У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині (1848–1918) / Катерина Валявська. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2022. – 320 с.
Одна з
найбільш несподіваних для мене книжкових новинок улюбленого видавництва «Книги–ХХІ»,
«У мереживі вальсу» кандидатки історичних наук Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича Катерини Валявської – результат
ґрунтовної роботи авторки над дисертацією. Праця привернула мою увагу з першого
погляду – відколи побачила її в нових надходженнях нашого відділу.
В анотації
сказано, що це чи не перша спроба осмислення публічного життя освічених верств
Буковини у складі Габсбурзької монархії в контексті модернізації. У книзі
йдеться про соціальні практики публічних осіб: знаті, професорів, адвокатів,
письменників, бізнесменів, – людей, які заклали культурний ґрунт для прийдешніх
поколінь та підвалини міту про буковинську толерантність.
Авторка
описує період 1848–1918 рр., але
надає інструменти для осягнення передумов виникнення буковинської еліти «нового»
(австрійського / західного) типу, аналізуючи історію краю та особливості
його розташування. К. Валявська прагне не створювати чи культивувати легенди
про «земні радощі за старих добрих часів», її мета – правдиво зобразити
суперечності та конфлікти, «які, поєднуючись, творили особливий простір східної
провінції Габсбурзької монархії, де розкіш і злидні йшли пліч-о-пліч».
При
написанні було використано матеріали Наукової бібліотеки Чернівецького
національного університету, Державного архіву Чернівецької області, дослідниця
висловилює вдячність Чернівецькому обласному краєзнавчому музею, Чернівецькому
літературно-меморіальному музею ім. О. Кобилянської, Муніципальній бібліотеці
ім. А. Добрянського, Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці
ім. М. Івасюка та іншим установам.
Буковина увійшла до складу Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ століття – у 1774 році цісар Йозеф ІІ анексував ці території, скориставшись результатами воєнних дій Російської імперії проти Османської. Для німецькомовних австрійських військовослужбовців назва «Buchenland» (з нім. «край буків») звучала подібно до «Barenland» (з нім. «край ведмедів»). Після розвідувальних експедицій Буковиною австрійські військові у звітах до Відня писали про низький рівень освіченості населення, зокрема шляхти та духівництва; навіть владика православної церкви був малограмотним. Лише один боярин Базіль (Василь) Бальш мав пристойну освіту, знав кілька іноземних мов. К. Валявська зауважує: «За офіційними даними, загальна чисельність населення Буковини у 1775 році становила орієнтовно 57 тис., за іншими відомостями – 75 тис. осіб. Хоча є підстави вважати, що ці числа занижені, оскільки, як пише Ганна Скорейко, за умов воєнних дій та зміни влади місцеве населення задля захисту могло тимчасово мігрувати або ж уникало чиновників, які проводили перерахунок чисельности населення. Мабуть, цим і пояснюється такий стрибок у статистиці населення краю у 1806 році, що становило вже 207 329 осіб».
Історія формування світських товариств пов’язана, зокрема, з надходженням фінансування, економічними змінами, розбудовою та покращенням інфраструктури, підвищенням рівня освіти, переселенням представників різних етносів та конфесій до цього історично полікультурного краю.
Книжка
складається з трьох розділів: «Особливості формування світського товариства
на Буковині», «Соціокультурні практики у світському сезоні», «Товариства як
інституції світського життя». Кожен із них висвітлює окремі аспекти,
створює панораму доби: у першому йдеться про соціокультурні зміни на
пограниччі, структуру світського життя, стратегії інтеграції у світське
товариство, честь і дуелі, освіту, роль Чернівецького університету в формуванні
світського товариства, панські маєтки й міські помешкання, одяг. У другому
розділі К. Валявська пише про роль та вплив на світське життя Буковини періоду
1848–1918 рр. салонної культури, театрів, концертів, виставок, кав‘ярень,
заміських прогулянок, кінних перегонів тощо. У розділі «Товариства як
інституції світського життя» описано зародження товариського руху, різновиди
товариств для «світських» розваг та благочинности, національні товариства.
У книзі подано велику кількість архівних матеріалів того часу: світлини історичних осіб, листівки із зображенням будівель, печатки, карикатури.
Видання є у
фонді відділу абонемента, запрошуємо до прочитання!
Марина
Горбатюк
Немає коментарів:
Дописати коментар