній документ читацьких інтересів. У минулому дописі писали про те, що змінилося за три з половиною місяці існування порадника: для того, щоб ваша літературна мандрівка була ще цікавішою та яскравішою, ми додали різнокольорові маркери, стікери та усілякі тематичні наклейки, до того ж кожен відвідувач може скористатися картотекою, в якій зібрано бібліографічні описи книжок. Нагадуємо, тоді ж на базі відділу було відкрито невелику виставку рекомендованих у пораднику видань – її оновлюємо двічі на місяць добірками творів художньої, публіцистичної, науково-популярної літератури.

Що нового?

Оновлена виставка. До уваги читачів – деякі із запропонованих книжок сучасних українських авторів:

Гербіш, Надійка.

Теплі історії до кави  / Н. Гербіш. –  Київ : Брайт Букс, 2019. – 174 с.

Дашвар, Люко.

#Галябезголови : роман / Л. Дашвар. –  Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2020. –  400 с.

Кобилянська, Ольга Юліанівна.

Зібрання творів : у 10 т. / О. Ю. Кобилянська. – Чернівці : Букрек, 2013. Т. 5 : Земля : повість / Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича, Чернів. літ.-мемор. музей Ольги Кобилянської. – 2017. – 448 с.

Кокотюха, Андрій Анатолійович.

Вигнанець і чорна вдова / А. А. Кокотюха. – Харків : Віват, 2020. – 304 с.

Костенко, Ліна Василівна.

Скіфська одіссея: поема-балада / Л. В. Костенко. – Київ : Либідь, 2020. – 256 с.


Фотогалерея. Незабаром у відділі можна переглянути світлини учасників проєкту. До уваги усіх користувачів, зокрема тих, хто дописував у щоденнику і давав згоду на фотозйомку!


Візитівки. Книжкового порадника це стосується опосередковано, але хочемо поділитися (і похвалитися) тим, що для комфорту наших користувачів зробили карточки з найважливішою інформацією!


«Читач – читачу» допомагає знайти літературних однодумців. Можливо, саме ваша порада матиме вирішальне значення і допоможе іншим користувачам при виборі книжки!


Художня література має два застосування. По-перше, це такий собі наркотик, який відкриває браму до читання. Прагнення дізнатися, що станеться далі, бажання перегорнути сторінку, необхідність продовжувати читання, навіть якщо це важко, тому що хтось у біді і ви повинні знати, як усе закінчиться… – це дуже реальний стимул. І це змушує вас вивчати нові слова, обдумувати нові ідеї, продовжувати читати. Змушує зрозуміти, що читання саме по собі приносить задоволення. Як тільки ви це збагнете, ви опинитеся на шляху до читання всього на світі. Бо читання є ключем. Кілька років тому були балачки про те, що ми живимо в пост-освіченому світі, у якому здатність розуміти написані слова є наче зайвою. Але ті часи пройшли: слова важливіші, ніж колись були – ми керуємо світом словами, і через те, що світ вислизає у мережу, ми повинні слідувати за ним, щоби спілкуватися та розуміти те, що ми читаємо. Люди, які не можуть зрозуміти одне одного, не можуть обмінюватися ідеями, не можуть спілкуватися, а програм перекладачів завжди не вистачає.

Ніл Ґейман, «Чому майбутнє залежить від бібліотек, читання та уяви?» 

Нині настільки великий вибір різноманітних паперових і електронних видань, що залишатися книжковим скептиком майже нереально. Ми щодня сприймаємо велику кількість інформації, левова частка якої надходить візуальним шляхом. Невід’ємним складником засвоєння інформації є читання. Це можуть бути рекламні тексти, оголошення, субтитри, особисті повідомлення, анекдоти, меми – будь-що.

Література є одним із засобів пізнання та освоєння світу – вона дає змогу проживати незліченну кількість життів, утримує в собі досвід того, хто її створює. Спроба зрозуміти людину, її взаємини із собою та з іншими (людьми/істотами/речами), знайти її місце в реальному або ірреальному просторі – це те, що становить об’єкт розгляду письменства. Книжки містять у собі направду невичерпну мудрість буття. Той, хто не любить читати, можливо, не знайшов ще «свій» жанр і «своїх» авторів.

