середа, 9 грудня 2020 р.

 Інформація

про нові надходження книг українських авторів

 

Гласенко, Симор.

Дім чистого світла  : роман / С. Гласенко. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2020. - 304 с.

Автор визначив жанр свого роману як «подільська готика», головною темою в якому є спокута. Події роману відбуваються в наш час на Поділлі, у вигаданому селищі Крутояр, що розкинулось на скелястих берегах Дністра. Сюди, на заміну сільському лікареві, який загинув при загадкових обставинах, прибуває новий фельдшер. Намагаючись з’ясувати, що ж насправді сталося з його попередником, він запускає ланцюг трагічних подій. На чисте світло вийдуть усі темні таємниці, що так довго таїлися в царстві тисячолітніх товтр.

 

Давиденко, Тетяна.

Країна призначення  / Т. Давиденко. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2019. - 192 с. : іл.

Листи ведмедя Степана – це подорожні нариси, написані від імені то в півкулі західній, то у східній… середньостатистичного українського ведмедика. Це історії з різних екзотичних країн і міст, а також міст України, які Степан справді відвідав. Тут багато іронії та інтертекстуальності. Пишучи листи до своєї хазяйки, Степан проводить короткий курс української і світової літератури. Країна ж призначення для ведмедика завжди Україна.

 

Ірванець, Олександр Васильович.

Загальний аналіз  : оповід., повість / О. В. Ірванець. - Харків : Фоліо, 2010. - 224 с. - (Графіті).

Цвинтар, приміська електричка, підземелля Київського метрополітену, кручі над Дніпром – ось декорації, у яких відбувається дія. Велетенська  ящірка Очамимря, що залюбки ковтає  людей, львівський нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри та санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими, – це персонажі творів, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ.

 

Матюша, Павло.

Кокліко : роман / П. Матюша. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2020. - 304 с.

     2014 рік. В Україні війна. Молодий фінансист із європейською освітою втрачає кохану і пакує валізи до Швейцарії. У день відльоту друг дитинства пропонує йому високу посаду в Адміністрації Президента. Здавалося б, справи державної ваги відсунуть на задній план особисту драму героя. Тим часом справжні драми в його житті щойно починаються…

 

Положій, Євген Вікторович.

Риб'ячі діти : [роман] / Є. В. Положій. - Харків : Фоліо, 2014. - 288 с.

Історія білої бродячої собаки, яка має безліч імен і одне бажання — врятувати своїх цуценят. Герої тексту — Художник, Пацанчик, Краєзнавець, Танцівниця, Священик, Директор Цвинтаря, Мер, Ветеран, Дівчинка, Собаколов — рятують і знищують, відкривають крематорій і знімають кіно, гублять десятиріччя і колекціонують миті, одвічно шукають шпаринку між невблаганними коліщатками часу, балансуючи між плинністю сучасного світу і меморіалами минулого. Зрештою, кожного з них (кожного з нас) настигає свій персональний Снайпер. Ця книга про людей та країни,що минають.

 

Павличко, Дмитро Васильович.

Таємниця твого обличчя  / Д. В. Павличко. - Київ : Основи, 2015. - 240 с.

Книжка iнтимноі i водночас фiлософськоі лiрики. Чи не вперше в українській  лiтературi автор малює сцени найпотаємнiших взаємин мiж чоловiком i жiнкою, що ранiше в нас вважалися забороненими. Деякi з умiщених тут вiршiв завдяки музицi О. Бiлаша стали пiснями.  

 

Фукс, Ксенія.

12 сезонів жінки  / К. Фукс ; передм. Х. Венгринюк. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2020. - 240 с.

Книжку можна назвати романом, якщо вважати, що головна героїня – це сучасна жінка. 12 новел, об’єднаних між собою головними персонажами, але не пов’язаних хронологічно, присвячені соціальним та психологічним проблемам, з якими стикається сучасна жінка. Кар’єра або дитина? Як протистояти насиллю? Як визначити власну сексуальну ідентичність? Чи дійсно кохання та війна крокують поряд одне з одним? Ці та інші запитання ставлять собі 12 героїнь книжки.

 

Сняданко, Наталія Володимирівна.

Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки  / Н. В. Сняданко ; передм. А. Ю. Куркова. - Харків : Фоліо, 2013. - 288 с. - (Графіті).

