пʼятницю, 22 грудня 2017 р.

«Серцедер». Роман як дзеркало суспільства.


      Той факт, що люди дуже не люблять виходити за межі зони комфорту, доволі відомий і не потребує доказів.У цьому власне й полягає причина соціальної деградації, адже відомо, що для зростання і розвитку важливо відкривати і пізнавати щось нове, хай воно навіть не завжди приємне. Корисним є будь-який досвід, позаяк він дає змогу порівнювати і таким чином покращувати себе і навколишнє. Недарма кажуть, що істина — у порівнянні, і знайти її можна лише там.
     Складно сказати, керувався пан Віан саме такою думкою чи якоюсь іншою. Та зрештою йому вдалося створити яскравий і кумедний альтернативний світ, що, певна річ, є абсурдним, але напрочуд точним відбиттям реальності навколо нас. У світі Віанового «Серцедера» нікого не дивує той факт, що церква є звичайнісіньким атракціоном, під дахом якого панотець з дияволом роблять шоу-бізнес, а гріхи і сором легко можна стерти золотом, головне вчасно віддати його спеціальній людині, яка візьме на себе вашу провину.
   Отже, всім поціновувачам якісної, цікавої, а головне епатажної прози видавництво «Вавилонська бібліотека» підготувало чудовий подарунок. І не дивно, що першим кроком незалежного проекту стала саме ця книжка. Роман Бориса Віана «Серцедер» — це блискучий хід і потужний удар по загалу, на сторінках якого кожен може побачити свої гріхи.



четвер, 14 грудня 2017 р.

Грудень крокує – свята дарує


          Україна протягом багатьох століть славиться своїми святами та обрядами. В народі говорять: «Зима прийшла і празників принесла». І дійсно: взимку майже щодня свято. Зимові свята поділяються на передріздвяні та різдвяні. Саме з грудня розпочинається цикл зимових свят. З цієї нагоди працівники відділу абонемента нашої книгозбірні разом з членами Чернівецького місцевого осередку Міжнародної громадської організації «Міжнародний фонд «Взаєморозуміння і толерантність» 13 грудня провели тематичний вечір «Грудень крокує – свята дарує» для цільової групи жертв нацизму та дітей війни в рамках проекту «Покращення якості життя представників цільової групи, розширення їх життєвого простору, подолання соціальної ізольованості, створення умов для діалогу з молоддю» за програмою підтримки «Місце зустрічі – діалог», організатором якої є Всеукраїнська благодійна організація «Турбота про літніх в Україні». Фінансову підтримку проекту здійснює німецький Федеральний фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє». В ході заходу присутні згадали всі свята грудня. А так, як це відбувалося на свято Андрія, то неможливо було обійтися без вечорниць. Присутні згадали, як колись святкували цей день, як ворожили, співали пісні. І завершилися вечорниці традиційними українськими варениками. Зустріч була дуже цікавою і веселою.









вівторок, 5 грудня 2017 р.

Дружба, любов і література в романі Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру»
Словами «усе почалося з таємничої книги» можна було б розповісти про фентезі для підлітків чи про якийсь голлівудський фільм. Але ні. Мова піде про твір Карлоса Руїса Сафона «Тінь вітру».
Це книга, в якій переплетено декілька жанрів, де правда перемішується з вигадкою, а реальність — з ілюзією. Дивний, моторошний і меланхолійний роман, який здобув світову популярність, безперечно, заслуговує на увагу.

середу, 29 листопада 2017 р.

Старий і море. Перемога, поразка чи просто життя?
Ернест Гемінґвей — один із найпродуктивніших американських письменників. Та знають його, перш за все, як автора повісті-притчі «Старий і море». Саме цю книгу, за яку письменник отримав спершу Пулітцерівську (1953), а потім і Нобелівську премію (1954), вважають чи не найкращим його твором.
Після виходу книги, сам автор сказав, що ця історія могла бути описана на тисячі сторінок, в ній мій знайти місце кожен житель села, всі способи, якими вони заробляли на життя, як вони народжуються, вчаться, виховують дітей. Та Гемінґвей розповів історію Старого всього на одній сотні сторінок!
У повісті є всього кілька персонажів : Старий; Манолін, юний друг Старого, який колись з ним рибалив; Велика рибина; акули; море.  У 1954 році Ернест Гемінґвей про свій твір сказав так:
«Я старався зробити реального старого, реального хлопчика, реальне море, реальну рибу і реальних акул».





