Як не сприяти ворогу в інформаційній війні

Поруч із наступом на військовому фронті йде атака на психологічно-інформаційному. Часто люди несвідомо стають співучасниками ворога, поширюючи фейкові дописи та сіючи паніку в соцмережах.

Які дописи не варто писати й читати свідомим українцям

"Правдива" інформація від сина тітки чиєїсь подруги на роботі: «Сьогодні в якомусь місті буде хімічна атака/наступ/бомбардування. Тікайте негайно».
Такі меседжі активно поширюють на просторах інтернету, проте вони лише деморалізують людей, змушують панікувати. Кожен, хто міг/хотів уже виїхав або в дорозі. Ті, хто лишились, мають на це причини. Це збільшує моральну напругу, а отже, ворог досягає своєї мети. Натомість краще дотримуватись офіційних рекомендацій у разі об’єктивної загрози та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

"Ці безсоромні переселенці втекли та ще й просять про якусь допомогу/сидять у кав'ярнях/гуляють містом (тощо). Хай вдовольняються тим, що не під обстрілами". 

У кожної людини свої мотиви виїхати з зони активних бойових дій. Залишитися без грошей, майна, родини, їжі, житла у незнайомому селі, місті або країні –страшно. Не слід порівнювати чиєсь життя зі своїм і штучно збільшувати рівень емоційної напруги в суспільстві. Горе в нас єдине, тож мірятись патріотизмом не на часі. Уникаймо дискримінації за будь-яким чинником.

Багато з тих, хто був змушений виїхати, збирають гуманітарну допомогу, працевлаштовуються, організовують мітинги на підтримку України, працюють на інформаційному фронті тощо. Ніхто не мусить виправдовуватись або доводити щось.

"Чому мій син/брат/батько/друг має ризикувати життям, поки чоловіки звідти сидять тут?!"

Емоції – це нормально, ненормально провокувати взаємні звинувачення. У лавах ЗСУ, в теробороні, в народному спротиві – десятки тисяч українців і українок (навіть іноземці є!), на фронті чи в тилу – скрізь працюють заради спільної перемоги. Не всі чоловіки можуть воювати, у зоні активних бойових дій нині фахівці воєнної справи. Зрештою, економіку також треба втримувати. Мобілізацію поступово проводять, усім переселеним чоловікам призовного віку, усім військовозобов'язаним за законом слід стати на облік, але змушувати когось воювати – контрпродуктивно... Це може призвести до випадків масового дезертирства / невиконання безпосередніх обов'язків. 

"Десь там критична ситуація, просять про негайну допомогу. Я прочитав(-ла) про це допис, скопіював(-ла) його дослівно без вказання джерела, а ви далі робіть що хочете". Це не допомога. Варто поширювати прохання про допомогу від перевірених людей/організацій. Чужі дописи можуть бути застарілими чи фейковими. Так ви лише забираєте час (свій та інших) і засмічуєте інфопростір. І ще одне: будь ласка, звертайте увагу на дату публікації, не потрібно репостити повідомлення на кшталт "Загубився чоловік. Горлівка" за 2019 рік.

"Дочка приїхала у *назва будь-якого регіону на Заході України*, тікала з дитиною від війни, а тут деруть такі величезні кошти за житло. От тобі й західняки".
Серед жителів будь-якої області трапляються різні люди. Необгрунтовано високі ціни за оренду посередніх квартир засмучують не лише переселенців, а й тих, хто з готовий віддати останнє, щоб допомогти людям у скрутному становищі. Ситуації бувають різні, важливо не втрачати людяність. Такі дописи узагальнюють усіх жителів західних регіонів, демотивують та роздвоюють суспільство. Щоб вирішити конфлікт (якщо він справді існує) важливо звертатись у відповідні служби. 

Хейт чи докори на адресу Президента України, чинної влади тощо. 

Сіяти розбрат у воєнні часи не потрібно. Політичні вподобання можуть бути різними, але зараз найважливіше об'єднатись, будь-який розкол українців лише сприятиме ворогові. Незадоволення конкретними рішеннями можна висловлювати конструктивно. 

"Ситуація на фронті страшна, ми програємо, але від нас це поки що приховують". 

Мета таких закидів – демотивувати людей та змусити припинити чинити опір. Пам'ятаймо, що надійний тил та віра всіх українців у перемогу – найкраща мотивація для героїв на передовій. Очевидно, наші воїни теж гинуть, проте ці втрати в будь-якому разі менші, ніж кількість смертей серед окупантів. Зараз найголовніше – зберегти життя кожного громадянина, тому, будь ласка, не ігноруйте заклики евакуюватись: на неокупованих територіях безпечніше, тут від вас буде більше користі, а якщо звернетесь за допомогою – обов'язково отримаєте її. Краще для початку спати на підлозі в школі або тулитись у невеликій кімнатці, ніж сидіти в підвалі під обстрілами. Цивільні без спеціальних, необхідних під час війни навичок (або ті, що не займаються волонтерством), у зоні активних бойових дій лише ускладнюють роботу нашим воїнам. Увесь світ встиг побачити справжні "цінності" руZкого міра...

І ще одне, закликаємо вас довіряти лише офіційним, підтвердженим даним та не панікувати навіть якщо ваше місто/село тимчасово перебуває в окупації. НЕ СЛІД писати, що українська армія/влада забула про вас/зрадила/кинула напризволяще тощо. Наші хлопці та дівчата героїчно б'ються за кожен сантиметр української землі, за всіх українців. Не піддавайтесь брехні, якою орда намагається налаштувати вас проти, залякати, змусити здатись. Нині вже не працює "мені байдуже яка влада, лише б мир був": де російська влада – там  геноцид українців.
Інформаційна безпека – дуже важлива складова частина успішного протистояння, тож не засмічуйте свій інфопростір брехливими російськими новинами, інакше повірите, що вже 40+ днів існує Львівська народна республіка, Буча/Ірпінь/Гостомель (та інші знищені орками містечка й села, в яких у багатьох із нас є родичі, друзі...) – декорація, а наші ж брати, чоловіки, батьки, сини у ЗСУ випускають ракети по цивільному населенню поки російські терористи мирно "денацифікують" Україну. 99 % (якщо не більше) інформації на їхніх каналах – фейки та вигадки, достовірність яких за наявності критичного мислення, одразу розвіюється; усі вони спрямовані на розвиток у насілєнія українофобії та підвищення рівня агресії щодо нашої нації, "ЗМІ" на росії не гребує жодними ганебними методами задля досягнення мети. 
Бережість себе. Обов'язково переможемо, тому що "хто борець, той здобуває світ". А наймиліший світ там, де рідний дім, де воля і наша, українська, правда.
Слава Україні! 

Використано матеріали з інтернет-джерел