На вас чекає колекція пристрастей, що їх зібрала дівчина з порядної галицької сім’ї в період свого дорослішання. Крім банальних пристрастей по-українськи та по-російськи, ви познайомитесь з екзотичними по-італійськи та по-німецьки, не кажучи вже про пристрасті аристократичні. Кожного разу дівчина намагається зрозуміти пристрасть це чи кохання? А чи зможете ви відрізнити…more.

 

Штельмах, Марія Леонідівна. 

Два мегабайти віри, або Один сценарій одного фільму про одну зраду і одне прощення : [роман] / М. Л. Штельмах. - Харків : Фоліо, 2008. - 384 с. - (Графіті).

В романі розповідається про життя двох молодих хлопців, які прагнуть реалізувати у сучасному світі свою місію. Один із них — музикант, другий — актор. І доки вони мріють про небосхили слави й таланту, між ними зав'язується міцна дружба. І все було б добре, якби одному з них передчасно не пощастило. У той час, як друзі з'ясовують стосунки і намагаються довести один одному власну позицію, за право Творця у різних вимірах часу відчайдушно борються Бог і диявол. Перемога дістанеться тільки одному. Тому, хто перший раз у своєму житті насмілиться зійти на Землю і померти в ім'я любові...

 

Кононенко, Олексій Анатолійович.

Месник  : роман / О. А. Кононенко. - Харків : Фоліо, 2013. - 160 с. - (Графіті).

Модест Окунь, простий сільський хлопець, пішов працювати охоронцем до свого колишнього шкільного товариша і перебрався до міста. Там він зустрів своє кохання, зазнав зради найкращого друга, зрозумів, що людина – лише іграшка в руках можновладців, якої у будь-яку мить можуть позбутися, і врешті-решт, перетворився на безжального месника, котрий жорстоко помстився своїм кривдникам.

 

Луценко, Зінаїда Валентинівна.

Маринчина лялька : роман / З. В. Луценко. - Харків : Фоліо, 2016. - 320 с. - (Українська жіноча проза).

Минав останній рік війни, коли Маринка народила наймолодшу свою дитину. Її чоловік у цей час помер у шпиталі біля Кенігсберга. Але для Миросі це був початок її життя. Країна, у якій вона жила, також тільки починала відроджуватися після розрухи...

Неймовірно захоплива історія, що продовжує розповідь про долю героїв роману «Необдумана Міловиця».

 

Вільчинський, Олександр Казимирович.

Льодовик  : антиутопія / О. К. Вільчинський. - Харків : Фоліо, 2014. - 288 с. - (Графіті).

Роман-застереження про те, що було б, якби… Словом, якби раптом підтвердилася одна з наукових гіпотез про початок нового льодовикового періоду. У романі льодовик зупиняється на кордоні України, але то мала втіха, й українцям доводиться не лише виживати самим, а й допомагати своїм заклятим північно-східним сусідам московітам, країну яких поглинула крига. Утім герої і персонажі «Льодовика» не лише борються за виживання у важких умовах глобальних змін клімату, але й переживають духовні пошуки, працюють і святкують, мріють і закохуються, страждають і радіють життю, як тільки можуть.

 

Єшкілєв, Володимир Львович.

Ефект Ярковського. Те, котре - холод, те, яке - смерть... / В. Л. Єшкілєв. - Харків : Фоліо, 2015. - 288 с.

Романом «Те, котре — холод, те, яке — смерть...» автор починає цикл прози «Ефект Ярковського», присвячений розслідуванням ідеальних злочинів та парадоксів часу. Головний герой Олександр Ярковський — наш сучасник, котрому доступний так званий «запетльований час». Його збоченими лабіринтами можна, маючи вроджені вміння та відвагу, дійти до най­глибших джерел оточуючого нас зла. Цей «ефект Ярковського» намагаються поставити собі на службу сильні світу сього, але ігри з могутніми силами завжди непередбачувані. Те, що спочатку нагадує слідство, яке ведуть екстрасенси, крок за кроком наближається до тієї безодні, звідки до нас приходять чудиська і межові питання…

 

Скомаровський, Вадим Петрович.

Від Мангишлаку до Пріорки  : поема про Т. Шевченка; для дітей мол. та серед. шк. віку / В. П. Скомаровський. - Київ : Самміт-Книга, 2019. - 52 с. : іл., фот.