суботу, 25 листопада 2017 р.

В рамках проекту «Буковина читає Михайла Івасюка» з нагоди 100-річчя від дня народження відомого українського письменника, фольклориста та науковця працівники відділу абонемента ЧОУНБ ім. М. Івасюка провели інформаційно-пізнавальну годину «Він ішов по терню до зірок» для старшокласників Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4. В ході зустрічі слухачам розповіли про життєвий та творчий шлях видатного земляка. Бібліотекарі Ільчишин Ю.В. та Попадюк Т.О. ознайомили учнів з творами письменника, які є на полицях нашого відділу. Закінчилась зустріч демонстрацією буктрейлера за книгою М. Івасюка «Монолог перед обличчям сина», який створила бібліотекар Боклач Х.О. 





четвер, 16 листопада 2017 р.

Працівники відділу абонемента нашої книгозбірні в рамках мережевого проекту «Буковина читає М. Івасюка» ознайомили студентів Чернівецького обласного училища мистецтв ім. С. Воробкевича, спеціальність «Бібліотечна справа» з матеріалами виставки «Талант і доля Михайла Івасюка» (до 100-річчя від дня народження) та провели бібліографічний огляд « Він ішов по терню до зірок…».




 
15 листопада до 100-річчя від дня народження М. Івасюка працівники відділу абонемента в рамках мережевого проекту «Буковина читає М. Івасюка» провели виїзний захід « Він ішов по терню до зірок…» для студентів 3-го курсу БДМУ, спеціальність «Педіатрія». В ході заходу слухачам нагадали про життя і творчість письменника та ознайомили з буктрейлером за книгою «Монолог перед обличчям сина».


 





понеділок, 13 листопада 2017 р.

Ната Гриценко «Тінь на порозі». Найскладніша битва — це битва з собою.
Хороше українське фентезі — рідкісне явище на полицях книжкових магазинів. Ти все читаєш і читаєш зарубіжних авторів у постійному очікуванні цікавої ірреальної історії «made in Ukraine». І скажімо так, фанати жанру вже можуть готуватися бігти в книгарні по новинку української авторки, якою потішив нас ВЦ «Академія».
Молода українська фантастка Ната Гриценко ще зовсім недавно навіть уявити не могла, що з читача перетвориться на письменника. Та тут немає чому дивуватися, бо, насправді ж, талановитій людині неможливо тримати велику кількість нових ідей в голові — рано чи пізно вони все одно виллються на папір. Авторка нової повісті-фентезі «Тінь на порозі» як поціновувачка альтернативної літератури, прочитавши десятки творів, спробувала створити свій власний фантастичний світ, де реальне і позанормальне сплітаються в одне ціле.
А тепер трішки сюжету…
Уся історія зав’язана на нічим непримітному 22-річному юнакові Томашу, який все життя намагався бути, як тінь — невидимкою для людей навколо, щоб не привертати зайвий раз уваги. Хтозна, яка тому причина, але такий його життєвий план упродовж багатьох років з тріском провалювався.
Знущання в родині, насміхання з боку сторонніх, головні болі, а ще ці голоси і видіння… Одним словом, увесь «букетик», щоб потрапити в психлікарню. А що, як виявиться, що насправді все це не просто якісь галюцинації шизика, а цілком реальні речі, про які люди просто бояться говорити? І ось тут настає момент, коли ареною паранормального стає власне «Я», а, як відомо, найскладніша битва — це битва із самим собою.


Претенденти на Шевченківську премію з літератури      2018 року
Національна премія України імені Тараса Шевченка — найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Нагороду вручають у п’яти номінаціях. 
    


