Екранізують книгу Тараса Прохасько “НепрОсті”

Українська компанія Selena films викупила права на екранізацію повісті Тараса Прохаська «НепрОсті». Сценарій вже написаний.

«Коли я вперше прочитала „НепрОсті“ Тараса Прохаська — перше видання в м’якій палітурці — для мене це стало потрясінням, відкриттям і величезною радістю, що такий роман створений у нас і про нас», — прокоментувала голова Selena films Нана Суханова.

«Я чітко пам’ятаю свою думку: „Це — кіно. Цей роман має втілитися на екрані. І це зроблю я“. Я дуже рада, що Тарас вірить в нас і розділяє наше творче бачення — це дуже важливо. Зараз написаний сценарій, ми разом з прекрасним голландським художником українського походження переходимо до розкадрування і перекладаємо сценарій польською, щоб показати його потенційним партнерам з Польщі».

Наразі компанія Selena films готується до презентації проекту в Держкіно.

Сьогодні світ відзначає День поезії

Сьогодні, 21 березня, відзначають Всесвітній день поезії. Свято встановлене 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО.

Поезія, як зазначено в ухвалі ЮНЕСКО, може стати відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї якнайширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, які відроджують споконвічну традицію живого звучання поетичного слова. Цей день, вважає ЮНЕСКО, повинен сприяти створенню в засобах масової інформації позитивного образу поезії як справжнього сучасного мистецтва, відкритого людям.

Генеральний директор ЮНЕСКО Коїтіро Мацуура, звертаючись у березні 2003 року до міжнародної громадськості з нагоди Всесвітнього дня поезії, зазначив: «Поезія – це найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими і тим самим необхідна для зближення народів. Будучи відображенням і дзеркалом суспільства, поезія – головний засіб самостверждення і дієвий важіль творчості, прогресу та всезагального розвитку.

Отже, поезія допомогає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Заохочення поетичної творчості, її поширення та перекладу – це ще один із чинників сприяння культурному різноманіттю, життєво важливе джерело натхнення».

Генеральний директор ЮНЕСКО закликав усі держави-члени, громадські організації та асоціації у Всесвітній день поезії віддати належне поезії та задуматися про ту фундаментальну роль, яку вона відіграє в діалозі між культурами – в діалозі, який є гарантом миру, пише Вікіпедія.

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з’явився 2004 року. 

Обрано претендентів на премію ім. І. Франка. Список 2017 року нараховує 20 робіт.

Наукові роботи було подано з 16 університетів Австрії, Польщі, України та Ізраїлю. Охоплено 9 наукових дисциплін: право, мистецтвознавство, соціальна антропологія, історія, культурологія, історія релігії, історія України, суспільна географія, психологія. Роботи подано чотирма мовами: українською, англійською, польською та івритом.

Найважливішими критеріями відбору на премію є прозорість, професійна компетентність у своїй галузі та міжнародний рівень наукового дослідження.

Вибрані роботи передадуть до Міжнародної експертної ради, яка має вибрати по три кращі монографії і передати на розгляд до Міжнародного журі, яке засідатиме з 23 по 25 червня у Відні. Саме у Відні й буде оголошено лауреатів премії у кожній з номінацій. Нагородження відбуватиметься на батьківщині Каменяра — у Дрогобичі — 27 серпня, у день народження Івана Франка.

Претендентами цього року у двох номінаціях стали:

За вагомі здобутки у галузі соціально-гуманітарних наук:

Авторський колектив у складі: Юрій Макар, Михайло Горний, Віталій Макар, Анатолій Салюк (м.Чернівці). Тритомна монографія «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915- 1945рр). Дослідження. Спогади. Документи».

Анна Барікова (Київ). Монографія «Електронна держава: нова ефективність урядування».

Моша Таубе (Єрусалим). Монографія: «Логіка ожидовілих».

