Простір слова

Простір слова

Відділа абонемента Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка є творчим салоном для багатьох читачів. Кожен хто сюди потрапляє отримує унікальну можливість поринути в світ книги, а книг тут понад 80 тисяч.

В такій атмосфері просто неможливо відмовитися від творчості. Клжен користувач, який приходить сюди ділиться своїми думками про прочитані книги, величезною купою емоцій та захопленою інтонацією розповідає про те, що сподобалось, ну і звичанйо те, що могло б бути іншим.

Відділ абонемента — це не лише простір книги, а і простір слова. А коли є такий простір, значить потрібно висловлюватися. 

Літературний клуб “Простір слова”, саме те зерно, яке проростає в стінах цього відділу. Можна читати своє, можна читати та обговорювати твори інших авторів, можна смакувати чай та спілкуватися про все. Вперше “Простір слова” відкриє свої таємниці 28 вересня о 19:00 під час загадкової вечірки до дня бібліотек “SunSet-вечір в бібліотеці”, чекаємо на вас з гарним настроєм і чудовою атмосферою, відділ абонемента — 1-й поверх. Захопіть з собою книгу, будемо читати осінь.

У Хмельницькому відбудеться І літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM»

У Хмельницькому відбудеться І літературно-перекладацький фестиваль «TRANSLATORIUM»

 

 

До початку фестивалю художнього перекладу в Хмельницькому залишилось 10 днів! У списку заявлених учасників фігурує близько 20 імен відомих перекладачів, літераторів та музикантів із Києва, Львова, Хмельницького, Тернополя та інших міст.

 

Хмельницький фестиваль «Translatorium» — це єдиний на сьогодні фестиваль в Україні, присвячений художньому перекладу, що відбудеться в Хмельницькому з 29 вересня по 1 жовтня 2017 року.

У фестивалі братимуть участь провідні перекладачі України, літератори, видавці, поети та музиканти. У списку учасників Марк Бєлорусець, Анна Вовченко, Остап Українець, Катя Поправка, Юрій Завадський, Гєник Бєляков та ін.

 

У програмі фестивалю — лекції про художній переклад у літературі та кіно, воркшопи з поетичного перекладу, зустрічі з книговидавцями, поетичні читання та музичні вечірки.

Хмельницький фестиваль «Translatorium» — це 3 дні, близько 20 гостей з різних куточків країни та майже 2 десятки подій.

«Ідея фестивалю полягає у створенні умовної перекладацької лабораторії (звідси й назва — Translatorium) та приверненні уваги мешканців міста до перекладу й літератури загалом. Нам дуже хочеться попрацювати з такою структурою, як університет, де студенти й викладачі почасти відірвані від загального літературного контексту сучасної України. Хочеться познайомити Хмельницький з цікавими літераторами й створити тут певний майданчик для діалогу», — говорить директорка фестивалю Таня Родіонова.

Організатори: перекладацька група «VERBація», а також активісти(-ки) з Хмельницького та Києва.

Головні локації фестивалю: Хмельницький національний університет, кав’ярня мовної школи «ОЛА», Книгарня «Є», моно-театр «КУТ», ДАХ — відкритий простір.
Дати проведення: 29 вересня — 1 жовтня.

У Львові відбувся 24 форум видавців

У Львові відбувся 24 форум видавців

Найбільший книжковий  захід в Україні відбувся 14-17 вересня на понад 80 локаціях у місті Лева.

 

Цьогоріч відвідувачі форуму мали можливість відвідати понад 800 літературних заходів, які проходили по різних локаціях міста. 

Як зазначають організатори, основною метою цьогорічного фестивалю було створення платформи для комунікації, яка в майбутньому спричинить зародження абсолютно нових бачень. Адже пошук нових ідей є абсолютно зрозумілим в сучасному світовому контексті, бо нові візії ставали дзеркалом (і навіть рушієм)  змін у суспільстві.

Також було обрано найкращі книги форуму видавців 2017.

Церемонія проходила у Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Цього року журі вирішило не присуджувати Гран-прі Форуму видавців. Натомість були визначені переможці в низці номінацій.