У рамках номінації «Література. Публіцистика. Журналістика» на розгляд членів комітету було подано 51 роботу. До списку претендентів на премію цього року увійшов 21 український автор:
Емма Андієвська. Поетичні збірки «Щодення: перископи», «Маратонський біг», «Шухлядні краєвиди», «Бездзиґарний час», «Міста-валети»
Юлія Бережко-Камінська. Книга поезій «Пошепки і вголос»
Брати Капранови. Роман 
«Забудь річка»
Олександр Ірванець. Роман «Харків 1938»
Петро Карась. Роман-трилогія «Серце мусить боліти», поетичний двотомник «Жито і калина»
Тамара Клюкіна. Книга «На східному фронті є зміни»
Іван Корсак. Романи «Борозна у чужому полі», «Вибух у пустелі», «На розстанях долі»
Валерій Кулик. Книги поезій «Призначаю побачення», «Земне тяжіння»
Сергій Плохій. Книга «Брама Європи»
Володимир Рафєєнко. Роман «Довгі часи»
В’ячеслав Рисцов. Збірка поезій «Моя любов на тебе схожа»
Василь Рябий. Книга сонетів «Сологолос. Сто віків сонетів»
Ольга Слоньовська. Роман у двох книгах «Упольоване покоління»
Оксана Смола. Книга «Вітрильник у Божих долонях»
Сергій Татчин. Книга поезій «Пташка»
Галина Тарасюк (Тарасюк-Андрощук). Роман-версія «Зоре моя вечірняя, або Пророк і Марія»
Віктор Терен (Таран). Книга поезій «Жити: триптих»
Павло Усенко. Нарис «На Шевченковій орбіті: Зигмунт Сєраковський»
Антонія Цвід. Роман у трьох книгах «Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка»
Іван Чумак. Книга-оповідь «Історія самобутності, або Народ — безсмертний»
Петро Шкраб’юк. Книга «Над Простором і Часом: трилогія незвичайного»

Святкова церемонія нагородження переможців приурочена до дня народження Кобзаря.
Шевченківську премію вручають з 1961 року. Премією 2017 року нагородили Івана Малковича за книгу «Подорожник з новими віршами». У різні роки лауреатами були Василь Стус, Іван Драч, Галина Пагутяк, Дмитро Павличко, Олесь Ульяненко.

середу, 8 листопада 2017 р.

Роман-триптих Олега Рибалки «Гра в життя» за формою — фентезі, за змістом — медитативно-філософська проза.
Три його книги співіснують у взаємодоповненні як три ракурси пізнання. У першій («Долина») молодий чарівник потрапляє до замкнутого світу, щоб відімкнути його для себе й для решти людей. У другій («Іскра») — він вивчає власні можливості. У третій («Розмови») — прагне роздивитися життя очима інших.



понеділок, 6 листопада 2017 р.

Ірена Карпа видасть книжку про білок

      У дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» побачить світ нова дитяча книжка української письменниці та фронтвумен гурту Qarpa Ірени Карпи «День усіх білок». Це добра й бешкетлива історія про дружбу, свободу і Мрію. Видання розраховане на дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку та їхніх батьків. Малюнки до книжки зробила Наталка Гайда.
        
  «День усіх білок» — це розповідь про те, що насправді є цінним у житті та як важливо вміти боротися за свої права, незалежно від того, хто ти: дорослий, дитина чи лісове звірятко. Книжка сповнена пригод і гумору, карколомних поворотів і складних ситуацій, з яких хоробро виплутуються наші герої: білки і собаки, сови і кроти, лісники і бандити.





четвер, 19 жовтня 2017 р.

З’явиться книжка про жінок, які створили Україну

Видавництво «Видавництво» анонсувало випуск нової книги. Безпрецедентний для України проект під назвою «Це зробила вона» — передбачає появу інформації про 100 фахівчинь, які століттями творили історію України у різних сферах, від давнини до сучасності.