Поєднані прикаспійський півострів Мангишлак і київська Пріорка ім’ям великого Тараса Григоровича Шевченка. На півострові Мангишлак він відбував заслання, а на Пріорці уникав нагляду царської поліції. Ці важливі, болісні сторінки Шевченкового життя художньо відтворив автор поеми.  Особливу увагу він зосередив на щирих, товариських взаєминах Шевченка з дітьми.


субота, 5 грудня 2020 р.

 

З любов’ю про любов

«Для когось це просто книжка, а для мене – це мрія, яка ожила», - цими  словами розпочинає розмову з читачем молода буковинська авторка.  ЇЇ перша книжка побачила світ 2019  року і вже має прихильників, особливо, серед представниць прекрасної статі. І це не дивно,бо роман про кохання завжди знаходить відгук у жіночому серці.

Молода мама Ірина Шин протягом року писала свою першу дебютну книжку. Легка форма цієї ніжно-романтичної розповіді миттєво захоплює читача.


Шин, Іра. В обіймах Рима: [роман] / І. Шин; ред. Л.В. Звенигородська.- Чернівці: Друк Арт, 2019.-312 с.

Дії розповіді відбуваються в місті-мрії Римі. Головні герої Алесія та Фабриціо, Олівія і Александро, Каталіна та Петро, молоді, сучасні,  шукають  свою половинку. І кожен із них проходить власним шляхом випробувань, помилок, шляхом боротьби із самим собою. Сюжет роману поступово розкриває стан дівчини, що всіма силами намагається привернути увагу коханого хлопця. Та всі зусилля обертаються проти неї. І тільки доклавши чимало сил, отримуєш  результат – справжню любов.

«Муза до мене приходить після опівночі», - розповідає письменниця, творча уява якої  сприяє народженню нових книг. А ми, бібліотекарі та вдячні читачі, будемо чекати на зустріч із новими героями нових книжок.


середа, 2 грудня 2020 р.

 

Книги від загадкової авторки!

«Я торкаюсь іншого життя… Я торкаюсь жорстокої, суворої, неймовірної дійсності чужого світу… Бачу розбурхану стихію природи, стрімке розплітання подій, відчуваю плин часу…», так пише Вікторія Шаблівська.

Загадкова письменниця-інкогніто, інформації про неї не знайшлося. Але може така таємничість створена для того, щоб заінтригувати читача. І авторці, в деякій мірі, це вдалося.



Шаблівська, Вікторія. Відчуття часу : [роман; кн. I Тетралогії] / В. Шаблівська. - Харкiв : Тім Пабліш Груп, 2018.

У романі дія відбувається в 90-ті роки ХХ століття. Головна героїня  Юлія, молодший лікар-науковець, досліджує наслідки радіаційної катастрофи, часто й надовго виїжджаючи у відрядження до Чорнобильської зони. Вона опинилася на зламі епох, зламі світосприйняття, перебудові суспільних просторів. Герої імпровізованої життєвої вистави Анатолій, Антон, Андрій, Сергій, Олена Сергіївна та інші, проживають свій час і кожний із них виборює особистий шлях.


Шаблівська, Вікторія. Черепахова кицька  : [роман; кн. II Тетралогії] / В. Шаблівська. - Харкiв : Тім Пабліш Груп, 2018.

Друга книга представляє  Юлію після тривалої дослідницької роботи в Чорнобильській зоні, де вона отримує важке захворювання, і її життя змінюється. Трагічні повороти, любов, ненависть, сподівання то додають сил, то женуть геть сяючого метелика надії. Та ніколи жодні зусилля не бувають марними!



Шаблівська, Вікторія. Три кольори сонця : [роман; III кн. Тетралогії] / В. Шаблівська. - Харкiв : Тім Пабліш Груп, 2019.

Наступна книга описує перебування героїні в чужій країні в надзвичайно  складний період, відвойовуючи час власного життя.




Шаблівська, Вікторія. Ієрихонська троянда  : [роман; IV кн. Тетралогії] / В. Шаблівська. - Харкiв : Тім Пабліш Груп, 2019. - 316 с. : іл.

Четверта книга - осмислення  людиною свого життя крізь призму історичних екскурсів та глибокого символізму.


Вікторія Шаблівська запрошує нас побувати в інших життях через своє письменницьке бачення. Її книги адресовані кожному, хто гостро відчуває плин часу, хто шукає відповіді на непрості питання моральності і намагається з гідністю творити власне життя.