• У номінації «Класична українська література» перемогла книжка Івана Франка “Мойсей”, “Видавництво Львівського національного університету імені Івана Франка”
• У номінації «Сучасна українська проза» перемогла книжка Сергія Жадана “Інтернат”, видавництво “Meridian Czernowitz”
• У номінації «Сучасна українська поезія» перемогла “Антологія української поезії XX століття: від Тичини до Жадана” (упорядник Іван Малкович), видавництво “А-ба-ба-га-ла-ма-га”
• У номінації «Класична зарубіжна література» перемогла книжка Мацуо Басьо  “Поезії”, видавництво “Веселка”)
• У номінації «Сучасна зарубіжна література» перемогла книжка Хорхе Луїса Борхеса “Книга вигаданих істот”, “Видавництво Старого Лева”
• У номінації «Місто-Харків» перемогла книжка Максима Розенфельда “Фасади. Харків”, видавництво “АССА”
• Особливу відзнаку Харківського журі отримала книжка Алли Підлужної “Код Володимира Дахна”, видавництво “АВІАЗ”.
• У номінації «Література для дітей віком від 0 до 9» перемогла книжка Оксани Були “Зубр шукає гніздо”, “Видавництво Старого Лева”
• У номінації «Література для дітей віком від 10 до 12» перемогла книжка Ульфа Старка “Маленька книжка про любов”, “Видавництво Старого Лева”
• У номінації «Підліткова література» перемогла книжка Яни Подосєльнік. Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів, видавництво “Artbooks”
• У номінації «Біографія» перемогла книжка Леоніда Ушкалова. Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди, видавництво “Дух і літера”
• У номінації «Історія» перемогла книжка Оксани Кісь. Українські жінки у горнилі модернізації, видавництво “Клуб Сімейного Дозвілля”
• У номінації «Місто-Київ» перемогла книжка Владислава Гриневича “Бабин Яр. Історія і пам'ять”, видавництво “Дух і літера”
• Особливу відзнаку Київського журі отримала книжка Тараса Лозинського “Рушники Наддніпрянської України”, видавництво “Майстер книг”
• У номінації «Український non-fiction» перемогла книжка Тимура Ворони “Стартап на мільйон. Як українці заробляють на технологіях”, видавництво “Vivat”
• У номінації «Перекладений non-fiction» перемогла книжка Христі Фріланд “Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи”, видавництво “Наш формат”
• У номінації «Навчальна, довідкова, професійна література» перемогла книжка Альберто Каїро “Функціональне мистецтво: вступ до інфографіки та візуалізації”, “Видавництво УКУ”
• У номінації «Візуальна книга» переміг графічний роман Івана Франка, Міхая Тимошенка, Кирила Горішного “Герой поневолі”, видавництво “Леополь”
• У номінації «Місто-Львів» перемогла книжка Катажини Котинської “Львів: перечитування міста”, “Видавництво Старого Лева”
• Особливу відзнаку Львівського журі отримала книжка Ярини Винницької “Наречена”, видавництво “Terra Incognita”.
  
  

 Спеціальними гостями фестивалю були: Карл-Маркус Ґаус (Австрія), Пітер Х. Фогтдаль (Данія), Єелле Рюмер (Нідерланди), Ян Вагнер (Німеччина), Вітольд Шабловський (Польща), Щерек Зємовіт (Польща),  Дубравка Угрешич (Хорватія, Нідерланди), Каталін Доріан Флореску (Швейцарія) та ще понад 50 авторів з 25 країн світу.

Найкращі екранізації української класики до Дня українського кіно

Найкращі екранізації української класики до Дня українського кіно

9 вересня — День українського кіно. З цієї нагоди ми підібрали 5 відомих вітчизняних екранізацій, які зняли за мотивами шедеврів нашої класики.

Ці фільми нагадують українським глядачам, що вітчизняна література може з геніальною легкістю опинитись на широких екранах та спонукати до перечитування видатних творів. Тож подивіться у цей день чудові кінострічки від видатних та безстрашних режисерів, які творили в умовах радянської та пострадянської цензури.

Тіні забутих предків
режисер Сергій Параджанов

 

 

«Тіні забутих предків» — український художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії ім. Олександра Довженка. Це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Режисер про кінострічку говорив так:

«Фільм не з’явився на порожньому місці… Був великий класик Коцюбинський. Вражений красою Карпат, він створив своїх Ромео і Джульєтту, поетичну притчу про кохання. Пам’ятаєте картину Тіціана, на якій зображені дві жінки — „Любов земна і Любов небесна“. У моєму фільмі це — Марічка і Палагна».

Зйомки кінострічки здійснювалися у справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Івано-Франківської області. Саме тут Михайло Коцюбинський написав свою повість.

Наталка Полтавка
режисер Родіон Юхименко

 

 

«Наталка-Полтавка» — телефільм-опера відзнятий у 1978 році. Екранізація опери Миколи Лисенка, яку композитор написав, натхненний однойменною музичною драмою Івана Котляревського.

Основна дія кіноопери відбувається в Україні на Полтавщині. Джерельною базою фільму є життя українського суспільства на початку XIX ст. У фільмі розповідається про розлуку дівчини з коханим та одруження з немилим. Твір «Наталка-Полтавка» вже давно став класикою української літератури, музики, театру, кіно.