Основою проекту стане видання двох ілюстрованих томів про 100 видатних жінок України, 50 на першому етапі, та ще 50 — у другому томі, який зватиметься «Це теж зробила вона» і планується на 2019 р. У перспективі планується створення як сайту, так і розмаїтої сувенірної продукції, об’єднаної темою проекту, аж до пересувної виставки містами України і, можливо, закордоном.

Історії книжки «Це зробила вона» будуть написані сотнею знакових постатей України, найкращих представників своїх професій і проілюстровані сотнею українських ілюстраторів, дизайнерок, графіків. Пропонована концепція дозволить якнайяскравіше й осібніше презентувати видатних українок, проговорити і зрушити дискримінаційні історичні та сучасні дискурси. Допомали обирати героїнь книги письменниці Катерина Калитко і Олена Герасим’юк.

Видавництво повідомляє, що вони свідомо не розкривають зараз всіх імен, як героїнь, так і тих, хто про них писатиме, бо кожна з цих людей варта окремого згадування, окремого опису. Тому запрошують у режимі реального часу слідкувати за новинами проекту та його новими іменами на сторінці «Видавництва» www.vydavnytstvo.com.

 

понеділок, 9 жовтня 2017 р.

Хто отримав Нобелівську премію з літератури 2017?

Оголошено ім’я переможця Нобелівської премії з літератури 2017. Це британський письменник японського походження Кадзуо Ішіґуро.

На зображенні: офіційне оголошення ім’я переможця на сайті Нобелівської премії.

“Нобелівську премію в галузі літератури 2017 присуджено Кадзуо Ішіґуро “який, у новелах з великою емоційною силою, відкриває прірву ілюзій між внутрішнім сприйняттям і зовнішнім світом”, – повідомляють на сайті Нобелівської премії.

 

Оригінал: “The Nobel Prize in Literature 2017 was awarded to Kazuo Ishiguro “who, in novels of great emotional force, has uncovered the abyss beneath our illusory sense of connection with the world”.”

Біографічна довідка:
Кадзуо Ішіґуро – британський письменник японського походження, сценарист, лауреат Букерівської премії, а також лауреат Нобелівської премії з літератури у 2017 році.
Народився в Наґасакі 8 листопада 1959 року. У 1960 році родина Кадзуо емігрувала до Гілфорда (графство Суррей, Англія),  де його батько почав проводити дослідження у Національному інституті океанографії. Кадзуо відвідував початкову школу Стафтона, а пізніше середню школу Вокінг у Суррей. Після закінчення школи, він взяв “академічну відпустку” і вирушив у подорож США та Канадою, де почав працювати у сфері журналістики.
У 1974 році вступив до Кентського університету у Кентербері та закінчив його у 1978 році, отримавши ступінь бакалавра мистецтв з англійської мови та філософії. Присвятивши рік літературній діяльності, він продовжив навчання в Університеті Східної Англії, де отримав ступінь магістра мистецтв із писемності, – (за матеріалом сайту “Видавництва Старого Лева”).

Літературний портал ЛітАкцент, раніше оприлюднив перелік головних претендентів на премію:
 
  • кенієць Нгугі Ва Тхіонго
  • японець Харукі Муракамі;
  • канадка Маргарет Етвуд;
  • кореєць Ко Ин;
  • ізраїльтянин Амос О;
  • італієць Клаудіо Маґріс;
  • іспанець Хав’єр Маріа


Українською твори цьогорічного Нобелівського лауреата Кадзуо Ішіґуро можна читати завдяки “Видавництву Старого Лева”, яке у 2016 році випустило його твір “Не відпускай мене”



понеділок, 2 жовтня 2017 р.

В бібліотеку завітала осінь

 


Кінець вересня то спарвді особливий період часу, адже осінь вже не просто стукає нам в двері, вона вже наповнює своїм особливим повітрям і атмосферою нас зсередини. Кожен з нас намагається впіймати її, хтось переглядаючи фільми, інші з чашкою гарячого чаю, а дехто не уявляє цієї пори без книги. Обгорнувшись ковдрою хтось повністю занурюється у класичні твори світової прози, хтось шукає особливе у віршах, а інколи цей період дарує нахнення творити своє,  тоді думки лягають на папір. Восени влітюються потаємні бажання. 
28 вересня в ЧОУНБ ім. М. Івасюка вечір справді був особливим, адже двері бібліотеки були відкритими до пізньої ночі. Цей вечір був присвячений сяткуванню всеукраїнського дня бібліотек,   тут відбувався "SunSet вечір" - святкова вечірка. 




