Вірменія- колиска талантів
і молитви
Сьогодні у відділі абонементу за чашкою ароматного чаю відбулась
цікава та захоплююча віртуальна подорож Вірменією. Учасники, а це підопічні
відділу денного перебування для осіб поважного віку комунального центру
«Турбота» мали змогу познайомитися з однією з найдавніших цивілізацій - Вірменією.
Це дивовижна країна зі своїми таємницями. Познайомилися з її незвичайною природою і ще більш
незвичайними пам’ятками, з великими і відомими людьми, яких вона подарувала
світу. Пізнавали цю стародавню країну зі
складною долею та гостинним кавказьким характером ближче через давні самобутні
традиції та культуру: кам’яні різьблені стели хачкари, храм книжок Матенадаран,
бойові танці «Кочари», «Ярхушта», вірменський найстародавніший інструмент
«дудук», музика якого була визнана шедевром світової нематеріальної культурної
спадщини ЮНЕСКО. Згадали і про всесвітньо відомих людей, колискою яким стала
Вірменія- композитора Арама Хачатуряна, кінорежисера, сценариста, одного з
представників хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова (Саркіс
Параджанян), французького шансоньє, композитора, поета, національного героя
Вірменії, чиє ім’я звучить в Залі слави пісенних авторів Шарля Азнавура (Шахнур
Вахінаг Азнавурян).
Вірменія- країна гордих і
мужніх людей. Як і Україна- в боротьбі вона
втрачала найкращих своїх людей. Сергій Нігоян, вірменин за народженням,
українець за покликанням – віддав своє життя під час Євромайдану у січні 2014
року. Вірмени і сьогодні у складі
Інтернаціонального легіону стоять на захисті нашої держави. Вірменія знає ціну
свободи, бо, як і Україна, пройшла через геноцид, голод, вбивства,тортури.
Ми-різні народи, але нас об’єднують людські взаємини, які виступають справжнім
двигуном толерантності, обмін культурними традиціями та економічне
співробітництво. В умовах війни Буковина, а зокрема Чернівці, стала прихистком
для вірмен, що проживали в Донецькій, Луганській областях. Каріне Бабаян,
підопічна КЦ «Турбота» не стримувала сліз під час нашої віртуальної мандрівки.
Вона розповіла про свої спогади та мрії потрапити знову на історичну
Батьківщину. Сподіваємось, так і станеться в недалекому майбутньому. А поки що
живемо і робімо все можливе і неможливе для нашої Перемоги.