7 гучних перекладів 2017 року

Рік, що минув, став багатим на літературні події. Хтось гучно дебютував, хтось написав ще один успішний роман, а хтось не менш успішно перевидав книгу. Прийшов час підвести книжкові підсумки і нагадати (або дізнатися), якими світовими бестселерами нагородив українських читачів 2017-й рік.

           Пола Гоукінз «Глибоко під водою»

ПРО КНИГУ

      Нел залишила повідомлення своїй сестрі Джулс, але та не відповіла. Авторка послання померла, а в неї залишилася дочка. Щоб хоч якось спокутувати провину, Джулс приїздить в рідне містечко забрати племінницю. Там до головної героїні повертаються спогади з минулого, здавалося б, забутого назавжди. Жінка починає розуміти, що Нел не померла, її… вбили. На подібні думки Джулс наштовшує затока, в якій затонули щонайменше десять жінок і, можливо, її сестра. 

                    Джон Ґрішем «Фірма»

ПРО КНИГУ

   Молодий і перспективний адвокат має багато варіантів для початку професійної кар’єри. Юрист обирає маленьку фірму, де йому пропонують великі гроші та довге безтурботне життя. Головний герой із натхненням і навіть задоволенням працює по 20 годин на добу, поки на нього не виходять агенти ФБР. Виявляється, за довгі роки існування компанії ніхто не звільнився за власним бажанням, а той, хто хоче піти — зникає за загадкових обставин.

    Чарльз Белфор «Паризький архітектор»

ПРО КНИГУ

   Париж окупований нацистами. Місцеві жителі, серед яких і архітектор Бернар Люсьєн, не співчувають проблемам євреїв та намагаються триматися від них якнайдалі. Ситуація змінюється, коли до Бернара звертається заможний підприємець із пропозицією спроектувати таємні схованки для утікачів від нацистського режиму. Люсьєн розуміє, що справа дуже ризикована, та коли це страх зупиняв митців перед створенням шедеврів?

            Мішель Бюссі «Літак без неї»

 ПРО КНИГУ

  Дива таки трапляються, бо з усіх пасажирів літака, котрий розбився, вижило лише немовля. Та дитина виявилася непростою. Багата і бідна сім’я вступають в боротьбу за право опікунства над тримісячним немовлям. Одні впевнені, що дитину звуть Ліл-Роз. Інші стверджують, що це Емілі. Приватний детектив розгадує таємницю тільки через 18 років, та раптом накладає на себе руки. Здавалося б, відповіді зникнуть назавжди разом із чоловіком. Однак детектив залишив зошит, в якому занотував найважливіші деталі розслідування. Від того, хто знайде записник, багато що може залежати.

        Юджин Кіровіц «Книга дзеркал»

ПРО КНИГУ

   Професора Вайдера люблять усі студенти Принстонського університету. Чоловік написав чудову книгу про широкі можливості мозку, але не встиг видати рукопис, бо його вбили. Злочинця так і не знайшли. Про інцидент ніхто не згадував 27 років, поки до видавця Пітера Каца не потрапила частина мемуарів того, хто бачив убивство професора. Записи неповні, а їх автор помер. Однак видавець хоче докопатися до правди та запрошує до власного розслідування журналіста і колишнього детектива. Розгадавши таємницю чийогось життя, члени команди можуть наразити на небезпеку свої власні. 

  Ельчин Сафарлі «Про море мені розкажи»

ПРО КНИГУ

   Книга без конкретної сюжетної лінії, яка подобається читачам за сповідь автора у сокровенних питаннях і за те, що він розкрив найпотаємніші частини людської душі. Ідея книги в дорослішанні, в спробах зберігати душевне світло попри марноту буднів. Призмою твору стало місто. Автор порівняв його зі стосунками закоханих, де не дивлячись на контрасти збережеться найцінніше — любов.

  ЕРІН МОНҐЕРШТЕРН «НІЧНИЙ ЦИРК»

ПРО КНИГУ

    Афіші нічного цирку ніколи не з’являються в містах, куди він приїде. Додає таємничості те, що вистави починаються тільки вночі. Для багатьох усе це гра, та не для головних героїв, чарівників Селії та Марко. Молоді маги постійно змагаються між собою за право називатися кращим, поки не закохуються одне в одного. Гра повинна продовжуватися, не дивлячись ні на що, та нерідко подібні забави стають причиною великої небезпеки.

«Серцедер». Роман як дзеркало суспільства.

      Той факт, що люди дуже не люблять виходити за межі зони комфорту, доволі відомий і не потребує доказів.У цьому власне й полягає причина соціальної деградації, адже відомо, що для зростання і розвитку важливо відкривати і пізнавати щось нове, хай воно навіть не завжди приємне. Корисним є будь-який досвід, позаяк він дає змогу порівнювати і таким чином покращувати себе і навколишнє. Недарма кажуть, що істина — у порівнянні, і знайти її можна лише там.