Атмосфера свята панувала і у відділі абонемента, де відбулася перша  зустріч літературного клубу "Простір слова". Темою спілкування була - осінь. Говорили про те, що кому подобається читати цієї пори, зачитували улюблені твори, обговорювали книги, ділилися думками про осінню пору, частувалися смачними цукерками. 
Читали не тільки улюблене із творчості інших авторів а і своє,  що змушувало почуватись дуже затишно, наче в великій дружній родині! Для когось читання на публіку були вперше. Поміж книжкових полиць   та підбірки книг, які не даються відірватись від чтива восени, панувала атмосфера слова. 
Літературний клуб "Простір слова" буде організовувати зустрічі в майбутньому, наступна вже зовсім скоро у відділі абонемента ЧОУНБ ім. М. Івасюка.












































вівторок, 26 вересня 2017 р.

Простір слова


Простір слова


Відділа абонемента Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка є творчим салоном для багатьох читачів. Кожен хто сюди потрапляє отримує унікальну можливість поринути в світ книги, а книг тут понад 80 тисяч.



В такій атмосфері просто неможливо відмовитися від творчості. Клжен користувач, який приходить сюди ділиться своїми думками про прочитані книги, величезною купою емоцій та захопленою інтонацією розповідає про те, що сподобалось, ну і звичанйо те, що могло б бути іншим.
Відділ абонемента — це не лише простір книги, а і простір слова. А коли є такий простір, значить потрібно висловлюватися. 


Літературний клуб “Простір слова”, саме те зерно, яке проростає в стінах цього відділу. Можна читати своє, можна читати та обговорювати твори інших авторів, можна смакувати чай та спілкуватися про все. Вперше “Простір слова” відкриє свої таємниці 28 вересня о 19:00 під час загадкової вечірки до дня бібліотек “SunSet-вечір в бібліотеці”, чекаємо на вас з гарним настроєм і чудовою атмосферою, відділ абонемента — 1-й поверх. Захопіть з собою книгу, будемо читати осінь.

середу, 20 вересня 2017 р.

У Хмельницькому відбудеться І літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM»

У Хмельницькому відбудеться І літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM»

 

 

До початку фестивалю художнього перекладу в Хмельницькому залишилось 10 днів! У списку заявлених учасників фігурує близько 20 імен відомих перекладачів, літераторів та музикантів із Києва, Львова, Хмельницького, Тернополя та інших міст.

 

Хмельницький фестиваль «Translatorium» — це єдиний на сьогодні фестиваль в Україні, присвячений художньому перекладу, що відбудеться в Хмельницькому з 29 вересня по 1 жовтня 2017 року.

У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін.

 


У програмі фестивалю — лекції про художній переклад у літературі та кіно, воркшопи з поетичного перекладу, зустрічі з книговидавцями, поетичні читання та музичні вечірки.

Хмельницький фестиваль «Translatorium» — це 3 дні, близько 20 гостей з різних куточків країни та майже 2 десятки подій.

«Ідея фестивалю полягає у створенні умовної перекладацької лабораторії (звідси й назва — Translatorium) та приверненні уваги мешканців міста до перекладу й літератури загалом. Нам дуже хочеться попрацювати з такою структурою, як університет, де студенти й викладачі почасти відірвані від загального літературного контексту сучасної України. Хочеться познайомити Хмельницький з цікавими літераторами й створити тут певний майданчик для діалогу», — говорить директорка фестивалю Таня Родіонова.


Організатори: перекладацька група «VERBація», а також активісти(-ки) з Хмельницького та Києва.

