Обличчя  сучасної   української  літератури.

Василь Шкляр -  один з найвідоміших письменників сучасної  України. Кожна його  книжка стає бестселером. Успіх романів приголомшливий: відзнаки, премії,  гран -  прі, постійні перевидання, переклади іноземними мовами. Лауреат  багатьох літературних премій, але найдорожча з них – народна Шевченківська, яку автор  отримав після того, як 2011 року відмовився прийняти з рук антиукраїнської влади присуджену йому  Національну премію імені Тараса Шевченка.  З культового « Чорного Ворона» розпочалася давно очікувана екранізація  романів «Батька  українського бестселера». 

   Васи́ль Шкляр (народився . 10 червня 1951, с. Ганжалівка  Лисянського району Черкаської області,  де й пішов до початкової школи. Пізніше родина переїхала до міста Звенигородки, де  письменник  закінчив 10-річну школу зі срібною медаллю (1968), а відтак вступив на філологічний факультет Київського університету. На другому році навчання Шкляра хотіли вигнати з університету за те, що під час трудового семестру в колгоспі, він бавився бомбою, але йому вдалося уникнути відрахування шляхом тимчасового переїзду у Вірменію, куди він поїхав, аби навчатися за студентським обміном в Єреванському університеті. Згодом Шкляр згадає цей випадок зі свого життя у своїй ранній повісті «Стороною дощик іде». У Єреванському університеті  він студіював вірменську мову й літературу аж до 1972 року і, за власним зізнанням, зміг добре вивчити вірменську мову вже за 2 місяці. Згодом  письменник тепло згадуватиме свій вірменський період, називаючи його «яскравою сторінкою в його житті.» Після повернення в Україну Шкляр   у 1973-му році закінчив навчання у Київському університеті.    Василь Миколайович  почав працювати журналістом. Паралельно з журналістською роботою пише свої перші літературні праці. У цей період виходять численні дитячі оповідання та книги Шкляра, зокрема, дитячі збірки «Шовкова нитка» (1976), «Черешня в житі» (1983) та «Шовковий дощик» (1984). Перші  його романи, що з'явилися у 1986 році («Праліс: Тінь сови») та 1989 році («Ностальгія»), не здобули хоч якогось розголосу та були практично не помічені літературними критиками та звичайними читачами.

У період з 1988 по 1998 роки Шкляр займався політичною журналістикою, бував у «гарячих точках». ] Цей досвід, зокрема, подробиці операції з урятування дружини Алли та родини генерала Дудаєва після його загибелі, Шкляр згодом відтворив у романі «Елементал» (2001). Популярність до письменника прийшла лише у 1999 році з виходом роману «Ключ», який зібрав низку нагород та був неодноразово перевиданий у різноманітних українських видавництвах. Це був перший твір автора після тривалої паузи — з початку 1990 років. Сам Шкляр пояснив таку тривалу паузу «зміною епох» Шкляр розпочав написання роману ще 1998 року.

У 1999 році Шкляр став членом новоствореної Асоціації українських письменників. У 2000–2004 роках працює головним редактором видавництва «Дніпро», куди він пішов задля покращення стану видавництва.. У 2009 році виходить найвідоміший роман письменника «Залишенець. Чорний ворон» одночасно у двох видавництвах — київському - «Ярославів вал», та харківському - «Клуб сімейного дозвілля». За цей роман у 2011 році Комітет з Національної премії України ім. Т. Шевченка визнав Шкляра лауреатом премії.

У 2011 році Шкляр увійшов до складу журі літературного конкурсу «Юне слово». Наприкінці 2011 року створив Міжнародну благодійну організацію «Фонд Василя Шкляра „Холодноярська Республіка“», основною метою якого було отримати фінансування на виробництво повнометражної екранізації роману «Залишенець. Чорний Ворон».

         Твори Василя Шкляра також перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін.

У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди .

Пропонуємо вам ознайомитись з частиною доробку   автора.  Ці книги  присвячени  боротьбі за Незалежність України.   

 Шкляр, Василь.  Характерник: роман / В.           Шкляр. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 304 с. - (в палiт.) .

« Характерник» - найдивовижніший роман Василя Шкляра. У  другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника: він на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність із життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

           Шкляр, Василь Миколайович.

Чорний ворон. Залишенець] : роман / В. Шкляр ; літ. ред. Р. Коваль. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 432 с. : іл. - 8000 пр. - (в палiт.) .

 У романі «Чорний ворон. Залишенець» висвітлено одну з найдраматичніших сторінок нашої історії – повстанська боротьба українців проти окупаційної влади у 1920-х роках XX століття.

   Їх називали бандитами, розбійниками, головорізами й навіть у прокльонах-анафемах забороняли згадувати їхні імена. Щоб убити у пам’яті упокореної маси ту ідею, за яку повстанці жертвували свої молоді життя. Авжеж, вони стріляли, вішали, палили, нищили — але кого? На їхньому бойовому чорному прапорі напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Вони — залишенці — обрали собі смерть.

     Шкляр, Василь Миколайович.

     (Троща] : роман / В. М. Шкляр. - Харкiв : Клуб сімейного дозвілля,      2018. - 416 с. - (в палiт.) .

Для нього, відчайдушного вояка УПА, війна вже минула, проте боротьба триває у невгамовному серці. «Свої» і «Чужі», дружба та розбрат, кохання і зрада, помилування й помста…Усе переплелося й відгукнулося болем, коли через багато років він натрапив на свіжу могилу давно загиблого побратима. Минуле накопичується з новою силою, щоб він постав перед розгадкою таємниці, перш ніж розпочати нове життя. Доля всміхається йому очима коханої жінки, але не приносить душевного спокою. Він – воїн, і ця битва - на все життя…

                                                Читай  українське.