Загалом авторці вдалося вплести в мереживо часу давньоримську та давньогрецьку історію. І від цього текст книг набув історичного присмаку.

Одвічне протистояння, одвічна боротьба головної героїні крізь призму часу  є лейтмотивом тетралогії В. Шаблівської, яка зацікавить кожного, хто сміливо крокує в завтрашній день.

Запитуйте книги В. Шаблівської у відділі абонемента нашої бібліотеки.

понеділок, 16 листопада 2020 р.

 


КНИГА-ЮВІЛЯР

РУДОЛЬФ ЕРІХ РАСПЕ  ПРИГОДИ БАРОНА МЮНХАУЗЕНА

(235 років від дня публікації)

 


Рудольф Еріх Распе (1737-1794) - німецький письменник, бібліотекар, науковець. 

         Вивчав філологію та природничі науки в університетах Лейпцига та Геттінгена, у 1762—1766 роках працював в університетських бібліотеках. 1766 року пише один із перших лицарських романів” Гермін та Гунільда”, пробудивши інтерес до Біблії як пам’ятки світової літератури. Пізніше переїхав до міста Кассель, де став викладачем у колегії Каролінум та охоронцем колекції монет і коштовностей. Через знання давньоанглійської поезії Распе здобув академічну славу і був обраний до Лондонського королівського товариства.  Він писав статті з мінералогії, зоології, геології, літографії та на тему музичних інструментів.

У 1775 році Распе був вимушений тікати спочатку до Голландії, а потім до Англії — виявилось, що він продавав коштовності та дорогі медалі ландграфа, щоб розрахуватися з боргами.

У 1776 році опублікував книжку про німецькі вулкани. Після виключення з Королівського товариства він влаштувався на роботу як гірничий експерт у Корнуолі. У цей період Распе створює ”Розповідь барона Мюнхаузена про його дивовижні мандри (1785)”.


Історія написання відомої книги досить цікава.

У 1781 році вийшов гумористичний "Провідник для веселих людей". У цей час Распе опинився у Лондоні. Можливо, він прочитав це видання, а може, сам гостював у домівці Мюнхаузена. До речі, Мюнхаузен — не вигадка. Така людина дійсно жила. Його звали Карл Фрідріх Ієронім барон фон Мюнхаузен-ауф-Боденвердер. Народився він у 1720 році поблизу Ганновера й помер у 1797 році. Належав до багатого шляхетного дворянського роду Німеччини. За чутками, барон служив  у Гродненському полку. Він  брав участь у двох походах проти турок, у звільненні Очакова.

Повернувшись додому після мандрів, Мюнхаузен оселився у своєму маєтку, захоплювався полюванням, приймав у себе гостей, любив розповідати їм про свої пригоди в Росії та інших місцях, нестримно фантазував. Неправдоподібність його оповідок забавляла слухачів. Саме тому в 1785 році Рудольф Еріх Распе видає в Англії невелику книгу під назвою "Оповідь барона Мюнхаузена про його чудові мандри". При цьому автор віддав перевагу , щоб залишитись анонімом, а невдаху барона представив шановній публіці під справжнім ім'ям. Заслуга письменника полягала в обробці матеріалу з "Провідника" і перетворенні його на цілісний твір, об'єднаний єдиним оповідачем. В цій книжці на перше місце висунуто ідею покарання брехні, а сам твір побудований  як типовий англійський, де всі події пов'язані з морем.

Распе створив самостійну оповідь, спираючись у той же час на фольклор, німецьку традицію. Він посідає в історії німецької культури гідне місце, автором, який спонукав німецьких просвітників зацікавитися народною поезією, давньою німецькою літературою.

Слідом за Распе відомий німецький поет Готфрід Август Бюргер (1747-1794), котрому сподобалась книга Рудольфа Еріха, переосмислив, доповнив і видав її під довгою, за тією модою, назвою "Дивовижні пригоди на воді й на суші барона фон Мюнхаузена". Ця книга витримала декілька видань в Англії, потім у Німеччині, перекладалась іншими європейськими мовами і стала, нарешті, найпопулярнішою і всесвітньовідомою.

Свої пригоди барон Мюнхаузен розповідає у щирій манері, хоча кожна історія в кінці має мораль, барон пропонує перевірити його хоробру вдачу або відвідати ті місця, де він відзначився, а потім підсумовує свій подвиг і наголошує на тому, що лише він і міг упоратися з цим завданням.