Цікаво те, що читання є одним з найскладніших завдань для мозку. Вчені з’ясували, під час цього процесу головний мозок активізує одразу 17 (!) ділянок. Щоразу, коли ви читаєте, створюються нові синапси, які дозволяють зберігати більше спогадів, а отже, підтримувати гостроту пам’яті. Як інакше запам’ятати стількох героїв, їхні імена та риси, а також перебіг сюжету та інші деталі книжки?

 «Читач – читачу» покликаний на допомогу в боротьбі зі стереотипами, як-от: у книгозбірнях є лише старі видання, серед яких нічого цікавого, і взагалі все можна знайти в інтернеті. Кожен користувач нашого відділу (та бібліотеки загалом) має доступ до великих фондів. 

Віримо, що потрібні твори нерідко знаходять нас у найдоречніший момент. А. Єфремова доречно зауважує: «Фрази «ця книжка змінила моє життя» чи «після прочитання цієї книжки я вже ніколи не буду такою/таким, як була/був» не такі вже й пафосні. Як стверджують вчені, з кожним новим досвідом, новим враженням, новою емоцією, а значить і новою книжкою, – ми стаємо іншими людьми з новими нейронними структурами та зв’язками, з новими знаннями». В університеті штату Огайо з’ясували: чим більше ототожнюємо себе з певним героєм, тим більша ймовірність, що будемо діяти так само, якщо опинимося в аналогічній ситуації.

Оскільки ми ще не поширювали на блозі відгуки дописувачів, сьогодні саме час «виправитися»! :) До вашої уваги – кілька рекомендацій від читачів (більше – в паперовому рукописному щоденнику):

Бату, Дорж.

Франческа. Повелителька траєкторій / Д. Бату. – Львiв : Вид-во Старого Лева, 2018. – 304 с.

Книжка якісних і несподіваних меж між смішним і сумним. «Космічна» Франческа, з якої прозріває команда МКС, виявилася… а не варто переповідати. Вона – це та людина, що має свою особливу історію.

Дорж Бату пише надзвичайно смачно і дотепно. І так, космічна станція – це практично його місце роботи у свій час. Він народився у Бурятії, але за його «Франческою» можна вчити сучасну українську. Живу і потужну. Читаймо!

(Іванна Стеф’юк, письменниця, літературознавиця, етнографиня, методистка) 


Етвуд, Марґарет.

Оповідь Служниці : роман / М. Етвуд ; пер. з англ. О. Оксенич. – Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 272 с.

Книга про те, що може стати реальністю в найближчому майбутньому. Антиутопія, в якій не воліла б опинитись жодна сучасна жінка, проте бути обізнаною, отже, бути озброєною, тому раджу (Mary, читачка).


Майклідіс, Алекс.

Мовчазна пацієнтка : роман / А. Майклідіс ; пер. з англ. Ю. Підгорної. – Харків : Віват, 2021. – 288 с. 

Життя Алісії Беренсон ідеальне. Успішна художниця та щаслива дружина, вона мешкає у великому будинку в найкращому районі Лондона. Аж поки одного вечора не всаджує п’ять куль в обличчя свого чоловіка. Жодного пояснення, жодного виправдання – протягом наступних шести років Алісія не вимовить ані слова...


Роман Алекса Майклідіса стане справжнім подарунком для любителів психологічного трилеру. Особисто мене він тримав у напрузі до останньої сторінки. Динамічний сюжет, легка мова, неочікувані повороти, шокуючий фінал – тут є все і навіть більше…

Однозначно, рекомендую «Мовчазну пацієнтку» до прочитання (Наталія Філяк, директорка ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка).


Присутність: антологія молодої чернівецької поезії/ упоряд.: Вардеванян С., Матійчук О.; передм.: Вардеванян С., Кейван І. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2021. – 144 с.

Нарешті молоде покоління чернівецьких поетів та поеток прозначило свою присутність в літературі. Якісна обкладинка, молода поетична кров, складна рима, сучасна лексика. Щиро вірю, що кілька з кілька з цих молодих людей серйозно увійдуть у літературний процес міста і країни (Максим Дупешко, письменник). 


Насамкінець кілька правил читання від письменників та директорів видавництв

Ростислав Семків (викладач кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, директор видавництва «Смолоскип» та автор книжки «Як писали класики»)

Марк Лівін (письменник)

Антон Мартинов (директор видавництва «Наш Формат»)

(Використано матеріал із сайту 

«The Village»)

Бажаємо приємного читання!

1 коментар: