Людинознавець// До 90-річного ювілею Григора Тютюнника

Найдорожчою темою, а отже й ідеалом, для мене завжди були і залишаться доброта,
самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.

                                                                                               Григір Тютюнник

Завтра виповнюється 90 років від дня народження відомого українського письменника Григора Тютюнника (05.12.1931 – 06.03.1980) З цієї нагоди відділ абонемента пропонує користувачам доторкнутись до неповторного словесно-образого світу митця. Його творчість стала цілим духовним материком в українській прозі. Домінантами художнього письма є простота і правдивість, особлива цілісність, відчуття міри «на найвищій грані» (Ю. Мушкетик), точність деталі. 

Григір Тютюнник мав особливий дар, що найповніше виявився в жанрі малої прози – талант багато висловити, мало сказавши. Серйозні й складні теми міг відтворити в долі одного персонажа. Письменник вивів калейдоскопічне багатство людських образів, кожен з них є свідченням виняткової уважности, спостережливости, дивовижного таланту бачити і відчувати інших: недарма казав, що нема літератури сільської або міської, – є лише література людинознавства. Григір Тютюнник любив тих, про кого писав, може, тому будь-який його твір сприймається як сповідь. Гуманіст із повним серцем болю, він руйнував кордони, скидаючи зі свого обличчя чужі маски неприродних гримас, даючи собі волю чесно зізнатись:  «Я сприймаю те, що мене оточує, і те, що діється навколо мене, спочатку почуттям, серцем, а вже потім усвідомлюю розумом – тобто страждаю двічі з одного приводу. Боже, як важко».

«Може, то й був природний стан його душі – вболівати за інших… Боліти й страждати, але не мовчки, не потай, а  відкрито… отим своїм болем та стражданням порятувати інших…»  – зауважив інший великий український письменник Є. Гуцало.

Його Слово було наділене надзвичайною смисловою сконденсованістю, але Воно «аскетичне не тому, що художньо бідне, а тому, що художньо сповідне» (Г. Штонь).

Г. Тютюнник зі старшим сином Михайлом, 1974 р.

Одвічний правдолюб, Григір Тютюнник  надавав перевагу темі моральної кризи суспільства, досліджував проблему корозії душі й свідомості людини. Літературна спадщина талановитого українського прозаїка щедро представлена в фонді абонемента.

До вашої уваги – відеоподкаст про життєвий і творчий шлях митця. Цікавого перегляду!

Григір Тютюнник: бути письменником