понеділок, 6 лютого 2017 р.

Для Вас, шанувальники історії в художньому слові!

Що може бути цікавішим за її величність історію? Тільки історія, про яку розповідають небайдуже та неупереджено. Саме так, як це робить Валентин Чемерис — відомий український письменник, автор історичних та фантастичних романів і оповідань, лауреат багатьох літературних премій. Шанувальникам його творчості відомі романи «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Ольвія», «Генерали Імперії», «Ордер на любов», «Ярославна», «Ваші пальці пахнуть ладаном...», «Трагедія гетьмана Мазепи»та ін.
Пропонуємо Вашій увазі нові надходження його творів у фонд нашого відділу:



Чемерис, Валентин Лукич.
Анна Київська  : роман / В. Л. Чемерис ; худож.-оформ. Л. П. Вировець.- Харків: Фоліо, 2016. - 222 с.  (Шифр 84(4УКР)6/Ч-42)

Донька Ярослава Муд­рого увійшла в історію Франції, як королева Анна Київська. Смілива та розумна жінка поступово стала співправителькою Генріха І. Її підписи стоять поруч з його на важливих державних указах. Але чи була вона щаслива і де вона закінчила свій земний шлях, про це не знає ніхто…




Чемерис, Валентин Лукич.
Марина - цариця московська: іст. роман / В. Л. Чемерис ; худож.-оформ. О. М. Іванова.- Київ: ДОВЖЕНКО БУКС, 2016. - 702 с. (Шифр 84(4УКР)6/Ч-42)
Свої листи на батьківщину вона підписувала: «Марина — цариця московська». І вона була нею — царицею московською. Щоправда, всього лише дев’ять (!) днів у році 1606-му. І потім вісім років неймовірних злетів і карколомних падінь.
Марина Мнішек, польська графиня, вісімнадцятирічна дочка воєводи з українського Самбора з Карпат, волею випадку (чи історії) стала царицею і жоною двох царів тих лихих часів, які на Русі прозвали Смутними, а її — царицею Смути.
Про це й розповідається в романі Валентина Чемериса. А ще про кохання Марини до молодого царя Дмитрія, про останню її любов до козацького отамана Івана Заруцького, про криваву трагедію, що її спіткала, і про подальшу долю московської цариці, чиє життя так рано урвалося — у 26 років — у башті Коломенського кремля і яка вже після своєї смерті буде оголошена відьмою і чаклункою...

Чемерис, Валентин Лукич.
Рогнеда : роман / В. Л. Чемерис ; худож.-оформ. Л. П. Вировець.- Харків: Орбіта, 2016. - 286 с. (Шифр 84(4УКР)6/Ч-42)
«Рогнеда» – роман-сказання про вродливу та гордовиту полоцьку княжну. Все, здавалося б, обіцяло їй любов, обожнювання і щастя. Але ці надії рухнули водномить, коли красуня Рогнеда опинилася в потоці бурхливих подій та суперництва двох рідних братів – Ярополка і Володимира Святославичів, коли виклично-гордо відмовила Володимиру, ще й назвала його зневажливо «сином рабині». Таких образ Володимир не прощав нікому…





Чемерис, Валентин Лукич.


Сини змієногої богині: роман-есей / В. Л. Чемерис.- Харків: Фоліо, 2016. - 672 с. (Шифр 84(4УКР)6/Ч-42)
 «Сини змієногої богині» — роман-есей, що складається з власне роману та кількох повістей з однією головною героїнею — Скіфією, загадковою і таємничою країною вершників з луками, тією Скіфією, яка у VII столітті до н. е. під дзвін мечів і співи стріл з’явилася на південних теренах України. Легендарна і реальна, повна слави і звитяги, знана нам і незнана, Скіфія воїнів і хліборобів, царів і вождів, чаклунів і знахарів, войовничих амазонок і жриць, земля героїв (Іданфірс, Атей, Скілур) і майстрів неперевершених шедеврів, що й нині дивують і вражають людство...


Ярослав Яріш  — український письменник, сценарист, родом із Львівщини. Лауреат багатьох літературних конкурсів, зокрема «Коронації слова», Міжнародної премії ім. Олеся Гончара, Міжнародної асамблеї фантастики «Портал» та ін. Книжки автора, написані в жанрі історичного трилера та бойового фентезі, уже розійшлися багатотисячними накладами. Пропонуємо Вашій увазі таки твори автора:

Яріш, Ярослав Іванович.
Сповідь з того світу: іст. трилер / Я. І. Яріш ; худож.-оформ. Л. П. Вировець.- Харків: Бібколектор, 2016. - 286 с. (Шифр 84(4УКР)6/Я 73)
Не в змозі змиритися зі смертю коханого чоловіка під час подій на Майдані Марія спробує змінити Долю і повернути Коло Історії навспак. І ось жереб кинуто: Доля заводить жінку в дохристиянські часи, вимірявши дистанцію у 13 століть. Галасливим вертепом пробігають покоління, змінюються епохи... Авари, хрестоносці, монголи, яничари, НКВС... А Марія все мандрує і мандрує: щойно перетнувши фінальну лінію, знову опиняється на старті. Це і є відповіддю всесильної Долі на її виклик, адже Кола Історії не розірвати. Як гинули Іванові прадіди, так і він мусить віддати своє життя за рідну землю...


Яріш, Ярослав Іванович.
Судний день: роман / Я. І. Яріш; худож.-оформ. Л. П. Вировець.- Харків: Факт, 2016. - 304 с. (Шифр 84(4УКР)6/Я 73)
Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії?
На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія.
Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…

Немає коментарів:

Дописати коментар