Шедевр світової літератури викликає у читачів тільки позитивні,радісні емоції, тому читайте  із задоволенням!


понеділок, 2 листопада 2020 р.

  Обличчя сучасної української літератури.

                   Письменниця Дарина Гнатко:  

  «Пірни у бурхливу течію – і нічого не бійся»

Кременчуцька письменниця у дитинстві мріяла бути лікарем. Але стала переможницею Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», після чого її романи почали публікувати.

Романи Дарини Гнатко (справжнє ім’я – Юлія Іргізова) бібліотекарі визнають як одні з найбільш затребуваних серед читачів. Романи-детективи з вкрапленнями історичних фактів, українських традицій, містицизму і духовного багатства нашого міста – так Юлія характеризує свою творчість.  Письменниця не приховує:  дуже люблю історію, історичні романи. А історія нашого народу — то така багата нива — такі події відбувалися на нашій землі, що хочеться писати й писати про наш сильний волелюбний народ.».    З дитинства має  любов до книги і  до читання ,  й саме ця любов привела мене до написання книг але  філологічної освіти не має.  Проте це не завадило їй у 2015 році отримати перемогу на Міжнародному літературному конкурсі романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Перемогу вона здобула у номінації «Вибір видавця».

                       Жанр : Сучасна українська література, Історична література





  
      Гнатко, Дарина.
Мазуревичі. Історія одного роду : роман / Д. Гнатко. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 336 с. : іл. - (Коронація слова).      

 

 Історія одного роду Від авторки романів «Катерина» та «Проклята краса»! • Лауреат престижної літературної премії «Коронація слова» Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї. Крізь революцію та війну, утрати і пристрасть, ненависть і любов — шлях п’яти поколінь одного роду. 



      

    Гнатко, Дарина.

Скеля червоного сонця: роман / Д. Гнатко. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 336 с.


 Заборонений плід завжди солодкий. Як і заборонене кохання. Зажадати чоловіка власної сестри… Чи ж могла уявити Феодося Тодорович, що її серце охопить така пристрасть до красеня-сотника? І що власна сестра стане перешкодою на її шляху. Мирослава не хотіла поступатися своїм коханням. Але й Феодося не збиралася відступати. Того дня, на скелі, її пальці сталевим намистом зімкнулися на шиї сестри. Мирослава пообіцяла, що жінки-нащадки Феодосії заплатять за її гріх. Минатимуть роки, змінятимуться епохи. А жінки з роду Тодоровичів будуть приходити на цю скелю, одна за одною, відчувши все, що відчула Мирослава…. Кому вдасться розірвати замкнене коло давнього прокляття?




     Гнатко, Дарина.

  Проклята краса [Текст] : роман / Д. Гнатко. - 2-е вид. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 240 с. - (Коронація слова). 



 Полтавщина. 30-ті роки ХХ століття. Природа наділила просту сільську дівчину Ганнусю неабиякою красою. Товста чорна коса, світло-блакитні очі в темних віях, дзвінкий сміх… Кожна клітина її тіла дихає звабою та чарівністю. Парубки втрачають голову та ладні на все, щоб оволодіти нею. Однак серед залицяльників юної красуні є й одружені чоловіки... Ганнуся стає винуватицею руйнування чужої родини, а згодом і власної… Чи був у неї вибір? Дуже непроста історія життя сільської красуні на тлі найдраматичніших подій української минувщини: голодомор, сталінські репресії.




  Цитати  Дарини  Гнатко

А що ти знаєш, жорстока красо, про серце чоловіка, коли запалає в ньому вогонь кохання, коли він нічого вже не бачить, окрім очей твоїх звабливих, не може ні про що думати, окрім тебе, такої жаданої, такої вродливої, близької й недосяжної.

І скільки його було, того усього, важкого для дум, від чого й жити на цьому світі не хотілося, та все ж доводилось терпіти, бо живим до могили не влізеш.

Підкоритися, але не пробачити!




Чекаємо наших користувачів по закінченню карантину.
 Будьте здорові.

середа, 21 жовтня 2020 р.

                          Книга-ювіляр.   Вальтера  Скотта «Айвенго» 

                               - 200 років від дня публікації

                                                            


Сер Вальтер Скотт (англ. Walter Scott;)— всесвітньо відомий шотландський письменник, поет, історик, збирач старожитностей, адвокат.


