Цікаві факти про мову

1. Ю. Кавада вбачає подібність між мовою і тканиною, адже їхня функція – «одягання». У тканину загортають оголену людину (наприклад, новонародженого), а слово дає людині ім’я (їй та речам, що її оточують), «одягаючи» її.  Дослідник пов’язує цей процес із поширеними в європейських мовах словами текст (ще текстиль), що походить з латинської textere – ткати.

2. ЮНЕСКО стверджує, що із 7000 світових мов 2500 уже зникли або знаходяться під загрозою вимирання. Щотижня у світі зникає по одній мові.

3. Найбільшою кількістю мов перекладені Біблія та «Дон Кіхот» М. Сервантеса.

4. Слово «мама» майже у всіх мовах світу починається з літери «м».

5. Деякі вчені стверджують, що існує явище вибухової хвилі звукової енергії вимовленого. Спираючись на дослідження про вплив слова на воду (а в людському мозку приблизно 80% води), на зв’язок підсвідомости зі свідомістю, торкаючись проблеми милозвучності як здатності носія мови створювати приємний для оточення потік звукових хвиль, Д. Пташка на конкретних прикладах показує вплив вибухової звукової хвилі на формування засад світосприйняття, стимулює пізнавати закони світобудови, дбати про своє духовне життя, вчить дбайливо ставитися до Слова. Приміром, в українців є команда Струнко!, а в росіян – Смирно! Перше слово означає випрямитися, як струна, а друге – поводитися сумирно, бути покірним, слухняним.

6. Інтенсивне просування в будь-яку країну чужої для неї мови є актом мовної агресії, яка руйнує цілісність національного біополя і підриває його життєспроможність (Олександра Сербенська).

7. Українська мова, як і всі інші мови світу, має притаманні саме їй особливості звукового ладу. Наприклад, звукосполучення фр на початку слова – ознака лише запозичених лексем (фрагмент, фраза, фрукт), кінцеве аж – так само (ажіотаж, пасаж, колаж).

8. Більшість літер старослов’янської (кириличної) абетки є повноцінними, абстрактними за своїм значенням, словами (особливо у першій частині азбуки). Переважно це лексеми, пов’язані з процесами пізнання, мислення та мовлення. Слова абетки послідовно поєднуються в малі групи й утворюють смислові сполуки: глагол добро єсть – слово – це надбання.

Старослов'янська абетка

9. Мови жестів мають територіальні розбіжності. Так, наприклад, у Великобританії та Франції використовують різні жести.

10. Есперанто – єдина штучна мова, якою володіють близько 2 млн осіб. Її створив польський окуліст Людвік Лазар Заменгоф, який взяв собі псевдонім Д-р Есперанто, що означало «той, хто має надію». Ще у 10-річному віці Людвік написав драму «Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах», адже вважав, що головною причиною непорозумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Граматика есперанто претендує на звання найпростішої, адже в ній всього 16 правил.

11. У гортані повітря з легень скеровується так, що дає фонацію – злиття енергії м’язів і повітряного потоку, потрібне для створення голосу, властивого людині.

12. Мова суахілі стала всесвітньо відомою завдяки мультфільму «Король Лев». Наприклад, Сімба означає «лев», Рафіка – «друг», Пумба – «простак». А знаменита пісня «Акуна Матата»  перекладається, як «Немає турбот». Суахілі чудово розуміють жителі Східної Африки, нею говорять від 50 до 150 млн осіб (хоча рідною є лише для 15 млн осіб).

13. Деніел Еверетт стверджує, що спершу людина винайшла символи, а від них залишався один крок до мови. Він ставить читачам своєї книжки логічне запитання: «Але як усе це вдалося зробити людям, тоді як інші тварини цього не змогли?». Далі дає відповідь: «Усі людські винаходи й мову гарантовано і вдосконалено людським мозком».

14. Мови світу, іноді дивують своєю образністю. Наприклад, всім нам відомий значок @ в нас називається «собачкою». На івриті це «штрудель», а в чеській і словацькій мові – «оселедець під маринадом». Хоча найчастіше значок @ в світі називають «мавпочка».

15. «Найдовший» алфавіт у кхмерській мові (Камбоджа), він налічує 74 літери; найменше букв у ротокас, якою спілкуються жителі тихоокеанського острова Бугенвіль. До того ж, наголос у цій мові не має значення.

16. Згідно з книгою рекордів Гінеса, найскладнішою мовою є абазинська.

Джузеппе 

Меццофанті 

17. Найвідомішим поліглотом в історії, здібності якого були задокументовані, є італійський кардинал Джузеппе Меццофанті (1744–1849).

Він знав до 100 мов світу, причому в розмові спокійно міг переходити з китайської на арабську, з англійської на давньоєврейську або російську тощо.

18. Американські психологи з’ясували, що люди, які розмовляють, скажімо, англійською та іспанською, по-різному відчувають біль. Зокрема це можна пояснити неоднаковими можливостями мови до передачі різних негативних емоцій, відчуттів.

19. Однорічні діти, які ще не вміють говорити, здатні розрізняти мови : якщо дві людини вимовляють незнайомі звуки, немовлята усвідомлюють, що ці двоє користуються мовою, хоча вона й відрізняється від тієї, якою розмовляють їхні батьки.

20. Споконвічно українській мові не були притаманні слова, які починалися на літеру «а».

21. Майже половина населення Землі розмовляє двома та більше мовами.

22. У мові ескімосів для найменування снігу існує більше 20 слів.

23. Слово «set» в англійській має 464 трактування.

24. Українська мова налічує близько 256 ти

сяч слів. Найбільше слів в українській мові починається на літеру «П», а найменш уживана – «Ф».

25. «Заповіт» Т. Шевченка перекладено 147 мовами.

 

У фонді відділу абонемента є чимало цікавих наукових та науково-популярних мовознавчих праць. Рекомендуємо звернути увагу на такі видання:

Еверетт, Деніел.

Походження мови. Як ми навчилися говорити / Д. Еверетт ; пер. з англ. Г. Шпак. Київ : Наш формат, 2019. 344 с.

Автор книжки стверджує, що мови мають між собою менше спільного, ніж відмінного. Вони поступово розвинулися з окремих культур, одночасно об’єднуючи людей у тісні спільноти та пристосовуючись до їхніх потреб. Коли люди навчилися говорити? Якою була перша мова? Як розвивалися мови світу? Звідки "прийшла" граматика? Відповіді на ці та інші запитання шукайте на сторінках книжки.

Сербенська, Олександра Антонівна.

Голос і звуки рідної мови / О. А. Сербенська. Львів : Апріорі, 2020. 280 с. 

Тут викладено матеріал, що поглиблює знання з фонетики та фонології, розширює обрії бачення природи усного мовлення; подано відомості про людський голос; розкрито значення важливих елементів комунікації, пов’язаних із поняттями слухати – чути – мовчати тощо.

Використано матеріали з відкритих джерел.