четвер, 20 грудня 2018 р.

Книги для чарівного зимового настрою

Зима – не тільки найзатишніша пора року, а й найбільш книжкова пора. Думаю, багато хто зі мною погодиться: холодний зимовий вечір найкраще присвятити приємній книзі. Загорнутися у тепле одіяло, зігрітися ароматним напоєм, поласувати чимось смачненьким і зануритися у захопливу історію. Але яку книгу обрати? 

Пропоную вам добірку «зимових» книг на будь-який смак.

Чарльз Діккенс «Різдвяна історія»

Нетлінна класика і, мабуть, «найзимовіша» книга. Історія старого скнари Скруджа, людини, чий сенс життя – гроші. Цей похмурий чоловік відмовляється розуміти, чого люди так чекають на Різдво і так йому радіють. Відпочивають, не працюють – яка ж з того вигода? Благодійники навколо, так і хочуть здерти грошики! Ще й клерк відпрошується додому ... Як же це все огидно!
Буркотун Скрудж вирушає додому навіть не здогадуючись, які гості там чекають на нього і як за одну ніч перевернеться його життя... Це не тільки ідеальна книга для створення святкової атмосфери, а й можливість зробити для себе корисні висновки. Сніг за вікном, міцний чорний чай з лимоном і «Різдвяна історія» – кращий рецепт для зимового вечора.

Микола Гоголь «Ніч перед Різдвом»

Ще одна улюблена класика. Містична і дуже атмосферна історія про українське село напередодні Різдва. Про коваля Вакулу, якому терміново потрібно добути царицині черевички для своєї коханої Оксани; про чорта, який вкрав місяць з неба; про таємничу Солоху, яка у мішках ховає людей і всяку нечисть, про тих, хто у тих мішках сидить...
Знайома всім історія, цікава і така рідна. Пронизана українськими традиціями, вона створює святковий настрій. Колядка, чашка теплого узвару і «Ніч перед Різдвом» створять справжнє диво.

«Львів. Смаколики. Різдво»

Це збірник оповідань українських авторок – Вікторії Гранецької, Дари Корній, Тетяни Белімової, Ніки Нікалео та інших.
Кожен новий твір у книзі переповнений романтикою, любов'ю, вірністю і вірою в народження нового життя. Вся книга просто просякнута духом саме того новорічного, різдвяного Львову. З площі Ринок в одному оповіданні ви можете перенестись в затишну кав’ярню, де за філіжанкою гарячої кави почуєте історію життя з перших вуст. 

Надія Гербіш «Теплі історії до кави»

У цій книжці зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів. Герої цих історій - прості жителі звичайних містечок, загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави - хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятки, на дні яких і збереглися ці історії. 

                Надія Гербіш «Теплі історії до шоколаду»

Надихнути, втішити, додати солоду й радості. Ця книжка – збірник добрих, теплих, шоколадних, цілющих слів. Тут містяться історії про різних людей, життя, любов, слова, дружбу, смуток, пошуки, усміх, подорожі, домашню випічку, міста, кутові будинки, про велосипеди, кіно й картини, про музику, лікарні, студентів, книжки, про неосвітлені вулиці й старі листи, маленькі дрібниці й великі зміни. І дуже хочеться, щоби читаючи цю книжку, ви усміхалися. 

Орхан Памук «Сніг»

Чомусь з «дорослих» книг про зиму першою згадується «Сніг» нобелівського лауреата Орхана Памука: чи то через назву, чи то через таємницю, яку повинен розкрити молодий журналіст, замкнений снігопадом в маленькому старовинному турецькому містечку, де відбуваються дивні самогубства. «Він подивився на небо, яке, почавши темніти, здавалося ще світлішим, і побачив сніжинки, – стаючи все більшими і більшими, вони кружляли на вітрі не як ознаки наближення біди, а як знаки щастя і радості з далекого дитинства».