Народився в Единбурзі ,15 серпня 1771  в сім'ї адвоката Вальтера Скотта (1729–1799), його мати, Ганна Резерфорд (1739—1819).  У сім'ї з 12 дітей, вижило шестеро, Вальтер був 9-м.  

Дитинство Скотта тісно пов'язане із шотландськими кордонами, де він проводив час на фермі свого діда в Сендіноу, а також у будинку свого дядька біля Келсо.  Він багато читав, у тому числі античних авторів, захоплювався романами і поезією, особливо виділяв традиційні балади і оповіді Шотландії.

У 1786 році Вальтер Скотт вступив на навчання до контори батька, а з 1789 по 1792 роки вивчав право, готуючись стати адвокатом. Разом зі своїми друзями організував в коледжі «Поетичне товариство», вивчав німецьку мову і знайомився з творчістю німецьких поетів. У перші роки самостійної адвокатської практики Вальтер Скотт їздив по країні, принагідно збираючи народні легенди і балади про шотландських героїв минулого. Він захопився перекладами німецької поезії, анонімно опублікував свої переклади балади Бюргера «Ленора».

 У 1791 році він познайомився зі своїм першим коханням — Вільяміною Белшес, дочкою единбурзького адвоката. Скотт п'ять років намагався добитися взаємності Вільяміни. Нерозділене кохання стало для юнака сильним ударом: частинки образу Вільяміни потім неодноразово виявлялися в героїнях романів письменника. У 1797 році одружився з Шарлоттою Шерпантьє. У 1799 став шерифом графства Селкерк, а у 1806 — секретарем суду. У 1830–1831 роках Скотт зазнав три інсульти, після першого в нього відбувся параліч правої руки, і помер у 1832 році зрештою від четвертого інсульту.

.Для шотландців він більше ніж письменник. Відродив історичну пам'ять народу, відкрив Шотландію для решти світу і в першу чергу для Англії. Вважається основоположником жанру історичного роману. Мав великий вплив на європейський романтизм.


Скотт, Вальтер.

Айвенго: [роман; для дітей серед. шк. віку] / В. Скотт. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2018. - 240 с. (Бібліотека пригод). 



 «Айвенго» — роман про далеке минуле, про час, який, за словами Скотта, «позначений різкими суперечностями між саксами, котрі орали землю, і норманами, котрі володіли цією землею як завойовники і не бажали ні змішуватися з переможеними, ані визнати їх людьми своєї породи». Події роману відбуваються в 1190-і pp., коли на троні перебував король Річард Левине Серце. Від часу битви під Гастінгсом (1066), коли Вільгельм Завойовник  здобув перемогу над англосаксонським  військом і королем Гарольдом, минуло вже 130 років. Нормани захопили Англію, але ворожнеча між ними і саксами не припинилася. Національні чвари ускладнювалися соціальними  конфліктами — між селянами-кріпаками та феодалами. Королю Річардові доводиться боротися проти свавільних баронів, герцогів та графів. Його підтримують міщани та селяни, які страждають від панських усобиць; до королівського війська приєднуються такі люди, як Айвенго, — малоземельні або позбавлені спадщини феодали.

Скотт змалював усі суспільні верстви середньовічної Англії: саксонських вельмож (Ательстан, Седрик, його син Айвенго, леді Ровена, яка перебуває під захистом Седрика), норманських рицарів (Фрон де Беф, де Мальвуазен, де Брасі, де Буаґільбер), духовенство (абат Еймер, чернець Тук, який бореться на боці селян), селян (раби Седріка Вамба і Гурт), а також вільних стрільців, яких очолює відважний Локслі, єврея-лихваря Ісаака з Йорка, котрий разом зі своєю донькою     зазнає жорстоких утисків, та ін.  Всі вони відіграють свою роль у панорамі подій і кожен з них показаний виразно та яскраво. Епоха раннього середньовіччя  змальована з притаманними  їй брутальною суворістю і захопливою барвистістю. Скотт підкреслює контраст між красою природи й умовами життя народу, розповідає про сваволю феодалів, про перетворення рицарських замків на розбійницькі кубла, про грабунки і насильства, якими промишляють рицарі-хрестоносці, про пишноту рицарських турнірів.