Україна в огні
режисер Олександр Довженко

 

 

Фільм створено за мотивами кіноповісті Олександра Довженка «Україна в огні», яку було заборонено Сталіним у 1944 році. Саме після виходу цього фільму у Довженка почалися серйозні ідеологічні проблеми з владою.

Режисер, створюючи багатогранну панораму історичних подій, не прикрашує дійсності. Він прямо говорить про існування героїзму, сили духу та патріотизму, про людей з дріб’язковими душами, боягузів та псевдопатріотів: «Душі у людей були маленькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя».

Камінний хрест
режисер Леонід Осика

 

За основу фільму взято прообраз Івана Дідуха, котрий залишав по собі камінний хрест. Саме це і зобразив Василь Стефаник в однойменному творі, спираючись на реальні факти та розповіді очевидців тих страшних і сумних подій в історії нашої країни.

У фільмі не дається ніякого пояснення, тим більше не робиться ніяких моральних висновків із цієї історії. Але досить чітко показано, як головний герой фільму трансформується із миролюбної людини у справжнісінького ката. Сценарій написав Іван Драч.

Чорна рада
режисер Микола Засєєв-Руденко

 

 

І завершує нашу п’ятірку український художній фільм «Чорна Рада», який знятий за однойменним романом письменника Пантелеймона Куліша. На екрани вперше вийшов навесні 2001 року. Фільм складається з 9-ти серій, його загальна тривалість становила 485 хвилин. З невідомих причин фільм обрізали і тепер тривалість становить 144 хвилин.

Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Богдана Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким. Кульмінацією запеклої політичної ворожнечі стає Чорна рада 1663 року. У фільмі присутні масштабні батальні сцени, мальовничі національні костюми. Відомі й улюблені актори роблять фільм привабливим для широкого кола глядачів.

 

Джерело: http://vsiknygy.net.ua/ 

 

 

 

 

 

 

 

Вийшов друком новий роман Сергія Жанада "Інтернат"

Вийшов друком новий роман Сергія Жанада "Інтернат"

“Інтернат”, що вийшов друком у видавництві Meridian Czernowitz, розповідає про те, як змінилося життя людей, коли на Сході України почалась війна

Презентація роману відбулася 22 серпня у Харкові. 

За словами письменника, “інтернат – це одна з локацій роману, але водночас це ще й метафора, метафора світовідчуття, метафора загубленості, недолюбленості врешті-решт”.

“…Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь, – ідеться в анотації. – Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі… Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…”

На думку Жадана, цю книгу добре було б прочитати людям, які ніколи не були на українському Сході, які складають своє враження про Донбас та українсько-російську війну суто з повідомлень ЗМІ та загальних настроїв у соціальних мережах, а також “тим, хто готовий за електоральними відсотками побачити живі обличчя”.

Наступні презентації роману відбудуться:

• 9 вересня – на VIII Міжнародному поетичному фестивалі Meridian Czernowitz у Чернівцях,
• 13 вересня – в Зеленому театрі в Одесі;
• 15 вересня у львівському Оперному театрі в рамках Форум видавців.

“Інтернат” – четвертий роман Жадана і перший – про війну на Сході.
Нагадаємо, про закінчення роботи над новим романом Жадан заявив 1 березня цього року.

“Дорогі брати і сестри. З сердечною втіхою й душевним трепетом повідомляю, що сьогодні, 1 березня 2017 року, поставив останню крапку в своєму новому романі. 464 тисяч знаків (із пробілами). Шукайте цього року в книгарнях України”, – написав Сергій Жадан на своїй сторінці у “Фейсбуці”.

Перед тим в інтерв’ю ЗМІ Жадан відзначав, що в українській літературі останнім часом з’явилося чимало творів на тему війни (“можу згадати роман Євгена Положія “Іловайськ” – унікальна робота, коли Женя брав інтерв’ю у декількох десятків наших хлопців, які були в Іловайську, і написав про це книгу; можна згадати книгу Сергія Лойка “Аеропорт” – це дійсно подія, там можна по-різному ставитися до художніх якостей книги, але що це подія, це важливо, мені здається, це очевидно”).
“Інша справа, ну так, поки не з’явився у нас український Ремарк, Хемінгуей”, – констатував Сергій Жадан.

Після випаду проросійського політика Віктора Медведчука на свою адресу Жадан заявляв: “Пане Медведчук, цілком можливо, що ця війна не дала (поки що) Україні свого Гемінгвея, але вона напевне дала Росії свого Гітлера. Можливо, в нього за вікном нині 1939-й, можливо, 1940-й, цілком можливо навіть, що він готується до свого 1941-го. Але річ у тім, що історія кожного Гітлера так чи інакше завершується 1945-м. Це вам будь-який Гемінгвей скаже”.