“13 різдвяних історій”

Кілька років тому у Видавництві Старого Лева вийшла збірка різдвяних оповідань. Серед авторів опинилися найвідоміші представники сучасного укрліту: Ірена Карпа, Андрiй Бондар, Андрiй Курков, Галина Вдовиченко, Дзвiнка Матiяш, Костянтин Москалець, Лариса Денисенко, Мар’яна Савка, Марiанна Кiяновська, Оксана Луцишина, Сергiй Жадан, Софія Андрухович, Христя Венгринюк. Книжка являє собою коктейль розповідей різноманітної тематики і настрою, об’єднує які, хіба що, Різдво, при цьому висвітлене не завжди у позитивному сенсі. Реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, заховані під однією палітуркою і несуть роздуми, розраду і, той самий, заповітний різдвяний настрій.


пʼятницю, 14 грудня 2018 р.

Книги чекають на вас!

Гавальда Анна "Розрада"
Роман "Розрада" вийшов друком 2008 року. Шарль Баланда - успішний архітектор. Живе у Парижі з дружиною та її донькою. Він багато працює, рідко буває вдома. І все у нього нібито добре: і кар'єра, й особисте життя. На сюрпризи долі вже годі сподіватися. Аж раптом Шарль знаходить лист - лист із минулого, про яке він заборонив собі думати. З листа він дізнається про смерть матері колишнього друга. Шарль не бачив її понад двадцять років. Цей лист вщент руйнує його усталене життя, занурюючи у жахливу депресію. Та невдовзі давні, майже забуті почуття до цієї померлої жінки приводять його до іншої, реальної, живої... і життя набуває нового сенсу...


Буковські Чарльз "Сендвіч із шинкою"
«Сендвіч із шинкою» - четвертий роман Буковскі й тридцять сьома книга загалом, став своєрідною квінтесенцією його творчості. Створений на вершині популярності автора, твір оповідає про дитинство й молоді роки Хенка й становлення його як письменника-маргінала.
Будучи найбільш саморефлексивним твором, цей роман є по суті сповіддю, в якій перед читачем оголюються найінтимніші куточки душі самого Буковскі. Він постає як людина трагічна, що розривається між болісним пошуком порозуміння з навколишнім світом та лютою мізантропією, глибоким почуттям власної гідності та огидою до самого себе.


Сол Беллоу "Гендерсон, повелитель дощу"
Сол Беллоу [Соломон Білоус] (1915–2005) – видатний американський письменник, народився в провінції Квебек у єврейській родині. Після закінчення школи вступив до Чиказького університету. Увійшовши в літературу на початку 40-х років, опублікував кільканадцять романів і повістей, збір- ки оповідань, низку п’єс. Американська критика вважає Беллоу одним з найталановитіших письмен- ників свого покоління. 1976 року С. Беллоу було присуджено Нобелів- ську премію з літератури «за твори, в яких співчут- тя до людей поєднане з тонким аналізом сучасної культури». Роман «Гендерсон, повелитель дощу» – один з основних його творів, написаний у своєрідному філософсько-притчевому ключі, де дуже виразно звучить тема відчуження людини у сучасному світі.


Дара Корній "Сузір'я Дів"
Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських. Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти. А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею Терезою? Чи то сама бабуся, яка душею-зіркою-птахою прилинула до онучки, щоб уберегти її від чогось лихого? «Сузір’я Дів» — то плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за Василиною від XVІІІ століття і до наших днів.


Сергій Жадан "Антена"
«Антена» – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість «Антени», але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.


четвер, 13 грудня 2018 р.

