Про Україну і українців
(Нові книги надійшли у відділ абонемента від Українського інституту книги за
Програмою поповнення бібліотечних фондів)
Андрухович, Софія.
Амадока :
роман / С. Андрухович. - Львiв : Вид-во Старого Лева, 2020. - 830 с.
Понівечений в одній із гарячих
точок на Сході України, герой роману тільки дивом залишився живим. Це сумнівна
втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яті: чоловік не
пам’ятає ні свого імені, ні звідки походить, не пригадує жодної близької
людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить
жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів
забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомості,
зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Європі озеро
було розташоване на території сучасної України, але раптово і цілковито зникло.
Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі
культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською
Катастрофою Східної Європи і знищенням української інтеліґенції в часи
сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь
під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яті? Чи здатні любов
і терпіння дати змогу торкнутися свідомості іншої людини?
Вовк, Ірина Олегівна.
На щиті. Спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.] / І. О. Вовк ; худож.-оформлювач О.
А. Гугалова. - Харків : Фоліо, 2020. - (Хроніка).
[Т. 1] : Іловайськ. - 2020. - 480 с. : іл., фот.
Спогади про загиблих українських
вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки
російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба
людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих,
їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив
найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут. У виданні використані фотоматеріали
з родинних архівів.
Перша частина тритомника відтворює
в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й
сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у
гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в
Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже
належать новітній історії.
Вовк, Ірина Олегівна.
На щиті. Спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.] / І. О. Вовк ; худож.-оформлювач О.
А. Гугалова. - Харків : Фоліо, 2020. - (Хроніка).
[Т. 2] : Донецький аеропорт. - 2020. - 574 с. : іл.,
фот.
Друга
книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни
чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого
імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає
«символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.
Вовк, Ірина Олегівна.
На щиті. Спогади родин загиблих воїнів : [у 3 т.] / І. О. Вовк ; худож.-оформлювач О.
А. Гугалова. - Харків : Фоліо, 2020. - (Хроніка).
[Т. 3] : Дебальцеве. - 2020. - 608 с. : іл., фот.
Третя книга тритомника — оповіді
про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі
зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв
Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль». Вояки
оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми
не змарнували історичного шансу незалежності.
Горіха Зерня, Тамара.
Доця :
[роман] / Т. Горіха Зерня. - Київ : Білка, 2020. - 288 с. : іл. - (Книга року
2019).
Книга про любов. У ній немає
жодного слова на "лю...", але вона про любов. Про магію справжню, від
роду і кореня. І ще про відвагу. Про безумовну відвагу знайти своє, впізнати його,
впертися руками і ногами і нікому не віддати. Свій дім, свою батьківщину, своє
серце, своє право ходити з високо піднятою голово.
Події роману розгортаються
навесні-влітку чотирнадцятого року у Донецьку. Донбас - це точка обнуління,
місце сили, де прозвучали найважливіші запитання. І тільки там заховані
потрібні відповіді. Та де все починалося, там все і завершиться, коли історія
пройде чергове коло, і вічний змій Уроборос знову вкусить себе за хвіст. Саме
тут героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії - і саме тут зібрала уламки
життя заново, віднайшла новий смисл і нову опору. Крок за кроком читач
спостерігає процес трансформації, переродження гречкосія у воїна.
Ця книга назавжди змінила того, хто
її написав, і змінить кожного, хто її прочитає. Бо війна - це коли ти їси
землю. І що важливіше, коли годуєш землею.
Костенко, Ліна Василівна.
Скіфська одіссея : поема-балада / Л. В. Костенко. - Київ : Либідь,
2020. - 256 с. : іл.
Герой
поеми-балади Ліни Костенко «Скіфська одіссея» – молодий Грек з Ольвії – два з
половиною тисячоліття тому рушив у плавання Дніпром-Борисфеном у напрямку
майбутнього Києва, пізнаючи грецький і скіфський світи Припонтиди. А це був і
час народження Європи серед мурів Афін. У поемі, написаній іскрометно й
іронічно, постає багатостолітня – реальна й міфічна – стихія творення України
на стику західної і східної цивілізацій, а сама Україна бачиться як невід’ємна
частина середземноморської культури. Ця поема набуває особливої гостроти
сьогодні, оскільки з анексією Криму Росія відібрала також античне минуле
України, перетворивши сонячну землю мандрів Геродота на зону зненависті й
мілітаризму. Культурологічні аспекти поеми коментуються в Енциклопедії
«Скіфської одіссеї». Книжку оформлено офортами художника і майстра
скіфсько-грецького ленд-арту Володимира Бахтова.
Для широкого читацького загалу.