Вірменія- колиска талантів і молитви

Сьогодні у відділі абонементу за чашкою ароматного чаю відбулась цікава та захоплююча віртуальна подорож Вірменією. Учасники, а це підопічні відділу денного перебування для осіб поважного віку комунального центру «Турбота» мали змогу познайомитися з однією з найдавніших цивілізацій - Вірменією. Це дивовижна країна зі своїми таємницями. Познайомилися  з її незвичайною природою і ще більш незвичайними пам’ятками, з великими і відомими людьми, яких вона подарувала світу.  Пізнавали цю стародавню країну зі складною долею та гостинним кавказьким характером ближче через давні самобутні традиції та культуру: кам’яні різьблені стели хачкари, храм книжок Матенадаран, бойові танці «Кочари», «Ярхушта», вірменський найстародавніший інструмент «дудук», музика якого була визнана шедевром світової нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Згадали і про всесвітньо відомих людей, колискою яким стала Вірменія- композитора Арама Хачатуряна, кінорежисера, сценариста, одного з представників хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова (Саркіс Параджанян), французького шансоньє, композитора, поета, національного героя Вірменії, чиє ім’я звучить в Залі слави пісенних авторів Шарля Азнавура (Шахнур Вахінаг Азнавурян).

  Вірменія- країна гордих і мужніх людей. Як і Україна- в боротьбі вона  втрачала найкращих своїх людей. Сергій Нігоян, вірменин за народженням, українець за покликанням – віддав своє життя під час Євромайдану у січні 2014 року. Вірмени і сьогодні  у складі Інтернаціонального легіону стоять на захисті нашої держави. Вірменія знає ціну свободи, бо, як і Україна, пройшла через геноцид, голод, вбивства,тортури. Ми-різні народи, але нас об’єднують людські взаємини, які виступають справжнім двигуном толерантності, обмін культурними традиціями та економічне співробітництво. В умовах війни Буковина, а зокрема Чернівці, стала прихистком для вірмен, що проживали в Донецькій, Луганській областях. Каріне Бабаян, підопічна КЦ «Турбота» не стримувала сліз під час нашої віртуальної мандрівки. Вона розповіла про свої спогади та мрії потрапити знову на історичну Батьківщину. Сподіваємось, так і станеться в недалекому майбутньому. А поки що живемо і робімо все можливе і неможливе для нашої Перемоги.