Шварц Арнольд "РЕВЮ ОДНОГО ЖУРНАЛІСТА"


Арнольд Шварц – чернівецький журналіст, шеф-редактор «Czernowitzer Allgemeine Zeitung». Книга «Ревю одного журналіста» була написана 90 років тому і вперше вийшла 1928 року.
«Ревю одного журналіста» – підсумок Арнольдом Шварцем 25-ти років його життєвого шляху, безпосередньо пов’язаного із журналістикою. Ця оповідь цікава не лише тим, що висвітлює стан чернівецької і загалом буковинської журналістики приблизно перших 30-ти років ХХ століття, становленням і розвитком нової модерної преси, а й показом життя журналістів, репортерів, історій почасти таких неймовірно-фантастичних або кумедних, що в них легше повірити як у художні, ніж як у реальні.
Із книги, крізь призму професійного зростання Арнольда Шварца, можна також довідатися про те, якими були основні професійні принципи тогочасних журналістів, до яких тем посилювалася увага, про те, як ЗМІ поступово виходили на новий рівень стосунків, зв’язків з громадськістю, про перші журналістські розслідування, про появу вільної журналістики, про її вплив на суспільну думку.
«Журналіст – це моя професія, чудовою рисою якої було завжди писати безпосередньо під натхненням моменту. Ця книга не є роботою письменника – це лише праця щоденного журналіста, який з імпровізації спогадів прийняв швидке рішення створити цю книгу і це рішення негайно, змахом руки, реалізував у манері, притаманній нашій професії. Ця книжка була надиктована стенографістам протягом чотирьох днів. Велика робота керівного редактора щоденної газети не передбачає довге вагання і розмірковування про стиль, систему та обсяг. Події натискали, і робота над цією книжкою мусила бути виконана швидко. З цією згадкою не пов’язується прохання про вибачення – слово честі: цією книгою я хочу презентувати себе як щоденного журналіста» (Арнольд Шварц).

середу, 5 грудня 2018 р.

Олександр Олесь: український поет масштабу Шевченка


Сьогодні виповнилось 140 років від дня народження Кандибі Олександру Івановичу (літературний псевдонім – Олександр  Олесь), українському письменнику, поету, драматургу, який народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на території сучасної Сумської області.

Його вірші в СРСР не видавалися, ім'я було під негласною забороною, але він був кумиром українців до 1917 р., а сучасні літературознавці ставлять ім'я Олеся в один ряд з Тарасом Шевченком. Вже перша його збірка віршів 1907 р. ("З журбою радiсть обнялась") показала, що з'явився самобутній український поет, який розірвав піввіковий період наслідування великому Кобзареві.
 "Україна отримала лірика, якого очікувала ще з часів Тараса Шевченка",- писав Михайло Грушевський. Іван Франко порівнював його вірші з музикою, Володимир Короленко називав його "українським Гейне", а Леся Українка зізналася, що не може більше писати лірику після Олександра Олеся.
Літературознавці впевнені, що, крім Шевченка, ні до, ні після Олександра Олеся рівних йому по силі поетичного таланту в українській історії не було. 
Його вірші актуальні й досі, а актуальність багатьох з них українці зрозуміли лише через 70 років, з початком війни 2014 року за українську незалежність.
З нагоди ювілею письменника у відділі абонемента нашої бібліотеки оформлено книжкову виставку «Журба і радість Олександра Олеся». Запрошуємо всіх шанувальників його таланту до 15 грудня ц.р. ознайомитися з матеріалами виставки.






понеділок, 3 грудня 2018 р.

Книги у відділі абонементу чекають на вас!


Д. Лаґеркранц  «Дівчина у павутинні»


Нові часи настали для Лісбет Саландер та Мікаеля Блумквіста. Лісбет оголосила війну кримінальній імперії батька. А «Міленіум» Мікаеля от-от буде поглинено великим медіаконцерном. Тож гакерка й журналіст зустрінуться знову, щоб урятувати часопис. Блумквіст з головою поринає в розслідування справи Франса Балдера: таємничої загибелі відомого науковця, розробника штучного інтелекту. А Лісбет з’ясовує, що за всім цим стоїть її найнебезпечніший ворог. Він, наче павук, сплів для неї пастку…


Дарина Гнатко «Проклята краса»


30-ті роки ХХ сторіччя. Полтавщина. У селі чутки розходяться швидко. За кілька днів усі дізналися, що за юною красунею Ганною упадає одружений чоловік. Чи не приворожила його ця дівка? Може, вона відьма, бо всі парубки без тями закохані в неї? Аби врятувати доньку від ганьби та пліток, родина відправляє дівчину до міста, де доля дарує їй зустріч з майором Дмитром Солодовим. Але на заваді їхньому щастю знову стає жіноча підступність… 
Непроста історія кохання красуні та офіцера КДБ на тлі найдраматичніших подій української минувщини: голодомор, сталінські репресії.


