Віртуальне перетинання двох українських геніїв.

      Цікавий факт в день народження

Миколи Васильовича Гоголя.

    Тарас Шевченко: «Перед Гоголем должно благоговеть как перед  человеком, одаренным самым глубоким умом и самою нежною любовью к людям! ...Наш Гоголь – истинный ведатель сердца человеческого. Самый мудрый философ! и самый возвышенный поэт должен благоветь перед ним как перед человеколюбцем! Я никогда не перестану жалеть, что мне не удалося познакомиться лично с Гоголем. Личное знакомство с подобным человеком неоцененно…», із листа до Варвари Рєпніної з Оренбурга 7 березня 1852 р. Це написано через два тижні після смерті Гоголя, про яку Шевченко тоді ще не знав. А 5 вересня 1857-го в Шевченковому Щоденнику звучать слова: «О Гоголь, наш безсмертний Гоголь!».

До речі, Шевченко знав про Гоголя більше і розумів його глибше, ніж нам відомо. Якось улітку 1859 р. в Переяславі зайшла мова про Миколу Васильовича з Андрієм Козачковським, і той згадував: «Він не співчував йому (Гоголю), за його словами, нездійсненні честолюбні мрії стали причиною його розумового розладу». Втім, те, що відомо, незаперечно свідчить, що до постаті та творчості  Гоголя Шевченко ставився з високим пієтетом.

    27 квітня 1861 р. повз будинок Тализіна в Москві (в якому жив і в 1852 р. помер Гоголь), по дорозі з Миколаївського вокзалу до храму Тихона  Амафунтського (на Арбатській площі) провезли домовину з прахом Шевченка. У 1909-у на  площі  було відкрито пам’ятник Гоголю.

 Ніколи раніше віртуальне перетинання двох українських геніїв не було таким близьким... Містика.

Матеріал взято із дослідження Володимира Мельниченка про М.В.Гоголя.