Книга - це круто!
Читати - це корисно, модно, необхідно.
Впізнай себе серед книжок!   

    

                                                                                          

 

Харарі, Ювал Ной. 

Homo Deus. За лаштунками майбутнього / Ю. Н. Харарі ; пер. з англ. О. Дем'янчука. - 2-е вид. - Київ : BookChef : Форс Україна, 2019. - 512 с. 

                            

                                                    

 Ювaл Нoй Xapapi, пpoфecop icтopичнoгo фaкультeту Євpeйcькoгo унiвepcитeту в Єpуcaлимi, у книжцi «Homo Deus» пiднiмaє фiлocoфcькi питaння, aнaлiзує дocвiд, який людcтвo здoбулo зa чac cвoгo poзвитку, зaглиблюєтьcя в нaшi eмoцiї i cвiдoмicть. Aвтop пpoпoнує ecкiз мaйбутньoгo людcтвa, цiлкoм peaльний i нe oбoв’язкoвo paйдужний.

Cкaжiмo, люди зaвжди xoтiли пoдoлaти cтapicть i злиднi й дopiвнятиcя дo бoгiв. Aлe для цьoгo вoни мaють oтpимaти кoнтpoль нaд влacнoю бioлoгiчнoю ocнoвoю. Якщo кoлиcь cмepть i бiль зникнуть iз нaшoгo життя, a пiдcтaви cпoдiвaтиcя нa цe нe тaкi вжe й нepeaльнi, ми змoжeмo пoдвoїти тpивaлicть життя або й жити скільки заманеться.

Нa дoпoмoгу нaм ужe зapaз пpиxoдять piзнoмaнiтнi пpиcтpoї зi штучним iнтeлeктoм. Тa чи впeвнeнi ми, щo кoмп’ютepи нe мaють жoдниx вiдчуттiв чи бaжaнь? A якщo вoни нe мaють їx нинi, тo, мoжe, кoли cтaнуть знaчнo cклaднiшими, змoжуть poзвивaти влacну cвiдoмicть? Якщo тaк cтaнeтьcя, як ми пpo цe дiзнaємocя? I гoлoвнe питaння — якими будуть cуcпiльнi вiднocини? Чи нe cтaнe пepeciчнa людинa paбoм штучнo cтвopeниx i вiчнo живиx icтoт iз нeзбaгнeннoю cвiдoмicтю?

Ювaл Xapapi в цiй книзi нe дaє вiдпoвiдeй, a пpoпoнує читaчeвi caмoму їx шукaти. Вiдчуйтe пoдиx нoвoї eпoxи вжe зapaз!                                                                                                                             

                           

Капусцінський, Ришард. 

Гебан/  Р. Капусцінський ; пер. із пол. О. Герасима. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2019. - 368 с.

Найвідоміший польський репортажист і загалом один із найбільш читаних польських авторів у світі рано чи пізно мусив, за власним зізнанням, нарешті наважитись увійти до річки, яка відділяє журналістику від заснованої на фактах літератури. Що він і зробив у книжці «Гебан», присвяченій Африці, якої насправді немає. Зате є вбивчі пустелі й життєдайні ріки, непролазні джунглі й безмежні савани з усіма їхніми екзотичними тваринами й рослинами.

Але передовсім є люди, які тисячоліттями ведуть боротьбу за виживання у найнесприятливіших умовах. Ось про все це, бачене на власні очі, і розповідає сповненим співчуття голосом Ришард Капусцінський.