Читач в бібліотеці

 

Хто говорить, що в бібліотеку ніхто не ходить, мабуть, сам забув, коли тримав книгу в руках.

А хто читає, не знає перешкод, щоб не завітати до бібліотеки.  Читаюча людина обов’язково знайде на полицях книгу, яка потрібна саме зараз, в цей період життя. Тим більше, що у фонді відділу є з чого вибрати.

Навіть сьогодні, не зважаючи на зовсім не квітневу погоду (холодно), до бібліотеки йдуть наші користувачі.

Дуже радіємо, коли до нас приходять мами з маленькими діточками. Це говорить про те, що мама сама читає і з маленького віку привчає свою дитину до книги.

Не хочу говорити про переваги читання над марнуванням часу з гаджетом в руках. Кожному своє. В мене так само, інколи, буває. Але пригадай, коли ти в останнє був, чи була в бібліотеці? Може якраз сьогодні ти знайдеш потрібну для себе книжку. Будь разом з тими, хто читає!

Нові книги відомої авторки

 

Тесс Ґеррітсен – американська письменниця китайського походження, лауреат численних премій в галузі літератури. Авторка бестселерів у жанрі медичного (про агента Джейн Ріццолі і медексперта Маурі Айлз) та романтичного трилера.

Письменниця народилася в каліфорнійському Сан-Дієго 12 червня 1953 року в родині китайського ресторатора. З дитинства мріяла стати професійною письменницею, але батьки схилила її до вибору кар'єри медика (бакалавр антропології в Стенфордському університеті та  диплом лікаря в університеті Каліфорнії). Разом з чоловіком відкрили приватну практику на Гаїті.

Будучи в декретній відпустці, подала своє коротке оповідання «Про вибір правильного Крек Сіда» на конкурс, який оголосив журнал «Гонолулу» і посіла перше місце.

Свою письменницьку кар’єру починала з романтичних трилерів, успіх яких був не дуже гучним, але вони принесли їй популярність. На їхнє написання авторку надихнули любовні романи, які вона читала, працюючи лікарем. Всього Тесс написала вісім романтичних трилерів.

Справжня слава прийшла після того, як вона спробувала поєднати свій лікарський досвід і творчість. З тих пір кожна нова її книга стає літературною сенсацією. Її романи перекладені більш ніж на 30 мов, виходять багатомільйонними тиражами по всьому світу і регулярно опиняються в списку бестселерів «Нью-Йорк Таймс».

Зараз письменниця з чоловіком і двома синами живе в містечку Кремден штату Мен. Від лікарської практики відійшла. Пише книги, грає на скрипці та доглядає за садом. 

Шанувальників творчості письменниці запрошуємо до відділу абонемента ознайомитися з новими книгами. Будь першим!

Що почитати? Нові книжки для вас.

 

Не має такої пори року, щоб не брати до рук цікаву книгу із захопливим сюжетом. Це він спонукає прожити життя головного героя. А якщо книжка нова, тай ще продовження раніше прочитаного… Важко утриматися від спокуси.

Саме для тебе, шановний читач, до нашого відділу надійшли нові книги. Саме у нас ти знайдеш твір за своїм уподобанням.

Це не все. Буде продовження.

«Андрій Лаговський» Агатангела Кримського: раціональне VS емоційне у романі

 

23 лютого учасники книжкового клубу «Пере(ПРО)читання» обговорили роман «Андрій Лаговський» Агатангела Кримського.  Своїми думками поділилася модераторка Марина Горбатюк:

«Було багато розмов навколо тем сексуальності, орієнтації, орієнталізму, патріотизму, хвороб епохи fin de siècle, інтертекстуальності тощо. 

Можна написати сухо: використали біографічний, імагологічний та ін. методи. Але літературознавчі терміни краще прибережу для наукових статей. Багато за що можна хвалити цей текст, але краще все ж висловлю, що не сподобалось:

 – дуже різкий перехід від першої частини, коли головний герой втікає від матері. Вона «темна», морально бридка й чужа йому жінка, вона принижується перед багатими дамами (=принижує і його), намагаючись вдавати з себе людину, якою не є. Він зневажає її за плазування – натомість їй достатньо дрібки уваги від «вищого товариства». І все б нічого, якби сам Лаговський не став таким же у другій частині. Він ідеалізує сімʼю, з якою зблизився. Вони вважають його диваком, «дитиною», хоча й на позір добре ставляться. Оболонка, може, й інакша, а суть одна: Лаговський поводиться так само, як матір, яку він за це зневажав. До того ж, він чудово усвідомлює свій суспільний статус у порівнянні зі Шмідтами;

 – одночасна схильність головного героя до істерії, імпульсивних слів/дій і аскетизму, інтровертивності викликала у мене дисонанс;

 – поет-математик. Математик-поет))))

Я вірю в те, що таке існує, звісно. Але історія описана з позиції гуманітарія. Сфера інтересів, від якої головний герой реально «горить» – гуманітарна. Бо й сам автор у тому розуміється краще. Ну, але то його воля робити Лаговського точником;

 – усі жіночі образи, окрім художниці (фактично, архетипний образ Касандри) – банальні, примітивні, нецікаві, хтиві. Натомість усі чоловіки освічені й класні. А хто не такий – про тих просто автор мало писав і не встиг розкрити.