Софія Боньковська (Львів). Монографія «Сакральна ангіопластика Руси-України. Священні потири і дискоси Кінець Х — XVI століття. Генезис. Типологія. Художні особливості».

Зоряна Кісіль (Львів). Наукова робота «Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів».

Олег Шаблій (Львів). Суспільна географія у 2 томах.

За вагомі здобутки у галузі україністики:  

  

Євген Нахлік (Львів). Монографія «Перелицьований світ Івана Котляревського: текст-інтертекст-контекст».

Міхаель Мозер (Відень, Австрія). Монографія «Нові причинки до історії української мови».

Інна Царалунга (Хмельницький). Акти Вижвівської міської книги XVII ст.

Григорій Васянович (Львів). «Прометей духа». Збірник наукових праць.

Василь Ільницький (Дрогобич). Монографія «Карпатський край ОУН в українському визвольному русі (1945–1954)».

Зоряна Купчинська (Львів). Монографія «Стратиграфія архаїчної ойконімії України».

Володимир Сергійчук (Київ). Монографія «Голодомор 1932–1933 років як геноцид українства».

Авторський колектив. Керівник проекту Ярослава Конєва (Ольшин, Польща). Монографія «Культура українців на Вармії і Мазурах: традиція і сучасність (культурно-етнологічне дослідження)».

Віктор Карпов (Київ). Наукове дослідження «Українська звитяга у символах».

Андрій Темченко (Черкаси). Монографія «Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи».

Андрій Темченко (Черкаси). Монографія: «Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми».

Віталій Тельвак, Василь Педич (Дрогобич). Монографія «Львівська історична школа Михайла Грушевського».

Наталія Столярчук (Луцьк). Навчальний посібник «Український авангард ХХ століття».

Нестор Мизак, Андрій Яремчук (Чернівці). Монографія «Два століття служіння Богові і нації: УГКЦ на Буковині».

Вийшла унікальна абетка-енциклопедія маловідомих фактів про Кобзаря

Книга для родинного читання «Шевченко від А до Я», завдяки якій діти та дорослі не просто дізнаються про талановитого живописця, прозаїка, поета, драматурга, співака, актора, скульптора та фотографа Шевченка, а й полюблять його як близького друга, вийшла у «Видавництві Старого Лева».

Текст до видання написав відомий шевченкознавець Леонід Ушкалов. Проілюструвала – художниця Анастасія Стефурак. 

                           

Яка була улюблена пора року у Шевченка? У які очі він полюбляв заглядатися – карі, блакитні, а може, зелені? Про що він думав, дивлячись на зорі? Про все це можна дізнатися, відкривши абетку-енциклопедію «Шевченко від А до Я». Видання впорядковане за ключовими словами, розміщеними за алфавітом. І кожне слово – ключ до біографії та життя Шевченка.  «Пропозиція написати цю книжку була мені приємна зокрема тому, що це мало бути видання для дітей, точніше, книга для читання у родинному колі,  - зауважив професор Ушкалов. -   Чудовий формат! Я кинув усі свої справи й на одному подихові написав «Шевченко від А до Я». Які у ній гасла? Спершу «Автопортрет», потім «Бог», «Весна», «Горизонт», «Ґравюра», «Дружба»… Далі йдуть, зокрема, «Історія», «Кіт», «Море», «Тополя»,  «Україна»… Аж до «Янгола». Чому я обрав саме ці, а не інші, гасла? «Автопортрет» – тому що Шевченко намалював понад три десятки автопортретів. «Бог» – тому що творчість великого поета пройнята трепетним відчуттям присутності Абсолютного. «Весна» – тому що всі найголовніші події в житті Шевченка сталися навесні… І всі ці гасла мали створити у дитячій та дорослій уяві одну-єдину цілісну картину життя, сповнену світла, радості, любові, віри й надії, а ще – відкритості до світу. І, мені здається, художниця Анастасія Стефурак дуже тонко відчула оцю мою основну настанову й зуміла втілити її в просто розкішний візуальний ряд».