     Складно сказати, керувався пан Віан саме такою думкою чи якоюсь іншою. Та зрештою йому вдалося створити яскравий і кумедний альтернативний світ, що, певна річ, є абсурдним, але напрочуд точним відбиттям реальності навколо нас. У світі Віанового «Серцедера» нікого не дивує той факт, що церква є звичайнісіньким атракціоном, під дахом якого панотець з дияволом роблять шоу-бізнес, а гріхи і сором легко можна стерти золотом, головне вчасно віддати його спеціальній людині, яка візьме на себе вашу провину.

   Отже, всім поціновувачам якісної, цікавої, а головне епатажної прози видавництво «Вавилонська бібліотека» підготувало чудовий подарунок. І не дивно, що першим кроком незалежного проекту стала саме ця книжка. Роман Бориса Віана «Серцедер» — це блискучий хід і потужний удар по загалу, на сторінках якого кожен може побачити свої гріхи.

Грудень крокує – свята дарує

          Україна протягом багатьох століть славиться своїми святами та обрядами. В народі говорять: «Зима прийшла і празників принесла». І дійсно: взимку майже щодня свято. Зимові свята поділяються на передріздвяні та різдвяні. Саме з грудня розпочинається цикл зимових свят. З цієї нагоди працівники відділу абонемента нашої книгозбірні разом з членами Чернівецького місцевого осередку Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» 13 грудня провели тематичний вечір «Грудень крокує – свята дарує» для цільової групи жертв нацизму та дітей війни в рамках проекту «Покращення якості життя представників цільової групи, розширення їх життєвого простору, подолання соціальної ізольованості, створення умов для діалогу з молоддю» за програмою підтримки «Місце зустрічі – діалог», організатором якої є Всеукраїнська благодійна організація «Турбота про літніх в Україні». Фінансову підтримку проекту здійснює німецький Федеральний фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». В ході заходу присутні згадали всі свята грудня. А так, як це відбувалося на свято Андрія, то неможливо було обійтися без вечорниць. Присутні згадали, як колись святкували цей день, як ворожили, співали пісні. І завершилися вечорниці традиційними українськими варениками. Зустріч була дуже цікавою і веселою.

Дружба, любов і література в романі Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру»

Словами «усе почалося з таємничої книги» можна було б розповісти про фентезі для підлітків чи про якийсь голлівудський фільм. Але ні. Мова піде про твір Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру».

Це книга, в якій переплетено декілька жанрів, де правда перемішується з вигадкою, а реальність — з ілюзією. Дивний, моторошний і меланхолійний роман, який здобув світову популярність, безперечно, заслуговує на увагу.

‟Старий і море”. Перемога, поразка чи просто життя?

Ернест Гемінґвей — один із найпродуктивніших американських письменників. Та знають його, перш за все, як автора повісті-притчі «Старий і море». Саме цю книгу, за яку письменник отримав спершу Пулітцерівську (1953), а потім і Нобелівську премію (1954), вважають чи не найкращим його твором.

Після виходу книги, сам автор сказав, що ця історія могла бути описана на тисячі сторінок, в ній мій знайти місце кожен житель села, всі способи, якими вони заробляли на життя, як вони народжуються, вчаться, виховують дітей. Та Гемінґвей розповів історію Старого всього на одній сотні сторінок!

У повісті є всього кілька персонажів : Старий; Манолін, юний друг Старого, який колись з ним рибалив; Велика рибина; акули; море.  У 1954 році Ернест Гемінґвей про свій твір сказав так:

«Я старався зробити реального старого, реального хлопчика, реальне море, реальну рибу і реальних акул».

В рамках проекту «Буковина читає Михайла Івасюка» з нагоди 100-річчя від дня народження відомого українського письменника, фольклориста та науковця працівники відділу абонемента ЧОУНБ ім. М. Івасюка провели інформаційно-пізнавальну годину «Він ішов по терню до зірок» для старшокласників Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4. В ході зустрічі слухачам розповіли про життєвий та творчий шлях видатного земляка. Бібліотекарі Ільчишин Ю.В. та Попадюк Т.О. ознайомили учнів з творами письменника, які є на полицях нашого відділу. Закінчилась зустріч демонстрацією буктрейлера за книгою М. Івасюка «Монолог перед обличчям сина», який створила бібліотекар Боклач Х.О. 