Тазашо;

 – деякі елементи обірвані, деякі персонажі (для мене особисто) не дуже зрозуміло навіщо введені. Мені сподобалося, що немає однозначно позитивних і негативних героїв, це в дусі модернізму і тд. Але моментами все занадто ідеалістично: мати за 7 років втрачає бажання підлещуватись до вищого товариства (ніби ніколи й не було), стає «домашньою». Молодші Шмідти з щирою схильністю поновлюють спілкування з Лаговським. Особливо наївно виглядав момент, коли Костянтин і Аполлон розчулились від фотокартки з віршем Лаговського, хоча за кілька місяців до того Аполлон недбало закинув вірш, написаний головним героєм спеціально для нього.

Понаписувала тут різного. Хто дочитав – молодець. Ну і наостанок – гарна цитата з роману:

«…я вже додумався як слід до тієї немудрої істини, що людям любіш бачити поетичну тканину, а не ткальну машину, і що поетів краще зовсім не бачити або треба бачити не щодня, а хіба зрідка… ну, заходити до них, приміром, раз на рік, як ви оце й зробили. Лучче бачити самісінький естетичний їхній бік і не вглядатися й не знати того, що в них єсть спільнолюдське. В щоденній розмові, в щоденнім баченні, в щоденних відносинах поет неодмінно наскучить і набридне… наскучить іще тяжче навіть, ніж проста «прозаїчна» людина».

Матеріал із facebook-сторінки Марини Горбатюк.

Нові книги, на які варто звернути увагу

 

Радісна подія для нас і наших користувачів. У відділ абонемента надійшли нові видання, які підготовлені за сприяння Українського інституту книги, та призначені для поповнення бібліотечних фондів.

Розпочинаємо знайомство з новими надходженнями з творів сучасних українських авторів.

Береза, Роман. Билиці Карпатського краю  : для дітей від 15 до 18 років / Р. Береза ; Укр. ін-т книги. - Львів : Л-ра та мистец., 2024. - 222, [2] с.

Карпатський край, що віддавна вважався оазою переказів, легенд і билиць, постає у книзі як мальовничий куточок України, в якому досі живуть люди, наділені неймовірними можливостями, красою, силою і мужністю.
           Захопливі історії кохання, звитяги за щастя, містичні таємниці та несподівані відкриття, боротьба з підступністю і злом, яку ведуть персонажі оповідей, нерідко отримують неочікувану розв’язку.

Познайомившись з героями билиць, поринувши в колорит їхнього життя і побуту, посмакувавши багатством мови, кожен читач матиме непересічну нагоду переконатися в тому, яка барвиста, неповторна і незнищенна культура українського народу.

Гуменюк, Надія Павлівна. "Твоя навіки... " : [роман] / Н. Гуменюк ; худож.-оформлювач К. С. Дацюк ; Укр. ін-т книги. - Харків : Фоліо, 2024. - 317, [3] с. ; 22 см. - (Великий роман) (Книжки війни).

Самі небеса благословили їхнє кохання – Ліда Кушнірук і Михайло Чигрин змалечку були разом: у рідному селі, в Луцькій українській гімназії, у мріях і навіть у тюрмі, до якої їх запроторювали за український патріотизм. У в’язниці їх розділяла кам’яна стіна старовинного монастиря. Та ще страшнішою стала залізна завіса, по два боки якої вони опинилися. Ліду відправили до одного з таборів ГУЛАГу. Михайлова дорога пролягла через країни Європи аж до Австралії. Він часто опинявся на межі життя і смерті, та куди б не закинула його доля, зберігав подарований Лідою на прощання золотий перстеник і її листи, що стали його оберегом. Вони в цій книжці – як свідчення високої вірності своєму коханню і своїй Вітчизні.

Дереш, Любко. Погляд Медузи. Маленька книга пітьми  : [роман] / Л. Дереш ; Укр. ін-т книги. - Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2024. - 192, [4] с.

У грецьких міфах Медуза – невинна жертва насильства, яку боги перетворили на чудовисько й заслали на край світу. Кожен, хто бачив її, одразу ж від жаху перетворювався на камінь. Однак можна залишатися живим зовні, але заціпеніти всередині. Роман Любка Дереша «Погляд Медузи» – це багатоголоса історія про травму війни, від якої камʼяніють розум і серце, і про мандрівку до віддалених берегів несвідомого, де живе та зранена частина нас, яку ми самі вигнали поза очі.

