Всі ці книги належать перу різних авторів з різних країн (навіть континентів), але в той же час усі вони торкаються вічних тем – кохання й ненависті, пошуків себе, драматичних переживань та віднайденого (або навпаки – втраченого) щастя. Отже всі вони – про життя. Я певна, що кожен знайде в цих історіях щось своє, щось важливе.
«Забавки з плоті та крові» Лариса Денисенко
«Забавки з плоті та крові» – одна з тих книжок, які дочитуєш й закриваєш з легкою посмішкою на вустах. З приємною терпкістю думок без сторонніх сиропних домішок.
Як влучно написано в анотації, це «повість-карнавал, з кумедним перевдяганням та химерною «зміною статі». Повість про випадкову зустріч двох: дивакуватого чолов’яги Еріка (з дивною любов’ю одягати жіночі вбрання) та незрячої дівчини Міри. Але ж ви знаєте (так принаймні казав Кортасар): випадкова зустріч – найневипадковіша річ на світі. Зустріч, яка породить щиру дружбу, тепло, близькість… і, зрештою, не зможе не привести до хепі-енду.
«Корнелія» Надія Мориквас
Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі,
Розвійтесь, як тихе зітхання!
Незгоєні рани, невтишені жалі,
Завмерлеє в серці кохання...
У своєму творі письменниця та журналіст Надія Мориквас розповідає про буття галичан 30-50-х років минулого століття. Головна героїня роману, красуня Корнелія, закохується в молодого поета Петра Карманського…До чого приведе це кохання? І як складеться доля Корнелії? Серед учасників романного дійства – конкретні й вигадані особи, які, творячи свої біографії і достовірні історії, стали жертвами та героями епохи.
«Вечір у Візантії» Ірвін Шоу
Продюсер та сценарист Джесс Крейг - герой роману «Вечір у Візантії» – знаходиться на роздоріжжі: розчарування минулого ще болять, а майбутнє вабить та лякає водночас.
Він живе своїм життям. Він – «людина кіно». Людина, яка настільки звикла до свого таланту й успіху, що не помічає, як у низці швидкоплинних інтриг, дрібних поступок і компромісів, випадкових угод із совістю талант і успіх залишають його…Крейг вирішує поїхати в Канни. Саме тут відбуватимуться різні події, які змінять життя героя. В романі є і драма, і кохання. А також – багато правдивих описів Голлівуду 70-их років.
«Один день» Девід Ніколс
Навіщо потрібні дні?
Дні - це місце, де ми живемо.
Вони приходять і будять нас
Знову і знову.
Ідея, покладена в основу сюжету, нова і проста одночасно: автор пробує простежити життя двох людей, Емми і Декстера, заглядаючи в їхні долі лише на один день в році, 15 липня. Відлік починається в день випускного, де молоді люди вперше звертають один на одного увагу, і між ними зав'язуються своєрідні стосунки. Історія про кохання, про втрачені можливості та про те, як часто люди даремно витрачають свої життя.
«Платформа» Мішель Уельбек
Ця книга – не роман про туристичний бізнес Франції і не сентиментальна подорож, як це може здатися на перший погляд; це, в першу чергу, пошук, спроба героя розібратися в самому собі, у відмінностях Сходу і Заходу, бажання знайти щастя та втрачене почуття життя. Втім, чи це можливо? Щастя - не коробка цукерок, запакована в рожевий папір, яку можна придбати в магазині. Щастя, як пише сам Уельбек, – делікатна штука, його важко знайти всередині себе і неможливо зовні. Але щастя є! Інша справа, що ми самі, своїми ж руками його руйнуємо.
«Мені не подобається світ, в якому ми живемо», - заявляє героїня «Платформи» Валері. Песимістично? Так, але, можливо, це перший крок до усвідомлення деградації нинішньої культури (серед чого і культури відносин), перший поштовх до змін? Адже немає нічого неможливого для того, хто чогось прагне.
«Платформа» Мішеля Уельбека варта того, щоб її прочитати, можливо, навіть перечитати – зрозуміти абсурдність тієї системи, яку ми створили, і завдати їй першого удару. Зламати – але не зламатися самим. Перестати скаржитися на навколишній світ і нарешті зробити щось, а не чекати дій від інших. Знайти перетин своїх паралелей і меридіан. Просто любити.
Немає коментарів:
Дописати коментар