Кожного з героїв роману Скотт описує вельми детально, створюючи багатогранні та живі образи. Письменник намагається бути об'єктивним, розкриваючи не лише сильні, а й слабкі риси людей. Ведучи мову про жорстокість де Брасі, Скотт високо оцінює його рицарську доблесність; перелічуючи чесноти Седрика, згадує про його обмеженість; захоплюючись величною поставою Ательстана, не оминає увагою його лінощі та пасивність. Хоробрий Бріан де Буаґільбер, свавільний принц Джон, невгамовна у своїй мстивості Ульріка — всі вони як живі . Образ Ісаака оживляє у пам'яті Шейлока, Ровена і Ребекка теж нагадують шекспірівських героїнь. Зв'язок творчості Скотта з фольклором особливо виразно виявляється у народних сценах

Образ короля Річарда в романі видається дещо ідеалізованим. У Скотта — це шляхетний і відважний лицар, доблесний воїн, який викликає захоплення у всіх, хто бачить його в бою. Натомість історія знає іншого Річарда — брутального, підступного і жорстокого. Перекручуючи історичну правду, Скотт керувався цілком певним задумом: показати історичну необхідність централізації королівської влади, яка покладе край внутрішнім чварам у країні. В «Айвенго», як і в інших своїх романах, Скотт поєднує опис окремих доль з історичними подіями. Роман Скотта допомагає не лише дізнатися про історію, а й зрозуміти та відчути її. . Найбільш прийнятною формою подолання гострого соціального конфлікту Скотт вважав досягнення компромісу між ворожими силами — аристократією та буржуазією.

 Творчість Скотта справила значний вплив на українську літературу. її добре знав і високо цінував Т. Шевченко, нею захоплювались і вивчали Марко Вовчок, М. Драгоманов, Леся Українка. Проте найбільший вплив романістика Скотта мала на П. Куліша, засновника жанру історичного роману в українській літературі.

Перші переклади творів Скотта з'явилися у Львові в 1877 p., роман «Айвенго» виходив у 1929 і 1955 pp. H. Михальська . І в наш час  ця книга  користується попитом у читателей . Неонаразово  цей твір був єкранізован. 



Чекаємо наших користувачів по закінченню карантину. Будьте здорові.

вівторок, 6 жовтня 2020 р.

 

Володимир Свідзінський: «поет мовчання».

(до 135-річчя від дня народження)

 

В полум’ї був спервовіку

І в полум’я знову вернуся…

І як те вугілля в горні

В бурхливім горінні зникає,

Так розімчать, розметають

Сонячні вихори в пасма блискучі

Спалене тіло моє…

Володимир Свідзінський - видатний український поет доби «Розстріляного відродження», перекладач, народився 8 жовтня 1885 р. у с. Маянів Вінницького повіту Подільської губернії (нині Тиврівський район Вінницької області) в родині священика. Спочатку хлопець обрав духовне служіння і навчався в Тиврівській бурсі, потім у Кам’янець-Подільській духовній  семінарії. Але через обставини в родині був звільнений з четвертого класу на прохання батька. Згодом В. Свідзінський отримав економічну освіту у Київському комерційному інституті.

Працював у Вінниці економістом. Узяв участь в організованому земством вивченні народних промислів Поділля.  Володимир Свідзінський — автор кількох цінних наукових розвідок — про народні промисли Подільської губернії (ткацтво та килимарство), про графічне оформлення старовинних уніатських метрик. На жаль, не знайдено тексту його наукової доповіді «Про події на селах подільських року 1918».

За своє життя йому довелося жити і працювати в різних місцях: в Житомірі у Волинській контрольній палаті канцелярським служителем та тимчасовим виконувачем обов’язків облікового урядовця,  архіваріусом у Кам’янець-Подільському університеті (невдовзі – інститут народної освіти) та в редакціях місцевих газет; у Харкові літературним редактором у щомісячнику «Червоний шлях».

Як майже всі літератори, поет заробляв на життя редагуванням і перекладами. Багато перекладав із літератур народів СРСР, з французької, іспанської, польської мов. Серед перекладів – «Слово о полку Ігоревім» (1938), комедії Арістофана «Хмари», «Оси», «Жаби» (видано 1939).

Володимир Свідзінський - "невиправний" лірик, який писав про кохання, вірність та сподівання на щастя. За його життя було видано не багато творів: перший вірш поета «Давно, давно тебе я жду…» був надрукований у 1912 р. в журналі «Українська хата» (№ 1), перша збірка «Ліричні поезії» вийшла у світ в 1922 р. в Кам’янець-Подільській філії Державного видавництва України, у Харкові В. Свідзінський видав другу поетичну збірку «Вересень» (1927), а остання прижиттєва збірка «Поезії» вийшла 1940 р. у Києві.