        Осінь 2022-го, Україна в блекауті. Темрява, сирени й обстріли з боку Росії. І дзвінок із поганими новинами про Славка, який від літа на фронті. Дзвінок, що змінить життя усіх Славкових друзів, відкриваючи крок за кроком приховані почуття, зіштовхуючи кожного із пітьмою всередині: страхом, болем, провиною, відчуженістю. «Погляд Медузи» – багатовимірний «роман зі свідомістю» про пошуки світла у час, коли його єдиним джерелом залишаємось ми самі.

Кононенко, Євгенія. Нескінчені розмови : [есе] / Є. Кононенко ; Укр. ін-т книги. - Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2024. - 149, [3] с. : вкл. арк., іл.

Ідея цієї книжки народилася у авторки, після прочитання «Приватної книгозбірні» Борхеса, де висловлені думки великого мислителя про найславетніші літературні шедеври. Це видання така ж маленька бібліотека, що стала келією для письменниці, яка перечитує знакові книжки і пише про них, як про своє життя біженки у Франції. І свою культурну ідентичність. І культуру як нескінчену розмову, яка уривається, проектуючи на сучасні реалії рядки поезії Лесі Українки, коли від одного слова розкрилася в душі труна: «Мої друзі не витримують напруги діалогу, і протягом другого року війни я потрапляю у простір тих розмов, коли співрозмовник перебиває, уриває фразу, якщо в ній посягають на його світогляд. У просторі небажання йти до кінця. У просторі героїчної омани й боягузтва. У просторі бажання ідеалізувати своїх і демонізувати всіх без винятку чужих». Видання містить ілюстрації знакових літературних місць, які відкрила для себе авторка.

Корній, Дара. Чарівний звірослов українського міфу. Птахи / Д. Корній ; іл. С. Мудрої ; Укр. ін-т книги. - Харків : Віват, 2024. - 429, [3] с. : іл., кол. іл. ; 24 см. - (Оберіг).

Чарівна книжка – провідниця у світ птахів, реальних і витворених багатою уявою праукраїнців. Пернаті в’ють гнізда на липі біля хати й на горищі багатоповерхівки, у садках і парках, але передусім у казках, легендах, притчах, колядках, щедрівках і колискових. Вони можуть легко дістатися Ирію й відімкнути його ключами, постають творцями-деміургами та провісниками волі богів. Ці птахи пророкують долю цілих народів або ж просто через слова колискових і забавлянок допомагають мамі заспокоїти немовля.
          Зі сторінок книжки до вас прилине вогняний першоптах, якого праукраїнці називали Сокіл-Рід і вважали Творцем Усесвіту. Ви завітаєте в Райський сад помилуєтеся птахами-дівами, його мешканками...
          Гортаючи книжку, перед вами постане величезний і цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний звірослов, що його дослідила й опрацювала Дара Корній.

Лис, Володимир Савович. Чорнокнижник і дзвонар  : [роман] / В. С. Лис ; худож.-оформлювач К. Дацюк ; Укр. ін-т книги. - Харків : Фоліо, 2024. - 446, [2] с. ; 22 см. - (Великий роман).

Змальовуючи події XIV ст., роман «Чорнокнижник і дзвонар» занурює в атмосферу української минувшини, де нашим співвітчизникам доводиться долати війну, чуму та інші лиха, але водночас апелює до сучасних подій і реалій. Спостерігаючи за карколомними перипетіями життя його героїв – історичних осіб і вигаданих персонажів, читачі мають змогу поміркувати над вічними цінностями, актуальними й у сьогоденні. Автор ставить своїх героїв перед складними дилемами, змушуючи й нас замислитися над проблемою морального вибору та її наслідків і тим, що ж насправді є вирішальним у долі людини – Боже провидіння, збіг обставин, чиїсь дії чи її власні вчинки.

Лотоцька, Єва. Жінка роду мого : роман засновано на іст. і біограф. подіях / Є. Лотоцька ; Укр. ін-т книги. - Брустури : Дискурсус, 2024. - 281, [4] с.

Студентка Дарина Гаєвська досліджує власний родовід, розглядаючи старі фото й слухаючи історії про життя прабабці Ганни.

Це роман – сага про життя чотирьох поколінь на тлі історичних подій в Україні, що охоплюють 1928–2023 роки. Наша історія рухається по спіралі: ті ж вороги, що відібрали юність і свободу Ганни століття тому, розпочали широкомасштабну війну тепер, коли Дарина насолоджується студентськими роками. Зрештою, навіть відносно спокійне життя Дарининих бабусі й мами лише напозір благодатне, бо бути українцями під совєтською окупацією непросто, часом небезпечно.

Оберіг роду – сорочка, яку Ганна вишила в ГУЛАГу, – це символ мрії про волю і повернення додому.

Процюк, Степан Васильович. Пан. Роман про Євгена Чикаленка  / С. В. Процюк ; Укр. ін-т книги. - Брустури : Дискурсус, 2024. - 299, [4] с.

«Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені», – ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії.

 Хто ж він – цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує у своєму новому романі автор, прагнучи не лише занурити читачів у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину – Євгена Чикаленка.