Джин Філліпс «Королівсто жахів»


Захоплива історія про нерозривний зв’язок між матір’ю і сином, про важкий і страшний шлях, який жінці доведеться пройти заради своєї дитини. 
Джоан зі своїм чотирирічним сином залишилась іще на декілька хвилин у майже порожньому зоопарку: відвідувачі вже розійшлись, а вони, користуючись моментом, вирішили ще трохи прогулятися. Однак те, що побачить жінка, наздоганяючи свого хлопчика вже біля виходу із зоопарку, змусить її чимдуж тікати назад із дитиною на руках. Цей жах триватиме аж три години. Три години немов у пастці дикого звіра, три години шаленого страху, три години як вічність… Вони за крок від смертельної небезпеки… 


Денніс Лігейн «Містична річка»


Ми глибоко ховаємо наші гріхи, ми відмиваємось від них дочиста…
Веселим хлопчачим забавам трьох вірних друзів — Джиммі, Дейва і Шона - було покладено край одного дня, коли на бостонській вулиці до них підкотив темний автомобіль, і невідомі чоловіки викрали найменшого з них — Дейва. Через кілька днів він повернувся - у машині полісменів, під спалахи камер репортерів… Тоді друзі позаздрили його славі. Подорослішавши — раділи, що не вони опинились у тому авто… Коли через двадцять п’ять років буде жорстоко вбито дев’ятнадцятирічну доньку Джиммі Маркуса, він і поліцейський детектив Шон Дівайн зрозуміють: якби тоді вони захистили Дейва, їхні життя склалися б по-іншому…


Дмитро Кешеля «Терен зацвів»


Терпко розцвітає терен. Чіпко тримається корінням землі. Уперто впирається вітрам. Морози йому - ніщо. Багато бачив і витерпів він під копитами часу. Жодна сила не змогла винищити його. Уміє захищати себе терен. Обережним треба бути з ним - колючий. Мудрий він у своїй недоступності. Дивну силу має. Вабить очі й притягує думку. Красивий терен, коли цвіте. Манять до себе його ягоди, що пахнуть небесами. Чомусь і тривожать вони, як густі хмари. Бо крутий норов має. Не кожному спокій несе. П'янить і ранить, лікує і бентежить. І дає надію, як ніжно-сумна пісня, в якій він є. Таке й життя людей в оповіданнях і повісті цієї книжки. Весь час вони в роботі. У випробуваннях любов'ю, болем і сльозами. У тривогах за свої гріхи. І в молитвах до Бога. Вони красиві й тоді, коли щось і незграбно роблять. Добрі й ніжні, хоч комусь від того й болить. Життєлюбність не покидає їх і за мить до смерті. Бо вірять, що й на Небесах є життя. Отакі люди, з якими зрісся у своїй творчості Дмитро Кешеля. Мусимо їх любити. Бо не любити їх не можна. Гріх не любити їх. А терен таки зацвів.

Венді Вокер «Всього не забудеш» 


Відколи на неї напали під час звичайної вечірки, Дженні Крамер не може пригадати, що трапилося: лікарі стерли її спогади про зґвалтування. Її мати не вберегла доньку від того кошмару, що чекав на неї в лісі, але робить все можливе, щоб та подія не зруйнувала життя Дженні. Тепер єдине, що хвилює дівчину — шрам на спині, якого неможливо не торкатися…

Але якщо Дженні не пригадає свого кривдника, його ніколи не спіймають. Ним може виявитися будь-хто. Наприклад, той, із ким вона щойно зустрілась очима. І він не забув…