Що почитати: добірка книжок

Антипович, Тарас.
ХРОНОС : фантаст. роман / Тарас Антипович. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018, вид. 2-ге. – 200 с.

«Хронос» – футурологічний роман з ефектним сюжетом і прискіпливо-болісним поглядом на світ інноваційних технологій та одвічних людських спокус. Події роману розвиваються у 2040 рр., коли новий науковий винахід кардинально змінює долі людей. За образом космополітичного суспільства проступає віртуозна проєкція на сучасну Україну.
 

Павло Вольвач
Сни неофіта : роман / Павло Вольвач. – Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – 288 с.

«Сни неофіта» – третя прозова книжка поета, публіциста та журналіста Павла Вольвача. Присвячена Запоріжжю й відтворює період дев’яностих років минулого століття. «Різношерстні» люди – бандити, інтелігенти, пересічні працівники – компактно проживають у місті, яке ще вчора було радянським, а вже сьогодні вчиться будувати незалежність на пострадянському ґрунті.
Якими були 90-ті роки в Україні для поета-початківця, журналіста, коли в панорамі буттєвого тільки починали проступати невідомі раніше, незвичні елементи, створюючи чернетки сучасності? А втім, спершу головному герою Миколі Холодному доведеться вивчити кримінальний світ, побути зразковим пролетарем та перебиратися випадковими заробітками. Лише після цього буде Київ, поезія та уявний смак визнання.

 
Еко У.
Маятник Фуко: роман / Умберто Еко; пер. з італ. М. І. Прокопович; худож.-оформлювач О. М. Іванова. – Харків: Фоліо, 2014. – 607 с. – (Карта світу).

«Маятник Фуко» (1988) – історико-детективно-філософсько-пародійний роман. Назва твору походить від назви фізичного досліду, проведеного вченим Леоном Фуко у 1851 році, який за допомогою маятника довів, що Земля обертається навколо своєї осі.
...До редакції міланського видавництва «Ґарамон», де працюють три інтелектуали з енциклопедичними знаннями – Казобон, Якопо Бельбо та Діоталлеві, полковник у відставці Арденті приносить рукопис своєї книги, у якій він начебто розкрив таємницю ордену тамплієрів. Наступного дня Арденті зникає за загадкових обставин, і трійця працівників видавництва вирішує відродити «задум» – справжню історію ордену тамплієрів, а також визначити їхню місію. В результаті виходить, що усі визначні події в історії Європи так чи так пов'язані з реалізацією «задуму» тамплієрів. Автор зображує на що здатні люди заради ідеї, а також до чого може призвести бажання людини пізнати сенс буття.
 
Зануссі К.
Час помирати: Спогади, роздуми, анекдоти / К. Зануссі; пер. з пол. Л. Хворост; худож.-оформлювач О. Г. Жуков. – Харків: Фоліо, 2016. – 478 с. – (Карта світу).

«Час помирати» – розповідь митця про його непростий шлях в аспектах творчого пізнання і про людей, що його оточували, серед них було немало цікавих особистостей, зокрема Папа Іван Павло ІІ, президент Чехії Вацлав Гавел та багато інших. Спеціально для цього видання Зануссі написав новий розділ, в якому розповів про своє ставлення до України, її історії та культури.

 
В. Г. Зебальд
Аустерліц / В. Г. Зебальд; пер. з нім. Романа Осадчука. – Київ: Комбук, 2020. – 336 с.

Роман В. Зебальда (1944–2001) «Аустерліц», який багато критиків називають найвизначнішим німецькомовним романом ХХІ століття, вийшов друком у 2001 році, незадовго до трагічної смерті автора внаслідок автомобільної аварії. Цей роман або ж «прозову книжку невизначеного жанру», як називав його сам Зебальд, вирізняє не лише незвичний, лабіринтоподібний сюжет, а й особлива поетичність мови, яка перетворює твір на довгий вірш про пошуки втраченого дитинства. Неназваний оповідач знову й знов зустрічає залюбленого в європейські ландшафти та архітектуру загадкового самітника Жака Аустерліца, який розповідає йому про свої багатолітні намагання розкрити таємницю власного походження.
Ці пошуки ведуть його ледь не через усю Європу, спонукають відвідати різноманітні «місця пам’яті» найновішої німецької та європейської історії — з Антверпена до Лондона, з Парижа до Марієнбада, а з Праги до концентраційного табору «Терезієнштадт». І це лише зовнішній, сюжетний контур роману, насиченого історичними екскурсами, поетичними спостереженнями та меланхолійними розмірковуваннями про (не)обжитість простору й проминання часу, з якими людина змушена давати собі раду.

 
Капусцінський, Ришард
Ще один день життя / Ришард Капусцінський ; переклад з польської Олеся Герасима. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2015. – 128 с.

«Ще один день життя» всесвітньо знаного польського репортажиста Ришарда Капусцінського – книжка, написана на межі документалістики і художньої літератури. Цього разу автор веде мову про Анголу. Втім, колоніальне минуле і боротьба за незалежність, іноземна інтервенція, громадянська війна, політичні чвари на тлі тотальної корупції та бідності населення, а також порожні пафосні промови на тлі військових та економічних катастроф – одне слово, все, про що пише Капусцінський, є актуальним не лише для вкрай відсталої африканської країни 70-х років минулого століття.

 
Сазерленд, Джефф
Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час. – Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2018. – 280 с.

Автор – розробник революційної методики Scrum, яка дозволяє гнучко будувати роботу і підвищує її якість. У гіперконкурентному ХХІ столітті не можна марнувати час, зусилля, ресурси. Деколи «початковий» план не спрацьовує – виявляється, що клієнт потребує вже чогось іншого, адже умови змінюються з небаченою раніше швидкістю. Унікальна методика Scrum руйнує стереотипи старої методики управління проєктами. Її основа – команда, що має надзвичайне почуття мети, самоорганізованість і здатність до самоврядування.

 
Ушкалов Леонід
Що таке українська література? : есеї / Леонід Ушкалов. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 352 с.

До книжки ввійшли 45 есеїв, які вперше побачили світ у 2012–2013 роках на шпальтах газети «Україна молода» в рубриці «Уроки літератури від Леоніда Ушкалова». Науковець порушує цілу низку питань, важливих для кожної людини: щастя, свобода, любов, правда, поезія, самотність.
Увагу автора привертають і добре відомі класики, зокрема Сковорода, Квітка-Основ’яненко, Шевченко, Гоголь, Драгоманов, Франко, Леся Українка, Кобилянська, Винниченко, Хвильовий, Йогансен, Маланюк, Довженко, Яновський, і менш знані: Кримський, Шпол, Буревій, Чернов, Теліга, Лівицька-Холодна й інші. Написані в яскравій публіцистичній манері, ці «уроки» незаперечно свідчать про одне: українська літературна традиція від давнини до сьогодні – багата, барвиста і надзвичайно цікава.
 
Фром, Еріх
Мати або бути? / Еріх Фром. – Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2020. – 304 с.

«Мати або бути?» (англ. «To Have or to Be?») – остання робота німецького психолога та філософа Еріха Фромма, який окреслює два способи людського існування: володіння (від «мати»; люди, що керуються цією ціннісною орієнтацією завжди прагнуть щось мати) та буття (від «бути», що означає виражати та розвивати свої здібності, таланти, якими природа наділила кожну людину).
У центрі соціально-філософської теорії Фромма перебуває людина та її потреби. На думку вченого, слід розрізняти потреби нормальні, здорові, активні та потреби патологічні, штучні.