Життя Володимира Свідзинського обірвалося трагічно 18 жовтня 1941 року. Коли німецькі війська наближалися до Харкова,  НКВС заарештував тих харків'ян, які ще не евакуювалися, серед яких був В. Свідзінський. 27 вересня 1941 року він був арештований за звинуваченням в антирадянській агітації. Разом із іншими арештантами його гнали під конвоєм на схід. Коли виникла загроза оточення німецькими загонами, арештантів в с. Непокрите  загнали в покинуту господарську будівлю, яку облили бензином і підпалили.        Тоді у полум'ї згоріли й рукописи його ненадрукованих творів. Винятком став великий рукопис збірки недрукованих поезій «Медобір», яку поетові О. Веретенченкові  вдалося вивезти за кордон.

Доля В. Свідзінського вражає уяву людини: він прожив тихо й непомітно, а трагічну загибель свою передбачив у пророчих віршах, архіву його не існує, як немає і могили.

 

Пропонуємо вашій увазі книжки поета, які можна знайти на полицях нашого відділу.

Свідзінський, Володимир

Вибрані твори  / В. Свідзінський ; упоряд. Е. Соловей. - Київ : Смолоскип, 2011. - 502 с. : іл., фот. - (Розстріляне Відродження). - Бібліогр.: с.447-450. - Алф. покажч. творів: с. 479-488.

        В книжці читач знайде розділи «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір», «Зі збірки «Поезії», «Поза збірками», «Поеми», «Інші редакції», «Жарти. Експромти».   Крім оригінальної авторської спадщини, видання містить літературно-критичні статті й спогади, присвячені поетові, а також бібліографію та цікаві фотоматеріали.

Свідзінський, Володимир

Живуща вода  : Поезії. (Вибрані твори) / В. Ю. Свідзінський. - К. : Київ. правда, 2002. - 192 с.

Збірка вибраної лірики автора. Його творчість висвітлила складні колізеї своєї доби, а водночас дає тонко відчути, яке справді образно запахуще й рясне наше рідне слово.

 

Свідзінський, Володимир

Чудесна тростка  : [казки; для дітей мол. та серед. шк. віку] / В. Свідзінський ; худож. Н. Клочкова. - Київ : Грані-Т, 2011. - 72 с. : кол. іл.

Казки друкувалися в часописах ще в 1930-ті роки, а відтак на довгі десятиліття були несправедливо забуті разом зі своїм автором. Лише в наші дні український читач наново відкриває для себе дивовижний казковий світ поезії цього «тихого генія». Сюжети одних його казок – «Сопілка», «Чудесна тростка» – знайомі всім нам, і навіть годі сказати, коли ми їх уперше почули. Інша – «Кий» – нагадує одразу кілька здавна знайомих казок, та водночас не повторює жодної з них. Натомість ще інші – «Нанана Боселе», «Сонцева помста» – вражають своєю екзотичністю, хоча водночас також мають карб тисячолітньої традиції казкотворчості. Втім, у переказі незрівнянного майстра слова всі вони набувають первозданної свіжості, ніби їх торкнулася «чудесна тростка» чарівника.


Читай українське!

середа, 30 вересня 2020 р.

             "Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода думок, свобода спілкування. Це освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації".   (Ніл Гейман)

 

30 вересня, згідно з Указом Президента України  від 14. 05. 1998 р.,   приходить до бібліотекарів професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек, відзначення якого свідчить про глибоку повагу народу до скарбниць духовних надбань людства.

До речі, Всеукраїнський день бібліотек — гарна нагода  взяти свій читацький квиток і завітати до нас і вибрати гарну книгу для себе і своєї родини.

Звичайно, зараз можна завантажити й купити майже будь-яку книгу, але… По-перше, усіх книг не купиш, а в бібліотеці їх можна взяти абсолютно безкоштовно. А по-друге, в бібліотеці є особлива, чарівна «книжкова» атмосфера, яка об’єднує однодумців. Адже, бібліотека — це компанія, гурт живих друзів, особистостей. Ми цінуємо своїх користувачів! 









Ми працюємо для вас!