Книга-ювіляр

Михайло Лермонтов  «Мцирі»

(180 років від дня публікації)

                                               … думки мої вела
                                               Від темних келій і молитв
                                               В чудовий світ тривог і битв,
                                               Де скелі голови звели,
                                               Де люди вільні, як орли.

                                                              («Мцирі» М. Лермонтов)

Михайло Лермонтов… Порівнюючи творчий багаж Михайла Лермонтова з кількістю прожитих років, стає зрозуміло, що це геніальна людина. За неповні 27 років життя він залишив для нащадків і драматичні, і прозові, і поетичні твори. Серед його поезій є романтична поема «Мцирі», написана в 1839 році і опублікована в 1840 році в єдиному прижиттєвому виданні поета - збірнику «Вірші М. Лермонтова». Вона відноситься до пізніх кавказьких поем М. Лермонтова і вважається одним з останніх класичних зразків російської романтичної поезії.

    

 Сюжет поеми М.Ю. Лермонтов взяв з кавказького життя. Згідно оповідання першого біографа поета П.А. Висковатова, Лермонтов почув історію під час свого першого заслання на Кавказ в 1837 році. Мандруючи по старій Військово-грузинській дорозі, він «натрапив в Мцхеті ... на одинокого монаха ...» і його розповідь про своє життя поклав в основу поеми.

Певною мірою на автора поеми вплинув грузинський фольклор: центральний епізод «Мцирі» - битва героя з барсом - заснований на мотивах грузинської народної поезії, а саме хевсурської пісні про тигра і юнака, тема якої знайшла відображення і в поемі Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі».

На початку поема носила назву «Бері» з приміткою: «Бері, по-грузинськи монах». Епіграф до твору теж був іншим. Спочатку він говорив: «On n'a qu'une seule patrie» ( «У кожного є тільки одна батьківщина»), але пізніше був змінений Лермонтовим на рядки з 14 глави 1-ї Книги царств: «Смакуючи вкусих мало меду, і се аз умираю».

Потім поет змінив назву і до збірки «Поезії М. Лермонтова» поема ввійшла під назвою «Мцирі», яка краще відображала суть твору. В грузинській мові слово «мцірі» (груз. მწირი) має подвійне значення: в першому - «послушник», а в другому - «прибулець», «чужинець», який прибув добровільно або привезений насильно з чужих країв, самотня людина, що не має родичів, близьких.

Крім епіграфа і заголовка М.Ю. Лермонтов переробив і зміст твору. Поетом були виключені з первісної редакції кілька фрагментів. Деякі з віршів письменник викреслив з цензурних міркувань. Так, наприклад, були прибрані рядки, в яких Мцирі дорікає Богові за те, що той йому «Дав замість батьківщини в'язницю». У числі іншого М. Лермонтов виключив з твору рядки, що містили опис горян - співвітчизників Мцирі, в тому числі і його батька, які з'явилися герою у гарячці як грізні вершники, які борються за свою свободу.

Остаточно поема була дороблена автором, згідно позначці на обкладинці зошита Лермонтова: «1839 року Серпня 5». Через рік вона була надрукована і увійшла в прижиттєвий збірник віршів.

І сьогодні цей твір виховує молодь бути вільною і незалежною.