Головні локації фестивалю: Хмельницький національний університет, кав’ярня мовної школи «ОЛА», Книгарня «Є», моно-театр «КУТ», ДАХ — відкритий простір.
Дати проведення: 29 вересня — 1 жовтня.






понеділок, 18 вересня 2017 р.

У Львові відбувся 24 форум видавців

У Львові відбувся 24 форум видавців

Найбільший книжковий  захід в Україні відбувся 14-17 вересня на понад 80 локаціях у місті Лева.

 

Цьогоріч відвідувачі форуму мали можливість відвідати понад 800 літературних заходів, які проходили по різних локаціях міста. 
Як зазначають організатори, основною метою цьогорічного фестивалю було створення платформи для комунікації, яка в майбутньому спричинить зародження абсолютно нових бачень. Адже пошук нових ідей є абсолютно зрозумілим в сучасному світовому контексті, бо нові візії ставали дзеркалом (і навіть рушієм)  змін у суспільстві.

Також було обрано найкращі книги форуму видавців 2017.
Церемонія проходила у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.
Цього року журі вирішило не присуджувати Гран-прі Форуму видавців. Натомість були визначені переможці в низці номінацій.

  • У номінації «Класична українська література» перемогла книжка Івана Франка “Мойсей”, “Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка”
  • У номінації «Сучасна українська проза» перемогла книжка Сергія Жадана “Інтернат”, видавництво “Meridian Czernowitz”
  • У номінації «Сучасна українська поезія» перемогла “Антологія української поезії XX століття: від Тичини до Жадана” (упорядник Іван Малкович), видавництво “А-ба-ба-га-ла-ма-га”
  • У номінації «Класична зарубіжна література» перемогла книжка Мацуо Басьо  “Поезії”, видавництво “Веселка”)
  • У номінації «Сучасна зарубіжна література» перемогла книжка Хорхе Луїса Борхеса “Книга вигаданих істот”, “Видавництво Старого Лева”
  • У номінації «Місто-Харків» перемогла книжка Максима Розенфельда “Фасади. Харків”, видавництво “АССА”
  • Особливу відзнаку Харківського журі отримала книжка Алли Підлужної “Код Володимира Дахна”, видавництво “АВІАЗ”.
  • У номінації «Література для дітей віком від 0 до 9» перемогла книжка Оксани Були “Зубр шукає гніздо”, “Видавництво Старого Лева”
  • У номінації «Література для дітей віком від 10 до 12» перемогла книжка Ульфа Старка “Маленька книжка про любов”, “Видавництво Старого Лева”
  • У номінації «Підліткова література» перемогла книжка Яни Подосєльнік. Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів, видавництво “Artbooks”
  • У номінації «Біографія» перемогла книжка Леоніда Ушкалова. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди, видавництво “Дух і літера”
  • У номінації «Історія» перемогла книжка Оксани Кісь. Українські жінки у горнилі модернізації, видавництво “Клуб Сімейного Дозвілля”
  • У номінації «Місто-Київ» перемогла книжка Владислава Гриневича “Бабин Яр. Історія і пам'ять”, видавництво “Дух і літера”
  • Особливу відзнаку Київського журі отримала книжка Тараса Лозинського “Рушники Наддніпрянської України”, видавництво “Майстер книг”
  • У номінації «Український non-fiction» перемогла книжка Тимура Ворони “Стартап на мільйон. Як українці заробляють на технологіях”, видавництво “Vivat”
  • У номінації «Перекладений non-fiction» перемогла книжка Христі Фріланд “Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи”, видавництво “Наш формат”
  • У номінації «Навчальна, довідкова, професійна література» перемогла книжка Альберто Каїро “Функціональне мистецтво: вступ до інфографіки та візуалізації”, “Видавництво УКУ”
  • У номінації «Візуальна книга» переміг графічний роман Івана Франка, Міхая Тимошенка, Кирила Горішного “Герой поневолі”, видавництво “Леополь”
  • У номінації «Місто-Львів» перемогла книжка Катажини Котинської “Львів: перечитування міста”, “Видавництво Старого Лева”
  • Особливу відзнаку Львівського журі отримала книжка Ярини Винницької “Наречена”, видавництво “Terra Incognita”.