Працівники відділу абонемента нашої книгозбірні в рамках мережевого проекту «Буковина читає М. Івасюка» ознайомили студентів Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича, спеціальність «Бібліотечна справа» з матеріалами виставки «Талант і доля Михайла Івасюка» (до 100-річчя від дня народження) та провели бібліографічний огляд « Він ішов по терню до зірок…».

 

15 листопада до 100-річчя від дня народження М. Івасюка працівники відділу абонемента в рамках мережевого проекту «Буковина читає М. Івасюка» провели виїзний захід « Він ішов по терню до зірок…» для студентів 3-го курсу БДМУ, спеціальність «Педіатрія». В ході заходу слухачам нагадали про життя і творчість письменника та ознайомили з буктрейлером за книгою «Монолог перед обличчям сина».

 

Ната Гриценко «Тінь на порозі». Найскладніша битва — це битва з собою.

Хороше українське фентезі — рідкісне явище на полицях книжкових магазинів. Ти все читаєш і читаєш зарубіжних авторів у постійному очікуванні цікавої ірреальної історії «made in Ukraine». І скажімо так, фанати жанру вже можуть готуватися бігти в книгарні по новинку української авторки, якою потішив нас ВЦ «Академія».

Молода українська фантастка Ната Гриценко ще зовсім недавно навіть уявити не могла, що з читача перетвориться на письменника. Та тут немає чому дивуватися, бо, насправді ж, талановитій людині неможливо тримати велику кількість нових ідей в голові — рано чи пізно вони все одно виллються на папір. Авторка нової повісті-фентезі «Тінь на порозі» як поціновувачка альтернативної літератури, прочитавши десятки творів, спробувала створити свій власний фантастичний світ, де реальне і позанормальне сплітаються в одне ціле.

А тепер трішки сюжету…

Уся історія зав’язана на нічим непримітному 22-річному юнакові Томашу, який все життя намагався бути, як тінь — невидимкою для людей навколо, щоб не привертати зайвий раз уваги. Хтозна, яка тому причина, але такий його життєвий план упродовж багатьох років з тріском провалювався.

Знущання в родині, насміхання з боку сторонніх, головні болі, а ще ці голоси і видіння… Одним словом, увесь «букетик», щоб потрапити в психлікарню. А що, як виявиться, що насправді все це не просто якісь галюцинації шизика, а цілком реальні речі, про які люди просто бояться говорити? І ось тут настає момент, коли ареною паранормального стає власне «Я», а, як відомо, найскладніша битва — це битва із самим собою.

Претенденти на Шевченківську премію з літератури      2018 року

Національна премія України імені Тараса Шевченка — найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Нагороду вручають у п’яти номінаціях. 

    

У рамках номінації «Література. Публіцистика. Журналістика» на розгляд членів комітету було подано 51 роботу. До списку претендентів на премію цього року увійшов 21 український автор:

Емма Андієвська. Поетичні збірки «Щодення: перископи», «Маратонський біг», «Шухлядні краєвиди», «Бездзиґарний час», «Міста-валети»

Юлія Бережко-Камінська. Книга поезій «Пошепки і вголос»
Брати Капранови. Роман «Забудь річка»

Олександр Ірванець. Роман «Харків 1938»
Петро Карась. Роман-трилогія «Серце мусить боліти», поетичний двотомник «Жито і калина»
Тамара Клюкіна. Книга «На східному фронті є зміни»
Іван Корсак. Романи «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі»
Валерій Кулик. Книги поезій «Призначаю побачення», «Земне тяжіння»
Сергій Плохій. Книга «Брама Європи»
Володимир Рафєєнко. Роман «Довгі часи»
В’ячеслав Рисцов. Збірка поезій «Моя любов на тебе схожа»
Василь Рябий. Книга сонетів «Сологолос. Сто віків сонетів»
Ольга Слоньовська. Роман у двох книгах «Упольоване покоління»
Оксана Смола. Книга «Вітрильник у Божих долонях»
Сергій Татчин. Книга поезій «Пташка»
Галина Тарасюк (Тарасюк-Андрощук). Роман-версія «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія»
Віктор Терен (Таран). Книга поезій «Жити: триптих»
Павло Усенко. Нарис «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський»
Антонія Цвід. Роман у трьох книгах «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка»
Іван Чумак. Книга-оповідь «Історія самобутності, або Народ — безсмертний»
Петро Шкраб’юк. Книга «Над Простором і Часом: трилогія незвичайного»

Святкова церемонія нагородження переможців приурочена до дня народження Кобзаря.
Шевченківську премію вручають з 1961 року. Премією 2017 року нагородили Івана Малковича за книгу «Подорожник з новими віршами». У різні роки лауреатами були Василь Стус, Іван Драч, Галина Пагутяк, Дмитро Павличко, Олесь Ульяненко.