 Спеціальними гостями фестивалю були: Карл-Маркус Ґаус (Австрія), Пітер Х. Фогтдаль (Данія), Єелле Рюмер (Нідерланди), Ян Вагнер (Німеччина), Вітольд Шабловський (Польща), Щерек Зємовіт (Польща),  Дубравка Угрешич (Хорватія, Нідерланди), Каталін Доріан Флореску (Швейцарія) та ще понад 50 авторів з 25 країн світу.

неділю, 10 вересня 2017 р.

Найкращі екранізації української класики до Дня українського кіно

Найкращі екранізації української класики до Дня українського кіно

9 вересня — День українського кіно. З цієї нагоди ми підібрали 5 відомих вітчизняних екранізацій, які зняли за мотивами шедеврів нашої класики.

Ці фільми нагадують українським глядачам, що вітчизняна література може з геніальною легкістю опинитись на широких екранах та спонукати до перечитування видатних творів. Тож подивіться у цей день чудові кінострічки від видатних та безстрашних режисерів, які творили в умовах радянської та пострадянської цензури.

Тіні забутих предків
режисер Сергій Параджанов


 






«Тіні забутих предків» — український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії ім. Олександра Довженка. Це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Режисер про кінострічку говорив так:

«Фільм не з’явився на порожньому місці… Був великий класик Коцюбинський. Вражений красою Карпат, він створив своїх Ромео і Джульєтту, поетичну притчу про кохання. Пам’ятаєте картину Тіціана, на якій зображені дві жінки — „Любов земна і Любов небесна“. У моєму фільмі це — Марічка і Палагна».

Зйомки кінострічки здійснювалися у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість.


Наталка Полтавка
режисер Родіон Юхименко

 




«Наталка-Полтавка» — телефільм-опера відзнятий у 1978 році. Екранізація опери Миколи Лисенка, яку композитор написав, натхненний однойменною музичною драмою Івана Котляревського.

Основна дія кіноопери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерельною базою фільму є життя українського суспільства на початку XIX ст. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим та одруження з немилим. Твір «Наталка-Полтавка» вже давно став класикою української літератури, музики, театру, кіно.

Україна в огні
режисер Олександр Довженко

 






Фільм створено за мотивами кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», яку було заборонено Сталіним у 1944 році. Саме після виходу цього фільму у Довженка почалися серйозні ідеологічні проблеми з владою.

Режисер, створюючи багатогранну панораму історичних подій, не прикрашує дійсності. Він прямо говорить про існування героїзму, сили духу та патріотизму, про людей з дріб’язковими душами, боягузів та псевдопатріотів: «Душі у людей були маленькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя».

Камінний хрест
режисер Леонід Осика




За основу фільму взято прообраз Івана Дідуха, котрий залишав по собі камінний хрест. Саме це і зобразив Василь Стефаник в однойменному творі, спираючись на реальні факти та розповіді очевидців тих страшних і сумних подій в історії нашої країни.

У фільмі не дається ніякого пояснення, тим більше не робиться ніяких моральних висновків із цієї історії. Але досить чітко показано, як головний герой фільму трансформується із миролюбної людини у справжнісінького ката. Сценарій написав Іван Драч.

Чорна рада
режисер Микола Засєєв-Руденко

 




І завершує нашу п’ятірку український художній фільм «Чорна Рада», який знятий за однойменним романом письменника Пантелеймона Куліша. На екрани вперше вийшов навесні 2001 року. Фільм складається з 9-ти серій, його загальна тривалість становила 485 хвилин. З невідомих причин фільм обрізали і тепер тривалість становить 144 хвилин.

Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Богдана Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким. Кульмінацією запеклої політичної ворожнечі стає Чорна рада 1663 року. У фільмі присутні масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми. Відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для широкого кола глядачів.
 
Джерело: http://vsiknygy.net.ua/